http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/114 2026-11-14T22:12:57Z 2026-11-14T22:12:57Z Бульба, П. О. Завгородній, Сергій Миколайович http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/26474 2026-11-12T07:19:57Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Застосування PRP-терапії при лікування обширних вогнепальних уламкових пораненнях кінцівок Авторы: Бульба, П. О.; Завгородній, Сергій Миколайович Аннотация: Мета роботи — оцінити клінічну ефективність застосування PRP- терапії на етапі підготовки ізольованих вогнепальних ран м’яких тканин кінцівок до наступної аутодермопластики.

2026-01-01T00:00:00Z Бульба, П. О. Завгородній, Сергій Миколайович Bulba, P. O. Zavgorodniy, S. M. http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/26470 2026-11-12T06:54:17Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Застосування аутодермопластики при лікуванні ізольованих вогнепальних уламкових поранень кінцівок Авторы: Бульба, П. О.; Завгородній, Сергій Миколайович; Bulba, P. O.; Zavgorodniy, S. M. Аннотация: Мета роботи. Визначення ефективності застосування аутодермопластики у ацієнтів з ізольованими вогнепальними пораненнями м'яких тканин.

2026-01-01T00:00:00Z Тодуров, І. М. Кіосов, Олександр Михайлович Косюхно, С. В. Калашніков, О. О. Кирик, В. О. Todurov, I. Kiosov, O. M. Kosyukhno, S. Kalashnikov, O. Kyryk, V. http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/26467 2026-11-11T08:26:32Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Ендоскопічне лікування рефрактерної гастроезофагеальної рефлюксної хвороби після рукавної резекції шлунка у пацієнтки з цукровим діабетом 2-го типу Авторы: Тодуров, І. М.; Кіосов, Олександр Михайлович; Косюхно, С. В.; Калашніков, О. О.; Кирик, В. О.; Todurov, I.; Kiosov, O. M.; Kosyukhno, S.; Kalashnikov, O.; Kyryk, V. Аннотация: Резюме. Рукавна резекція шлунка набула значної поширеності серед всіх баріатричних/метаболічних втручань та посідає лідируючі позиції, за даними IFSO. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) після рукавної резекції шлунка може дебютувати як de novo так і прогресувати, а в частини пацієнтів набувати рефрактерного перебігу до інгібіторів протонної помпи. У таких випадках стандартною ревізійною опцією є шунтування шлунка за Ру, однак повторна хірургія не завжди можлива через високий операційний ризик та ятрогенію. Мета дослідження – оцінити можливості ендоскопічного лікування рефрактерної ГЕРХ після рукавної резекції шлунка на тлі цукрового діабету 2-го (ЦД 2) типу в клінічному випадку. Матеріал і методи. Проведено ретроспективний аналіз медичної документації пацієнтки 52 років із ГЕРХ після відкритої рукавної резекції шлунка та супутнім цукровим діабетом 2-го типу. Оцінювали клінічні прояви, лабораторні дані, результати ВЕГДС, рентгенологічного дослідження та добової імпеданс-рН-метрії, а також результати поетапних ендоскопічних втручань ARMA й антирефлюксна мукозектомія ARMS та їх вплив на якість життя. Resume. Sleeve gastrectomy has become widely adopted among bariatric/metabolic procedures and holds a leading position according to IFSO data. Gastroesophageal reflux disease (GERD) following sleeve gastrectomy can present *de novo* or progress, and in some patients, it becomes refractory to proton pump inhibitors. While Roux-en-Y gastric bypass is the standard revisional option in such cases, repeat surgery is not always feasible due to high operative risk and potential iatrogenic complications. Objective. To evaluate the potential of endoscopic treatment for refractory GERD following sleeve gastrectomy in a patient with type 2 diabetes mellitus (T2DM) through a clinical case study. Materials and Methods. A retrospective analysis was conducted on the medical records of a 52-year-old female patient with GERD following open sleeve gastrectomy and concomitant T2DM. Clinical manifestations, laboratory data, and results from esophagogastroduodenoscopy (EGD), X-ray imaging, and 24-hour impedance-pH monitoring were assessed, alongside the outcomes of staged endoscopic interventions – specifically ARMA (anti-reflux mucosectomy with ablation) and ARMS (anti-reflux mucosectomy) – and their impact on quality of life. Results. Pathological reflux resistant to pharmacological therapy was confirmed in the patient. Due to a history of abdominal surgeries and significant comorbidities, revisional Roux-en-Y gastric bypass was deemed high-risk. Two consecutive ARMA sessions failed to yield a sustained clinical effect or result in the formation of a functional cicatricial antireflux valve. Escalating treatment to ARMS led to the formation of a "cicatricial valve" at the cardia and the complete resolution of primary symptoms, with no early complications. The ARMS procedure resulted in a significant improvement in quality of life, as assessed by the EQ-5D-3L and GerdQ questionnaires. Conclusions. ARMS can be considered an effective minimally invasive option for selected patients with refractory post-bariatric GERD when revision surgery is undesirable or carries a high risk. The findings support the value of a personalized approach to selecting the endoscopic strategy and demonstrate significant quality-of-life improvements in the early postoperative period.

2026-01-01T00:00:00Z Завгородній, Сергій Миколайович Данилюк, Михайло Богданович Бачурін, Андрій Вікторович Ярешко, Неля Олександрівна Котенко, Олексій Ігорович Гатіа, Мохаммед Саддам Гатіа Zavgorodniy, S. M. Danyliuk, M. B. Bachurin, A. V. Yareshko, N. O. Kotenko, O. I. Gatia, M. S. http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/26457 2026-11-10T09:07:07Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Ефективність терапії ран негативним тиском у комплексному лікуванні вогнепальних осколкових поранень м’яких тканин Авторы: Завгородній, Сергій Миколайович; Данилюк, Михайло Богданович; Бачурін, Андрій Вікторович; Ярешко, Неля Олександрівна; Котенко, Олексій Ігорович; Гатіа, Мохаммед Саддам Гатіа; Zavgorodniy, S. M.; Danyliuk, M. B.; Bachurin, A. V.; Yareshko, N. O.; Kotenko, O. I.; Gatia, M. S. Аннотация: Резюме. Вогнепальні осколкові поранення м’яких тканин характеризуються забрудненням, наявністю нежиттєздатних тканин і високим ризиком інфекційних ускладнень, тому оптимізація місцевого лікування залишається актуальним завданням хірургії. Мета роботи – оцінити ефективність терапії ран негативним тиском у комплексному лікуванні вогнепальних осколкових поранень м’яких тканин порівняно з відкритим веденням ран. Матеріал і методи. В одноцентровому порівняльному когортному дослідженні проаналізовано результати лікування 230 чоловіків віком 19–55 років із пораненнями м’яких тканин кінцівок або тулуба. До основної групи увійшли 110 пацієнтів, яким після первинної хірургічної обробки застосовували терапію негативним тиском при –125 мм рт. ст. зі зміною пов’язки кожні 72 год; до групи порівняння – 120 пацієнтів із відкритим веденням ран. Групи були зіставними за локалізацією ушкоджень і вихідними параметрами ран. Оцінювали строки очищення та появи грануляцій, динаміку площі й об’єму дефекту, бактеріологічні показники, ускладнення і тривалість госпіталізації. Resume. Gunshot fragment wounds of soft tissues are characterized by contamination, devitalized tissue and a high risk of infectious complications; therefore, optimization of local wound management remains clinically relevant. Objective – to evaluate the effectiveness of negative pressure wound therapy in the comprehensive treatment of gunshot fragment wounds of soft tissues compared with open wound management. Material and methods. This single-center comparative cohort study analyzed outcomes in 230 men aged 19–55 years with soft-tissue wounds of the extremities or trunk. The main group included 110 patients who, after primary surgical debridement, received negative pressure wound therapy at –125 mmHg with dressing changes every 72 h; the comparison group included 120 patients treated with open wound management. The groups were comparable in wound location and baseline morphometric characteristics. Outcomes included time to wound cleansing and granulation, changes in wound area and volume, microbiological findings, complications, and length of hospital stay. Results. Mean wound cleansing time was 6.2±1.4 days in the main group and 10.5±2.1 days in the comparison group; granulation tissue appeared after 7.1±1.6 and 12.0±2.3 days, respectively. By day 7, wound area decreased by 48.6% versus 22.3%, and wound volume by 52.8% versus 27.6%. Sterile cultures on day 10 were obtained in 58.2% and 20.8% of patients. The rate of purulent-inflammatory complications was 12.7% versus 34.2%, and mean hospital stay was 18.4±3.6 versus 27.1±4.2 days. Differences in cleansing time, granulation time, sterile culture frequency, complications, and hospital stay were statistically significant. Conclusions. In the studied cohort, negative pressure wound therapy was associated with faster wound cleansing, earlier granulation, greater reduction in wound defect, fewer infectious complications, and a shorter hospital stay. These findings support further prospective evaluation of the method in patients with combat-related soft-tissue injuries.

2026-01-01T00:00:00Z