Beyond glomerular filtration rate: histological assessment of renal integrity after radiofrequency ablation for localized renal cell carcinoma

Abstract

Aim. To evaluate the clinical efficacy of radiofrequency ablation in high-risk patients with localized renal cell carcinoma and to assess the limitations of glomerular filtration rate in post-ablation renal function assessment. Materials and methods. This single-center retrospective cohort included 24 patients with localized renal tumors treated with radiofrequency ablation between 2008 and 2019 at the Zaporizhzhia Regional Antitumor Center. Indications comprised solitary kidney (n = 5), bilateral tumors (n = 3), and local treatment in the setting of recurrent or metastatic disease (n = 18); categories were not mutually exclusive. A percutaneous approach was used in 21 (87.5 %) patients, laparoscopic in 1 (4.2 %), and open in 2 (8.3 %). Core-needle tissue samples from macroscopically intact parenchyma adjacent to the ablation zone were obtained intraoperatively and 72 hours after ablation. Immunohistochemical analysis of CD34 and HIF-1α expression was performed and correlated with estimated glomerular filtration rate. The Wilcoxon signed-rank test was used for statistical evaluation. Results. Complete tumor necrosis was observed in 75–100 % of cases. Most complications were minor (Clavien–Dindo I–II: 29.2 %), while serious adverse events (IIIa–IV) occurred in three patients (12.5 %). The mean hospital stay was 3.0 ± 0.8 days. Clear cell carcinoma was the predominant histology – (83.3 %), with papillary carcinoma in 16.7 %. Tumor size ranged from 2.1 cm to 4.0 cm (mean 3.2 ± 0.5 cm); 37.5 % of patients had lesions >3 cm. Postoperative immunohistochemistry showed a significant decrease in CD34 expression (100 ± 15 vs. 58 ± 12; p = 0.014) and an increase in HIF-1α levels (25 ± 8 vs. 78 ± 14; p = 0.008) despite a stable estimated glomerular filtration rate (62.4 ± 7.8 mL/min/1.73 m2 vs. 61.9 ± 8.1 mL/min/1.73 m2, p = 0.74). Мета роботи – оцінити клінічну ефективність радіочастотної абляції в пацієнтів із локалізованим нирково-клітинним раком і вираженою супутньою патологією, а також проаналізувати обмеження використання швидкості клубочкової фільтрації як індикатора збереження функції нирок після лікування. Матеріали і методи. Здійснили ретроспективний аналіз 24 пацієнтів із локалізованим нирково-клітинним раком, яким виконано радіочастотну абляцію у 2008–2019 рр. на базі Запорізького обласного клінічного онкологічного диспансеру. Головні показання – єдина нирка (n = 5), двобічні ураження (n = 3), рецидив чи метастатичне ураження (n = 18); категорії не виключали одна іншу. Перкутанний підхід застосовано у 21 (87,5 %) пацієнта, лапароскопічний – в 1 (4,2 %), відкритий – у 2 (8,3 %) випадках. Зразки тканини (біоптати) з інтактної паренхіми, прилеглої до зони абляції, отримували інтраопераційно та через 72 години після втручання. Експресію CD34 і HIF-1α оцінювали імуногістохімічно та зіставляли з показниками швидкості клубочкової фільтрації. Статистичний аналіз – критерій знакових рангів Вілкоксона. Результати. Ступінь некрозу в зоні абляції становив 75–100 %; у доступних для морфологічної верифікації випадках підтверджено повний некроз. Переважали випадки світлоклітинної карциноми – 83,3 %, папілярної – 16,7 %. Середній розмір пухлини – 3,2 ± 0,5 см. Ускладнення ступеня I–II за Clavien–Dindo зареєстровано у 29,2 % випадків; тяжкі (IIIa–IV) – у 3 (12,5 %) пацієнтів. Тривалість госпіталізації – 3,0 ± 0,8 доби. Після абляції в інтактній паренхімі нирки виявлено статистично значуще зниження експресії CD34 (100 ± 15 порівняно з 58 ± 12, p = 0,014) та підвищення HIF-1α (25 ± 8 порівняно з 78 ± 14, p = 0,008) на фоні стабільної швидкості клубочкової фільтрації (62,4 ± 7,8 мл/хв/1,73 м2 порівняно з 61,9 ± 8,1 мл/хв/1,73 м2, p = 0,74).