Особливості перебігу перінатального періоду нащадків щурів після інтравагінального введення PGE2 самкам

Abstract

Дані Глобального огляду ВООЗ по материнському і перинатальному здоров'ю, в який були включені 373 лікувальні установи 24 країн і майже 300 тис. пологів, показують, що індукція пологів цей проводиться у 9, 6% випадків [1]. При цьому, цей показник має тенденцію до зростання. У США, в період між 1990 і 2006 роками, частота індукції пологів збільшилася з 9, 5 до 22, 5% [2]. У трирічному порівняльному ретроспективному дослідженні С. Duff і М. Sinclair (2000) виявили, що новонароджені жінок, які перенесли індукцію пологів, мали значно нижчу оцінку за шкалою Апгар, в порівнянні зі спонтанними пологами [3]. W. Khisa (1999) було проведено дослідження у лікарні Aga Khan, у якому повідомлялося про схожі результати з восьмиразовим ризиком низького показника за шкалою Апгар на 5 хвилині у новонароджених після штучно спровокованих пологів у порівнянні зі спонтанними [4]. Таким чином, актуальним є дослідження особливостей перебігу перинатального та постнатального періоду нащадків самиць після стимуляції родової діяльності.