<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Общество:</title>
  <link rel="alternate" href="http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/119" />
  <subtitle />
  <id>http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/119</id>
  <updated>2026-11-15T09:48:46Z</updated>
  <dc:date>2026-11-15T09:48:46Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Структура та досвід лікування бойової травми черевної порожнини у цивільних постраждалих</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/26485" />
    <author>
      <name>Губка, Віктор Олександрович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Проценко, Артем Сергійович</name>
    </author>
    <id>http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/26485</id>
    <updated>2026-11-13T07:05:53Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Структура та досвід лікування бойової травми черевної порожнини у цивільних постраждалих
Авторы: Губка, Віктор Олександрович; Проценко, Артем Сергійович
Аннотация: Актуальність. Структура бойової хірургічної травми змінюється з часом, що зумовлено розвитком засобів ураження та&#xD;
особливостями характеру бойових дій. Водночас поранення та травми органів досі залишаються найскладнішими викликами для хірургів. Попри здобутки сучасної хірургії та фармакології при бойовій травмі черевної порожнини частота післяопераційних ускладнень утримується в межах 54–81%, а показник летальності в межах – 12–31%.&#xD;
Мета. Проаналізувати структуру, клінічні особливості та результати лікування бойової травми черевної порожнини у&#xD;
цивільних пацієнтів, а також визначити чинники, пов’язані з внутрішньогоспітальною летальністю.&#xD;
Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз результатів лікування 616 цивільних пацієнтів із травмами, що&#xD;
були отримані внаслідок бойових дій у 2022 – 2025 роках. Досліджено окремо групу із 69 пацієнтів, які мали проникаючі поранення черевної порожнини. Проаналізовано механізм травми, кількість уражених органів, тактику хірургічного&#xD;
втручання, ускладнення та показники летальності. Тяжкість отриманої травми визначали за шкалою Injury Severity Score&#xD;
(ISS). Проведено порівняльний аналіз між групами пацієнтів, які вижили та які померли.&#xD;
Результати. Частота мінно–вибухових ушкоджень становила 95%. Травму органів черевної порожнини виявлено у 15,3%&#xD;
пацієнтів, частота проникаючої травми становила 73,4%. Найчастіше були уражені тонка (50,8%) та товста (38,5%) кишки.&#xD;
У пацієнтів, які померли, оцінка тяжкості травми за шкалою ISS (31,9 бала) виявилася статистично значущо (p &lt; 0,05) вищою, ніж у пацієнтів, які вижили (15,8 бала). Множинні ушкодження органів, ураження магістральних судин, необхідність&#xD;
застосування тактики Damage Control Surgery та масивної трансфузійної терапії асоціювалися з підвищеною летальністю.&#xD;
Загальна летальність при травмі живота становила 24,6%, при цьому 50% пацієнтів померли протягом перших 24 год. Інфекційні ускладнення виникли у 25% пацієнтів, тяжкі післяопераційні ускладнення – у 15%.&#xD;
Висновки. Бойова травма черевної порожнини у цивільних пацієнтів відрізняється високим ступенем тяжкості, частими поєднаними ушкодженнями та значними показниками ранньої летальності. Серед основних предикторів несприятливих результатів лікування високий показник шкали ISS, множинні ушкодження органів, судинна травма, а також потреба в реалізації тактики Damage Control Surgery та проведенні масивної трансфузії. Отримані результати дослідження&#xD;
вказують на необхідність стандартизації лікувальних підходів та адаптації базових принципів Enhanced Recovery After&#xD;
Surgery (ERAS) до специфічних умов ургентної травматологічної хірургії у воєнний час.</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Компоненти летальної тріади у цивільних пацієнтів із бойовою абдомінальною травмою: зв’язок із тяжкістю травми та результатами лікування</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/26479" />
    <author>
      <name>Проценко, Артем Сергійович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Губка, Віктор Олександрович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Діденко, Е. В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Гавриленко, Б.С.</name>
    </author>
    <id>http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/26479</id>
    <updated>2026-11-13T07:04:06Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Компоненти летальної тріади у цивільних пацієнтів із бойовою абдомінальною травмою: зв’язок із тяжкістю травми та результатами лікування
Авторы: Проценко, Артем Сергійович; Губка, Віктор Олександрович; Діденко, Е. В.; Гавриленко, Б.С.
Аннотация: Мета. Визначити частоту окремих компонентів летальної тріади у цивільних&#xD;
пацієнтів із бойовою абдомінальною травмою та оцінити їх зв’язок із тяжкістю травми і&#xD;
госпітальною летальністю.</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Damage Control Surgery for Wartime Carotid Artery Injuries: interaction between Role 2 and Role 3 Facilities in Ukraine and a Clinical Case Series Analysis</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/26192" />
    <author>
      <name>Rusanov, I.  V.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Mialkovskyi, D.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Mikheiev, I. O.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Kuziv, R.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Gumeniuk, K.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Machuskyi, S.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Valadka, A.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Armonda, R. A.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Русанов, Ігор Володимирович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Міхеєв, Юрій Олександрович</name>
    </author>
    <id>http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/26192</id>
    <updated>2026-10-20T06:54:08Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Damage Control Surgery for Wartime Carotid Artery Injuries: interaction between Role 2 and Role 3 Facilities in Ukraine and a Clinical Case Series Analysis
Авторы: Rusanov, I.  V.; Mialkovskyi, D.; Mikheiev, I. O.; Kuziv, R.; Gumeniuk, K.; Machuskyi, S.; Valadka, A.; Armonda, R. A.; Русанов, Ігор Володимирович; Міхеєв, Юрій Олександрович
Аннотация: Introduction: This case report aimed to describe patterns of combat related carotid artery injury in Ukrainian military personnel and to evaluate outcomes of damage control surgery (DCS) at Role2 facilities followed by definitive management at Role 3 facilities.&#xD;
Method: A retrospective, observational analysis was conducted over a 12 month period at military Role 2—3 facilities. Medical records, operation reports, imaging studies, and evacuation data were reviewed for patients with penetrating neck trauma and confirmed extracranial carotid artery injury. All patients received individualised surgical management at Role 2 and Role 3 facilities according to DCS principles, tailored to clinical severity, associated injuries, and available resources.&#xD;
Results: Ten male patients with penetrating carotid artery injuries were identified. Six patients presented at Role 2 facilities with hard signs of vascular injury, including active arterial bleeding in four cases and expanding neck haematoma in two cases. Temporary intravascular shunts were used as a DCS measure at Role 2 facilities in four patients (40%). Definitive management included primary arterial repair in four patients (40%), carotid ligation in two patients (20%), and reconstruction with interposition grafts following shunting or ligation in four patients (40%). Shunt thrombosis occurred in two of four shunted patients, both involving improvised temporary shunts. The overall stroke rate was 30% (three of ten), including one non-disabling stroke and two disabling stroke, one of which was fatal. Peri-operative mortality was 10% (one of ten). Among patients with available follow up, most demonstrated favourable neurological outcomes, particularly after primary repair.</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Травма черевної порожнини, отримана внаслідок бойових дій: огляд літератури</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/26156" />
    <author>
      <name>Губка, Віктор Олександрович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Проценко, Артем Сергійович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Hubka, V. O.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Protsenko, A. S.</name>
    </author>
    <id>http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/26156</id>
    <updated>2026-10-14T08:00:26Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Травма черевної порожнини, отримана внаслідок бойових дій: огляд літератури
Авторы: Губка, Віктор Олександрович; Проценко, Артем Сергійович; Hubka, V. O.; Protsenko, A. S.
Аннотация: Мета роботи – узагальнити сучасні дані щодо механізмів ушкоджень, діагностики та лікування травми черевної порожнини,&#xD;
отриманої внаслідок бойових дій, з акцентом на ефективність сучасних хірургічних стратегій.&#xD;
Матеріали і методи. Проведено наративний огляд наукової літератури з використанням баз даних PubMed, Scopus та&#xD;
Google Scholar за період з 2020 до 2025 року. Відібрано публікації, присвячені бойовій абдомінальній травмі, включаючи&#xD;
дослідження механізмів ушкоджень, діагностичних алгоритмів і лікувальних підходів. Аналіз здійснено з урахуванням&#xD;
клінічної релевантності та якості доказів. Aim. To summarize current evidence on the mechanisms of injury, diagnostic approaches, and treatment strategies for combat-related&#xD;
abdominal trauma, with a focus on modern surgical management.&#xD;
Materials and methods. A narrative literature review was conducted using PubMed, Scopus, and Google Scholar databases for&#xD;
the period 2020–2025. Publications addressing combat abdominal trauma, including injury mechanisms, diagnostic algorithms,&#xD;
and treatment strategies, were selected. The analysis considered clinical relevance and evidence quality.</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

