http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/130 2026-08-31T04:24:34Z 2026-08-31T04:24:34Z Ivchenko, D. V. Trufanov, I. I. Труфанов, Іван Іванович http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/25731 2026-08-24T11:08:05Z 2020-01-01T00:00:00Z

Название: Pelvic fractures in combination with other segmental bone injuries at the polytrauma - possibilities of platelet-rich plasma application Авторы: Ivchenko, D. V.; Trufanov, I. I.; Труфанов, Іван Іванович Аннотация: Introduction. The urgency of the problem of polytrauma is due to the constant increase in the number of road accidents, armed conflicts, terrorist acts, accompanied by the appearance of a large number of victims with severe and extremely serious injuries. Purpose of study: to analyze the scientific literature and the results of our own experimental research and to summarize data on current trends and relevance of studying the main factors determining the development of disorders in victims with pelvic fractures in combination with multiple and combined injuries, to improve the prognostic criteria based on a comprehensive assessment of the clinical course of the disease and optimization of treatment by activating reparative regeneration of bone tissue with platelet-rich plasma.

2020-01-01T00:00:00Z Труфанов, Іван Іванович Trufanov, I. I. http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/25730 2026-08-24T11:02:08Z 2021-01-01T00:00:00Z

Название: Оперативне лікування переломів вертлюгової западини Авторы: Труфанов, Іван Іванович; Trufanov, I. I. Аннотация: Актуальність. Переломи вертлюгової западини — це тяжкі внутрішньосуглобові пошкодження, які потребують анатомічної репозиції та ранньої функції, однак вони дуже часто ускладнюються дегенеративними змінами як самої вертлюгової западини, так і голівки стегнової кістки, що призводить до розвитку посттравматичного коксартрозу. Мета — дослідження клінічної ефективності оперативного лікування та післяопераційного ведення хворих із використанням автологічної плазми, збагаченої тромбоцитами, у постраждалих із переломами вертлюгової западини. Матеріали та методи. У період із 2017 по 2019 р. у КНП «Міська лікарня швидкої та медичної допомоги м. Запоріжжя» ЗМР та КНП «Міська клінічна лікарня №9» ЗМР прооперовані 28 хворих із переломами вертлюгової западини різного ступеня. Гендерний склад: чоловіки — 22 (78,57 %), жінки — 6 (21,43 %), середній вік яких становив 46,64 ± 2,21 року при 95% довірчому інтервалі (42,31-50,96). У 19 постраждалих (67,86 %) відзначені дорожньо-транспортні травми, у 7 (25 %) — побутові, у 2 (7,14 %) — виробничі. Результати. В основній групі пацієнтів, в лікуванні яких використовували плазму, збагачену тромбоцитами, рентгенологічно видиме зрощення ключової травмованої зони через 8 тижнів настало в 10 осіб (83,4 %). У 1 пацієнта (8,3 %) зрощення настало через 12 та ще в 1 (8,3 %) — через 16 тижнів після операції. У контрольній групі зрощення на 8-му тижні виявлено в 14 пацієнтів (60,87 %), у 8 (34,78 %) — на 16-му тижні. З огляду на загальне відновлення організму в основній групі активізація та соціальна адаптація хворих настала на 2-3 тижні раніше. Оцінку проводили рентгенологічно та за критеріями функціонального відновлення. Background. Acetabular fractures are severe intra-articular injuries that require anatomical reposition and early function, but they are often complicated by degenerative changes in both the acetabulum and the femoral head, leading to the development of post-traumatic coxarthrosis. The purpose was to study the clinical effectiveness of surgical treatment and postoperative management of patients using autologous platelet-rich plasma in patients with fractures of the acetabulum. Materials and methods. Twenty-eight patients with acetabular fractures of various degrees were operated at the City Emergency Hospital of Zaporizhzhia and the Municipal Clinical Hospital No 9 from 2017 to 2019. Gender composition: 22 men (78.57 %), 6 women (21.43 %), average age 46.64 ± 2.21 years, with a 95% confidence interval 42.31—50.96. Nineteen victims (67.86 %) had road traffic injuries, 7 (25 %) domestic injuries, and 2 (7.14 %) had industrial injuries. Results. In the main group of patients treated with platelet-rich plasma, radiologically visible adhesion of the injured area after 8 weeks occurred in 10 people (83.4 %). In one person (8.3 %), the adhesion occurred after 12, and in another (8.3 %) - 16 weeks after surgery. In the control group, adhesions at 8th week were registered in 14 patients (60.87 %), in 8 (34.78 %) — at 16th week. Given the general recovery of the body in the main group, the activation and social adaptation of patients occurred 2-3 weeks earlier. The assessment was performed radiologically and by the criteria of functional recovery.

2021-01-01T00:00:00Z Труфанов, Іван Іванович Trufanov, I. I. http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/25722 2026-08-20T09:25:18Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Іпсилатеральні переломи кісток таза та стегнової кістки (флотуюче стегно) при бойовій травмі: клінічний досвід лікування у військовому госпіталі Авторы: Труфанов, Іван Іванович; Trufanov, I. I. Аннотация: Актуальність. Іпсилатеральні переломи кісток таза та стегнової кістки, відомі як флотуюче стегно (floating hip), належать до найбільш тяжких варіантів поєднаної травми опорно-рухового апарату, вони часто супроводжуються політравмою, значною крововтратою та пов’язані з високим ризиком розвитку ускладнень. У сучасних умовах бойових дій частота складних високоенергетичних ушкоджень, спричинених вибуховими й вогнепальними факторами, зростає, що зумовлює появу нових клінічних варіантів поєднаних переломів навколо кульшового суглоба. Мета дослідження: проаналізувати клінічні особливості й результати лікування пацієнтів з іпсилатеральними переломами таза та стегнової кістки (флотуюче стегно) при бойовій і високоенергетичній травмі. Background. Ipsilateral pelvic and femoral fractures, known as floating hip, represent one of the most severe forms of combined musculoskeletal injury and are frequently associated with polytrauma, massive blood loss, and a high risk of complications. In modern warfare, the incidence of high-energy trauma caused by explosive and firearm mechanisms has increased, leading to new clinical patterns of combined injuries around the hip joint. The purpose was to analyze the clinical characteristics and treatment outcomes of patients with ipsilateral pelvic and femoral fractures (floating hip) in combat and high-energy trauma. Materials and methods. The study was conducted at the trauma department of Military Unit A3309 (Zaporizhzhia, Ukraine). Between 2024 and 2025, seven patients with ipsilateral pelvic and femoral fractures were treated surgically. The cohort included six men (85.7 %) and one woman (14.3 %). All injuries were caused by high-energy mechanisms, including combat-related firearm trauma. A staged surgical approach was used, consisting of primary fixation of the femoral fracture followed by stabilization of the pelvic ring or acetabulum.

2026-01-01T00:00:00Z Чорний, Вадим Миколайович Грешта, В. Л. Шаломєєв, В. А. Павленко, Д. В. Ткач, Д. В. Chornyi, V. M. Greshta, V. L. Shalomeev, V. A. Pavlenko, D. V. Tkach, D. V. http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/25714 2026-08-19T07:03:43Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Доклінічні та клінічні випробування біодеградувальних магнієвих сплавів системи MG-ND-ZR Авторы: Чорний, Вадим Миколайович; Грешта, В. Л.; Шаломєєв, В. А.; Павленко, Д. В.; Ткач, Д. В.; Chornyi, V. M.; Greshta, V. L.; Shalomeev, V. A.; Pavlenko, D. V.; Tkach, D. V. Аннотация: Анотація. Біодеградувальні магнієві сплави дозволяють уникнути повторного хірургічного втручання для видалення імплантату, однак комплексна валідація сплавів системи Mg–Nd–Zr із мікролегуванням сріблом від доклінічного до клінічного етапу залишається недостатньою. Метою дослідження є оцінка системної токсичності, остеорепаративних властивостей та клінічної ефективності біодеградувального сплаву доклінічними та клінічними випробуваннями. Системну токсичність оцінювали за тестом «відкритого поля» на щурах (дослідна група n=14, контрольна n=6; термін спостереження 6 місяців). Регенерацію кісткової тканини досліджували на моделі перелому стегнової кістки кроликів (Mg–Nd–Zr проти нержавіючої сталі 12Х18Н10Т (AISI 321); спостереження від 2 тижнів до 6 місяців) та на моделі інтрамедулярного остеосинтезу перелому стегнової кістки щурів із використанням стрижнів зі сплаву Mg– Nd–Zr, легованого сріблом (n=48; імуногістохімія з маркерами Кі-67, CD3, CD20; терміни 7, 14, 30 та 120 діб). Клінічні випробування охоплювали 15 пацієнтів із переломами медіальної кісточки, яким виконано остеосинтез малеолярними гвинтами діаметром 3,5 мм зі сплаву Mg–Nd–Zr, та зіставну групу порівняння з 15 пацієнтів із титановими гвинтами. Рентгенологічні, лабораторні та функціональні показники моніторували протягом 25 тижнів. Тест «відкритого поля» не виявив системної токсичності: транзиторне зниження рухової активності на 60,6% на 2-гу добу після операції зумовлене операційною травмою; показники не відрізнялися статистично значуще від контролю вже після 1-го місяця спостереження (p>0,05). Морфологічний аналіз засвідчив збереження мікросудинної мережі та фізіологічний перебіг остеорепарації під час використання імплантатів зі сплаву Mg–Nd–Zr, водночас імплантати з нержавіючої сталі спричиняли порушення мікроциркуляції та інкапсуляцію сполучною тканиною. Імплантати з легованого сріблом сплаву забезпечували безпосередній контакт кістки з поверхнею матеріалу без фіброзного прошарку та формування зрілої пластинчастої кісткової тканини на 120-ту добу. За результатами клінічних випробувань, резорбція гвинта розпочиналася на 8-му тижні синхронно з формуванням кісткового регенерату, а повне ремоделювання кісткової тканини відбувалося в терміни 16–24 тижні. Транзиторна підшкірна (2–4 доба) та внутрішньокісткова (1–8 тиждень) емфізема резорбувалася самостійно без патологічних наслідків. Показники біохімічного аналізу крові та коагулограми статистично значущо не відрізнялися від групи порівняння. Отже, сплав Mg–Nd–Zr продемонстрував біологічну безпеку, остеорепаративні властивості, що перевищують показники нержавіючої сталі, та клінічну ефективність із синхронною резорбцією імплантату і заміщенням кістковою тканиною, що обґрунтовує його перспективність для остеосинтезу переломів без необхідності повторного хірургічного втручання. Annotation. Biodegradable magnesium alloys offer the potential to eliminate revision surgery for implant removal; however, comprehensive preclinical-to-clinical validation of Mg–Nd–Zr alloys with silver microalloying remains lacking. This study aimed to evaluate the systemic toxicity, osteoreparative performance, and clinical efficacy of a biodegradable alloy through sequential preclinical and clinical trials. Systemic toxicity was assessed using the open-field test in rats (experimental group n=14, control n=6; 6-month follow-up). Bone regeneration was evaluated in a rabbit femoral fracture model (Mg–Nd–Zr vs. AISI 321 stainless steel; observation at 2 weeks to 6 months) and in a rat femoral fracture model with intramedullary fixation using Ag-alloyed Mg–Nd–Zr rods (n=48; immunohistochemistry with Ki-67, CD3, CD20; timepoints 7, 14, 30, and 120 days). Clinical trials enrolled 15 patients with medial malleolar fractures treated with 3.5 mm Mg–Nd–Zr malleolar screws versus a matched control group of 15 patients with titanium screws. Radiographic, laboratory, and functional outcomes were monitored for 25 weeks. The open-field test revealed no systemic toxicity: the transient decrease in locomotor activity (60.6%) on postoperative day 2 was attributable to surgical trauma, and values no longer differed significantly from control as early as month 1 of observation (p>0.05). Morphological analysis demonstrated preserved microvasculature and physiological bone regeneration with Mg–Nd–Zr implants, whereas stainless steel caused microcirculatory disruption and connective tissue encapsulation. Silver-alloyed implants showed direct bone-to-implant contact without fibrous interlayer and mature lamellar bone by day 120. In clinical trials, screw resorption began at week 8, synchronous with callus formation, and complete bone remodeling occurred by weeks 16–24. Transient subcutaneous (days 2–4) and intraosseous (weeks 1–8) emphysema resolved spontaneously. Blood biochemistry and coagulation parameters showed no significant differences from the titanium group. The Mg–Nd–Zr alloy demonstrated biological safety, favorable osteoreparative performance superior to stainless steel, and clinical efficacy with synchronized implant resorption and bone replacement, supporting its potential for fracture fixation without revision surgery.

2026-01-01T00:00:00Z