DSpace Собрание:http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/1052026-06-18T17:00:58Z2026-06-18T17:00:58ZКардіоваскулярні події у пацієнтів із множинною мієломою під час лікування інгібіторами протеасомСамура, Борис БорисовичПанасенко, Марія ОлександрівнаСамура, Тетяна ОлександрівнаSamura, B. B.Panasenko, M. O.Samura, T. O.http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/254182026-06-17T06:40:13Z2026-01-01T00:00:00ZНазвание: Кардіоваскулярні події у пацієнтів із множинною мієломою під час лікування інгібіторами протеасом
Авторы: Самура, Борис Борисович; Панасенко, Марія Олександрівна; Самура, Тетяна Олександрівна; Samura, B. B.; Panasenko, M. O.; Samura, T. O.
Аннотация: Актуальність. Узагальнено клінічні дані щодо застосування інгібіторів протеасом у хворих на множинну мієлому з акцентом на спектр кардіоваскулярних небажаних явищ, що супроводжують таку терапію. Окрему увагу приділено молекулярним і клітинним механізмам пригнічення протеасом у плазматичних
клітинах, а також потенційно шкідливому впливу цього підходу на кардіоміоцити та ендотеліальні клітини. Підсумовано сучасні уявлення про діагностику та ведення кардіотоксичності, пов’язаної з інгібіторами
протеасом, а також окреслено можливі напрями оптимізації профілактики та лікування таких ускладнень. Мета роботи систематизувати відомості про кардіоваскулярні події у пацієнтів із множинною мієломою, які отримують інгібітори протеасом, та узагальнити чинні підходи до їх моніторингу та корекції.
Матеріали та методи. Здійснили наративний аналіз результатів клінічних досліджень і реєстрових спостережень за 2003–2025 роки, відповідних рекомендацій ESC / ASCO / EMN, а також експериментальних
робіт, присвячених механізмам кардіотоксичності інгібіторів протеасом. Результати та їх обговорення. Встановлено, що ризик кардіоваскулярних подій особливо високий у пацієнтів із серцево-судинною патологією, а також при застосуванні карфілзомібу; найчастіше діагностують артеріальну гіпертензію,
серцеву недостатність і порушення ритму. Серед імовірних патогенетичних ланок визначено пригнічення протеасомної активності у кардіоміоцитах, ендотеліальну дисфункцію та розлади автофагії. Стандартні стратегії ведення включають стратифікацію ризику до початку лікування, раннє визначення BNP /
NT-proBNP, індивідуалізоване використання ехокардіографії та корекцію режимів дозування та інфузії.
Висновки. Необхідно розробити стандартизовані протоколи профілактики та спостереження за пацієнтами, які отримують інгібітори протеасом. Комплексний підхід за участю кардіолога, онколога та гематолога дасть змогу мінімізувати частоту й тяжкість кардіоваскулярних ускладнень без зниження ефективності лікування множинної мієломи. Background. This narrative review summarizes clinical experience with proteasome inhibitors in multiple
myeloma, with a particular focus on the pattern of cardiovascular adverse events (CVAEs) observed during
treatment. We highlight the molecular basis of proteasome inhibition in malignant plasma cells and discuss how
these pathways may inadvertently damage cardiomyocytes and endothelial cells. In addition, we provide an updated
overview of available strategies for the detection, prevention and management of proteasome inhibitor-related
cardiotoxicity and indicate areas where current practice can be improved. Purpose. To collate and critically
appraise data on CVAEs in patients with multiple myeloma treated with proteasome inhibitors and to summarize
practical recommendations for surveillance and clinical management. Materials and Methods. To collate and
critically appraise data on CVAEs in patients with multiple myeloma treated with proteasome inhibitors and to
summarize practical recommendations for surveillance and clinical management. Results. Patients with pre-existing
cardiovascular disease and those exposed to carfilzomib exhibit the highest burden of CVAEs, most commonly
hypertension, heart failure and arrhythmias. The proposed mechanisms include direct inhibition of proteasomes
in cardiomyocytes, endothelial dysfunction and impaired autophagy. Routine care pathways should incorporate
baseline cardiovascular risk assessment, early BNP / NT-proBNP monitoring, individualized echocardiographic
follow-up and timely adjustment of drug dose and infusion schedules. Conclusions. Harmonized prevention and
surveillance algorithms and close collaboration within cardio-onco-hematology teams are essential to limit CVAEs
while maintaining the therapeutic efficacy of proteasome inhibitor–based regimens in multiple myeloma.2026-01-01T00:00:00ZСтратегії дистанційної освіти в медичних ЗВО в умовах пандемії COVID-19 та воєнного стануДоценко, Сергій ЯковичСамура, Борис БорисовичЧорна, Інна ВолодимирівнаШеховцева, Тамара Григорівнаhttp://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/253442026-06-09T06:13:22Z2023-01-01T00:00:00ZНазвание: Стратегії дистанційної освіти в медичних ЗВО в умовах пандемії COVID-19 та воєнного стану
Авторы: Доценко, Сергій Якович; Самура, Борис Борисович; Чорна, Інна Володимирівна; Шеховцева, Тамара Григорівна
Аннотация: Поточний спалах коронавірусної хвороби COVID-19, а з 2022 року воєнний стан в Україні,
змусив ЗВО призупинити традиційні форми навчання. Багато медичних університетів перейшли на
онлайн-навчання з використанням дистанційних технологій, які дали змогу надавати навчальні
матеріали та інформацію в умовах, коли викладач і студент розділені в просторі та, нерідко (іноземні
студенти), і у часі.2023-01-01T00:00:00ZInfluence of atorvastatin therapy on galectin-3, VE-cadherin, and cardiovascular risk in patients with chronic lymphocytic leukemiaSamura, B. В.Kolestik, Yu. M.Syvolap, V. D.Самура, Борис БорисовичКолесник, Юрій МихайловичСиволап, Віктор Денисовичhttp://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/252662026-06-01T06:55:29Z2019-01-01T00:00:00ZНазвание: Influence of atorvastatin therapy on galectin-3, VE-cadherin, and cardiovascular risk in patients with chronic lymphocytic leukemia
Авторы: Samura, B. В.; Kolestik, Yu. M.; Syvolap, V. D.; Самура, Борис Борисович; Колесник, Юрій Михайлович; Сиволап, Віктор Денисович
Аннотация: Aims: We aimed to evaluate the impact of atorvastatin on galectin-3 and
VE-cadherin, and cardiovascular risk in patients with chronic lymphocytic
leukemia in remission.2019-01-01T00:00:00ZГеном людини та кишковий мікробіом: молекулярні механізми взаємодії в контексті концепції холобіонтуКремзер, Олександр ОлександровичКрайдашенко, Олег ВікторовичКрайдашенко, Олександр ОлеговичKremzer, O. O.Kraidashenko, O. V.Kraidashenko, O. O.http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/251462026-05-21T06:33:36Z2026-01-01T00:00:00ZНазвание: Геном людини та кишковий мікробіом: молекулярні механізми взаємодії в контексті концепції холобіонту
Авторы: Кремзер, Олександр Олександрович; Крайдашенко, Олег Вікторович; Крайдашенко, Олександр Олегович; Kremzer, O. O.; Kraidashenko, O. V.; Kraidashenko, O. O.
Аннотация: Протягом останнього десятиліття наукове розуміння людського організму трансформувалося від антропоцентричної
моделі до концепції холобіонту – інтегрованої екологічної одиниці, що складається з хазяїна та його мікробіому. Взаємодія між геномом людини та мікробіотою є ключовим фактором, що визначає фізіологію, метаболізм і схильність до
захворювань, проте механізми цього генетичного контролю потребують систематизації.
Мета роботи – проаналізувати сучасні дані про вплив генома хазяїна на формування та контроль складу і функції кишкової мікробіоти, визначити ключові генетичні локуси та молекулярні механізми взаємодії в системі «геном – мікробіом».
Матеріали і методи. Здійснили огляд наукової літератури, що індексується в наукометричних базах даних PubMed,
Scopus і Web of Science. Проаналізовано результати повногеномних асоціативних (GWAS), близнюкових і молекулярно-генетичних досліджень, що опубліковані переважно протягом останніх 5 років. Over the last decade, scientific understanding of the human body has shifted from an anthropocentric model to the concept
of the holobiont – an integrated ecological unit consisting of the host and its microbiome. The interaction between the human
genome and microbiota is a key determinant of physiology, metabolism, and disease susceptibility, yet the mechanisms of
this genetic control remain insufficiently systematized.
Aim. To analyze current data on the influence of the host genome on the formation and control of gut microbiota composition and
function, and to identify key genetic loci and molecular mechanisms of interaction within the “genome – microbiome” system.
Materials and methods. A review of scientific literature was conducted using PubMed, Scopus, and Web of Science databases.
Results from genome-wide association studies (GWAS), twin studies, and molecular genetic research were analyzed.2026-01-01T00:00:00Z