http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/114 2026-08-27T09:35:36Z 2026-08-27T09:35:36Z Kovalyov, O. O. Zavhorodniy, S. M. Tolok, O. Anenko, A. Kubrak, M. A. Danilyuk, M. B. Kovalyov, K. O. Ковальов, Олексій Олексійович Завгородній, Сергій Миколайович Толок, О. Аненко, А. Кубрак, Михайло Анатолійович Данилюк, Михайло Богданович Ковальов, Костянтин Олексійович http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/25735 2026-08-25T07:33:08Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Phenotypic shift of adenocarcinoma to squamous cell carcinoma of the rectum after neoadjuvant chemoradiotherapy with detection of HPV16: A clinical case Авторы: Kovalyov, O. O.; Zavhorodniy, S. M.; Tolok, O.; Anenko, A.; Kubrak, M. A.; Danilyuk, M. B.; Kovalyov, K. O.; Ковальов, Олексій Олексійович; Завгородній, Сергій Миколайович; Толок, О.; Аненко, А.; Кубрак, Михайло Анатолійович; Данилюк, Михайло Богданович; Ковальов, Костянтин Олексійович Аннотация: Adenosquamous carcinoma and pure squamous cell carcinoma (SCC) of the rectum are extremely rare malignancies, accounting for approximately 0.15% of all colorectal cancers. Increasing attention has been paid to tumor phenotypic plasticity in the context of intensive anticancer therapy. We report the case of a 45-year-old patient with locally advanced rectal adenocarcinoma (cT4bN2M0) who underwent total neoadjuvant therapy consisting of XELOX chemotherapy combined with pelvic radiotherapy. Baseline biopsy samples from multiple tumor areas showed moderately differentiated adenocarcinoma with an intestinal immunophenotype. After treatment, the resected tumor showed complete loss of intestinal differentiation markers (CK20, CDX2) and the emergence of a squamous immunophenotype with positive expression of p40 and p63. Histologically, the tumor was composed exclusively of poorly differentiated SCC. PCR analysis detected HPV16 DNA in the SCC component. Strong, diffuse p16INK4a expression was observed in both the primary adenocarcinoma and the post-treatment tumor. These findings indicate a marked therapy-associated phenotypic shift in tumor differentiation. However, the underlying biological mechanism remains uncertain. Possible explanations include therapy-associated tumor plasticity, clonal selection of a pre-existing squamous subclone, or an initially unrecognized mixed tumor phenotype. This case highlights the importance of careful pathological reassessment after neoadjuvant therapy in rectal cancer and illustrates the complexity of interpreting phenotypic changes in treated tumors. The potential role of HPV in such processes remains hypothetical and requires further investigation. Аденосквамозний рак та істинно плоскоклітинний рак прямої кишки є надзвичайно рідкісними злоякісними новоутвореннями, що становлять приблизно 0,15% усіх випадків колоректального раку. У поодиноких випадках неоад’ювантна хіміопроменева терапія може супроводжуватися істотними змінами в диференціюванні пухлинних клітин, однак біологічні механізми таких змін з’ясовані недостатньо. У повідомленні наведено випадок місцево поширеної аденокарциноми прямої кишки (cT4bN2M0) у жінки, яка отримала тотальну неоад’ювантну терапію, що включала хіміотерапію за схемою XELOX у поєднанні з променевою терапією малого таза. Первинні біопсійні зразки, отримані з кількох ділянок пухлини, підтвердили наявність помірно диференційованої аденокарциноми з типовим кишковим імунофенотипом. Після лікування в резектованій пухлині відзначено повну втрату маркерів CK20, CDX2 та появу плоскоклітинного імунофенотипу з позитивною експресією p40 і p63. Гістологічно пухлина була представлена виключно низькодиференційованою плоскоклітинною карциномою. За результатами ПЛР-аналізу в плоскоклітинному компоненті пухлини виявлено ДНК вірусу папіломи людини 16-го типу (ВПЛ16). Виражена дифузна експресія p16INK4a спостерігалась як у первинній аденокарциномі, так і в пухлині після лікування. Отримані результати свідчать про виражений асоційований з терапією фенотиповий зсув у диференціації пухлини. Водночас точний біологічний механізм цього явища залишається невизначеним. Серед можливих пояснень розглядаються індукована терапією пухлинна пластичність, клональна селекція раніше існуючого плоскоклітинного субклону або первинно нерозпізнаний змішаний пухлинний фенотип. Представлений випадок підкреслює важливість ретельної патоморфологічної повторної оцінки пухлин після неоад’ювантної терапії при раку прямої кишки та демонструє складність інтерпретації фенотипових змін у пухлинах після лікування. Потенційна роль ВПЛ в таких процесах залишається гіпотетичною і потребує подальших досліджень.

2026-01-01T00:00:00Z Завгородній, Сергій Миколайович Котенко, Олексій Ігорович Данилюк, Михайло Богданович Кіосов, Олександр Михайлович Zavhorodnii, S. M. Kotenko, O. I. Danyliuk, M. B. Kiosov, A. M. http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/25715 2026-08-19T07:11:02Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія: сучасний стан та проблематика (огляд літератури) Авторы: Завгородній, Сергій Миколайович; Котенко, Олексій Ігорович; Данилюк, Михайло Богданович; Кіосов, Олександр Михайлович; Zavhorodnii, S. M.; Kotenko, O. I.; Danyliuk, M. B.; Kiosov, A. M. Аннотация: Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія (ЕРХПГ) – провідна мінімально інвазивна технологія лікування панкреатобіліарних захворювань. У 2020–2025 рр. розвиток МРХПГ та ендоскопічного ультразвуку (ЕУЗД) суттєво обмежив діагностувальні показання, водночас терапевтичні втручання (сфінктеротомія, екстракція конкрементів, дилатація/стентування) стали стандартом допомоги. Через інвазивність і ризик ускладнень актуальними залишаються питання безпеки, ефективності та індикаторів якості. Мета – систематизувати сучасні дані щодо ролі, ефективності, ускладнень та інновацій ЕРХПГ, окреслити проблемні зони та напрями вдосконалення клінічної практики. Проведено цілеспрямований огляд міжнародних джерел (2020–2025) з фокусом на настановах і великих дослідженнях. Узагальнено показання (холедохолітіаз, доброякісні/злоякісні стриктури, ускладнення хронічного панкреатиту), а також підтверджену результативність, що у досвідчених центрах перевищує 90–95%. Описано структуру ускладнень (пост-ЕРХПГ панкреатит, кровотеча, перфорація, інфекції) і стратегії профілактики: ректальні НПЗП, селективна канюляція, профілактичне стентування протоки підшлункової залози та адекватна гідратація. Розглянуто інфекційну безпеку (одноразові/модульні дуоденоскопи), сучасні підходи при зміненій анатомії (EDGE), вплив холангіоскопії, а також співвідношення ЕРХПГ та ЕУЗД у діагностувально-лікувальних алгоритмах. Узагальнено індикатори якості та алгоритми стратифікації ризику, що дозволяють зменшити непотрібні процедури й ускладнення. Отож, ЕРХПГ має провідну роль у мінімально інвазивному лікуванні біліарної та панкреатичної патології. Дотримання доказових протоколів профілактики, стандартизація якості та впровадження інновацій підвищують безпеку й результативність. Подальші дослідження мають зосереджуватися на персоналізованій профілактиці ПЕП, оптимізації тактики при злоякісних обструкціях і інтеграції ЕУЗД. Endoscopic retrograde cholangiopancreatography (ERCP) is a leading minimally invasive technology for the treatment of pancreatobiliary diseases. In 2020-2025, the development of MRCP and endoscopic ultrasound (EUS) substantially limited diagnostic indications, while therapeutic interventions (sphincterotomy, stone extraction, dilation/stenting) became the standard of care. Due to its invasiveness and the risk of complications, the issues of safety, effectiveness, and quality indicators remain relevant. The aim was to systematize current data regarding the role, effectiveness, complications, and innovations of ERCP, to outline problem areas and directions for improving clinical practice. A targeted review of international sources (2020-2025) was conducted with a focus on guidelines and large studies. The indications (choledocholithiasis, benign/malignant strictures, complications of chronic pancreatitis) and the confirmed effectiveness, which exceeds 90-95 % in experienced centers, were summarized. The structure of complications (post-ERCP pancreatitis, bleeding, perforation, infections) and prevention strategies were described: rectal NSAIDs, selective cannulation, prophylactic pancreatic duct stenting, and adequate hydration. Infectious safety (single-use/ modular duodenoscopes), modern approaches in altered anatomy (EDGE), the role of cholangioscopy, as well as the relationship between ERCP and EUS in diagnostic and therapeutic algorithms were considered. Quality indicators and risk stratification algorithms that make it possible to reduce unnecessary procedures and complications were summarized. Thus, ERCP retains a key role in the minimally invasive treatment of biliary and pancreatic pathology. Adherence to evidence-based prevention protocols, quality standardization, and the implementation of innovations increase safety and effectiveness. Further studies should focus on personalized prevention of PEP, optimization of tactics in malignant obstructions, and integration of EUS.

2026-01-01T00:00:00Z Ковальов, Олексій Олексійович Ковальов, Костянтин Олексійович http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/25652 2026-08-06T06:23:39Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Формування онкологічної обізнаності у школярів як інструмент первинної профілактики раку в умовах сучасних викликів Авторы: Ковальов, Олексій Олексійович; Ковальов, Костянтин Олексійович

2026-01-01T00:00:00Z Крилова, О. О. Кіосов, Олександр Михайлович Філенко, В. В. Krylova, O. O. Kiosov, O. M. Filenko, V. V. http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/25637 2026-08-05T05:57:10Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Клінічний випадок ендоскопічної діагностики зернистоклітинної пухлини стравоходу з оглядом показань і вибору методу ендоскопічного лікування Авторы: Крилова, О. О.; Кіосов, Олександр Михайлович; Філенко, В. В.; Krylova, O. O.; Kiosov, O. M.; Filenko, V. V. Аннотация: Мета роботи – оцінити ендоскопічну діагностику зернистоклітинної пухлини стравоходу та методику ендоскопічної ковпачково-асистованої резекції підслизового новоутворення з позицій індивідуалізованого підходу. Матеріали і методи. Описано клінічний випадок ендоскопічної діагностики, клінічного ведення та метод ендоскопічного лікування пацієнта з зернистоклітинною пухлиною стравоходу, який перебував на лікуванні в багатопрофільному хірургічному відділенні Навчально-наукового медичного центру «Університетська клініка» Запорізького державного медико-фармацевтичного університету. Aim. To evaluate endoscopic diagnosis of granular cell tumor of the esophagus and to describe the technique of cap-assisted endoscopic mucosal resection within an individualized clinical approach. Materials and methods. The article presents a clinical case of endoscopic diagnosis, management and endoscopic treatment of a patient with histologically confirmed esophageal GCT, treated at the multidisciplinary Surgical Department of the Educational and Scientific Medical Center “University Clinic” of Zaporizhzhia State Medical and Pharmaceutical University.

2026-01-01T00:00:00Z