DSpace Собрание:

Психоемоційні порушення у внутрішньо переміщених осіб із розладом адаптації

2026-04-20T07:53:48Z

Название: Психоемоційні порушення у внутрішньо переміщених осіб із розладом адаптації Авторы: Чугунов, Вадим Віталійович; Казаков, В. Є.; Чумакова, І. О.; Чугунова, А. С.; Chuhunov, V. V.; Kazakov, V. Ye.; Chumakova, I. O.; Chuhunova, A. S. Аннотация: Вимушений переїзд унаслідок бойових дій провокує розвиток розладів адаптації та збільшує вірогідність появи супутніх психоемоційних порушень у постраждалих цивільних осіб. Розуміння особливостей перебігу розладу адаптації у внутрішньо переміщених осіб та визначення його характеристик допоможе підвищити персоналізацію їх лікування. Ця робота надає порівняльну характеристику особливостей психоемоційних порушень у внутрішньо переміщених осіб із розладами адаптації та в осіб із розладами адаптації, що не зазнали впливу внутрішнього переміщення. Виявлено, що у внутрішньо переміщених осіб розлад адаптації супроводжується клінічно вираженим рівнем тривоги, субклінічним рівнем депресії, низькою якістю життя, але немає проявів алекситимії. У осіб із розладом адаптації, що не зазнали впливу внутрішнього переміщення, виявлено субклінічний рівень тривоги, клінічно виражений рівень депресії, низька якість життя та помірні прояви алекситимії. Незважаючи на достовірно вищий рівень якості життя, особи з розладами адаптації, що не зазнали впливу внутрішнього переміщення, продемонстрували вищий рівень депресивних симптомів, що може бути пояснено наявністю у них проявів алекситимії, яка спричиняє інтерпретацію різнорідної малоінтенсивної психопатологічної симптоматики як депресивної. Forced relocation due to hostilities provokes the development of adaptation disorders and increases the likelihood of the appearance of concomitant psychoemotional disorders in affected civilians. Understanding the peculiarities of the course of adaptation disorders in internally displaced persons and establishing its characteristics will help to increase the personalization of its treatment. This work provides a comparative description of the peculiarities of psychoemotional disorders in internally displaced persons with adaptation disorders and persons with adaptation disorders who have not been affected by internal displacement. It was found that in internally displaced persons, adaptation disorder is accompanied by a clinically pronounced level of anxiety, a subclinical level of depression, a low quality of life and the absence of manifestations of alexithymia. In persons with adaptation disorder who were not affected by internal displacement, a subclinical level of anxiety, a clinically pronounced level of depression, a low quality of life and moderate manifestations of alexithymia were found. Despite a significantly higher level of quality of life, persons with adaptation disorders who were not affected by internal displacement demonstrated a higher level of depressive symptoms, which can be explained by the presence of manifestations of alexithymia, which causes the interpretation of heterogeneous low-intensity psychopathological symptoms as depressive.

Застосування психокорекційного втручання у пацієнтів з тривожно-фобічними та соматоформними розладами зі зниженням критичності

2026-04-06T07:47:23Z

Название: Застосування психокорекційного втручання у пацієнтів з тривожно-фобічними та соматоформними розладами зі зниженням критичності Авторы: Хоміцький, Микола Євгенович; Кондратенко, Максим Юрійович; Khomitskyi, M. Ye.; Kondratenko, M. Yu. Аннотация: Мета роботи — порівняння ефективності стандартного та спеціально модифікованого психокорекційних втручань у пацієнтів з тривожно-фобічними та соматоформними розладами з проявами зниження критичності. Контингент дослідження становили амбулаторні пацієнти з тривожно-фобічними розладами, які отримували психокорекцію, модифіковану з урахуванням зниження критики (ГД1.1; n = 24) та психокорекцію без модифікації (ГД1.2; n = 24); з соматоформними розладами, які отримували модифіковану психокорекцію (ГД2.1; n = 27); та психокорекцію без модифікації (ГД2.2; n = 27). Використані методики: «Госпітальна шкала тривоги та депресії», «Торонтська шкала алекситимії», «Шкала копінгу Лазаруса» та «Шкала критичного усвідомлення». В ГД1.1 після психокорекції виявлено зниження рівня тривоги та алекситимії (p < 0,01), зменшення рівня копінг-стратегій «Дистанціювання», «Самоконтроль », «Пошук соціальної підтримки», «Втеча-уникнення» (p < 0,01), «Позитивна переоцінка» (p < 0,05), підвищення рівня копінгів «Прийняття відповідальності», «План розв’язання проблеми» (p < 0,01). В ГД1.2 — зниження тривоги та зменшення інтенсивності застосування копінг-стратегій «Пошук соціальної підтримки» (p < 0,01), підвищення копінгів «Прийняття відповідальності», «План розв’язання проблеми » (p < 0,01). В ГД2.1 — зниження тривоги, депресії, алекситимії (p < 0,01), зниження рівня копінг-стратегій «Конфронтаційний копінг», «Дистанціювання», «Пошук соціальної підтримки» (p < 0,01). Збільшення рівня копінгів «Самоконтроль », «Прийняття відповідальності», «План розв’язання проблеми » (p < 0,01). В ГД2.2 спостерігалося зниження депресії (p < 0,05), алекситимії (p < 0,01), зниження рівня копінг-стратегій «Дистанціювання», «Пошук соціальної підтримки» (p < 0,01). Застосування модифікованої психокорекції у пацієнтів зі зниженням критичності сприяє більш значному поліпшенню та глибоким адаптивним змінам у поведінці, отже, можливо, схема модифікованого психокорекційного втручання більш ефективна у пацієнтів з тривожно-фобічними та соматоформними розладами зі зниженням критичності. Aim. To compare the effectiveness of standard and specifically modified psychocorrectional interventions in patients with anxiety-phobic and somatoform disorders exhibiting reduced critical awareness. The study included outpatients with anxiety-phobic disorders who received psychocorrection modified to account for reduced critical awareness (subgroup 1.1; n = 24) and psychocorrection without modification (subgroup 1.2; n = 24), as well as patients with somatoform disorders who received modified psychocorrection (subgroup 2.1; n = 27) and psychocorrection without modification (subgroup 2.2; n = 27). The following assessment tools were used: "Hospital Anxiety and Depression Scale" (HADS), "Toronto Alexithymia Scale", "Lazarus Coping Scale", "Critical Awareness Scale". In subgroup 1.1, after psychocorrection, a significant reduction in anxiety and alexithymia levels was observed (p < 0.01), along with a decrease in the use of coping strategies such as "Distancing", "Self-Control", "Seeking Social Support", "Escape-Avoidance" (p < 0.01) and "Positive Reappraisal" (p < 0.05). An increase was noted in "Taking Responsibility" and "Problem-Solving Planning" (p < 0.01). In subgroup 1.2, there was a reduction in anxiety and a decrease in the use of "Seeking Social Support" (p < 0.01), along with an increase in "Taking Responsibility" and "Problem-Solving Planning" (p < 0.01). In subgroup 2.1, reductions were observed in anxiety, depression, and alexithymia (p < 0.01), as well as a decrease in coping strategies such as "Confrontational Coping", "Distancing", and "Seeking Social Support" (p < 0.01). Increased use of "Self-Control", "Taking Responsibility", and "Problem-Solving Planning" (p < 0.01) was also noted. In subgroup 2.2, reductions were observed in depression (p < 0.05) and alexithymia (p < 0.01), as well as decreased use of "Distancing" and "Seeking Social Support" (p < 0.01). The application of modified psychocorrection in patients with reduced critical awareness leads to more significant improvements and deeper adaptive behavioral changes. Therefore, the modified psychocorrectional intervention scheme may be more effective for patients with anxiety-phobic and somatoform disorders characterized by reduced critical awareness.

Пов’язана із вживанням алкоголю "шкода для інших" в робочому середовищі

2026-04-06T07:21:03Z

Название: Пов’язана із вживанням алкоголю "шкода для інших" в робочому середовищі Авторы: Лінський, І. В.; Хаустов, М. М.; Кузьмінов, В. Н.; Мінко, О. І.; Кожина, Г. М.; Гриневич, Є. Г.; Овчаренко, М. О.; Чугунов, Вадим Віталійович; Пострелко, В. М.; Денисенко, М. М.; Плєхов, В. А.; Ткаченко, Т. В.; Задорожний, В. В.; Малихіна, Н. А.; Мінко, О. О.; Лакинський, Р. В.; Васильєва, О. О.; Юрченко, О. М.; Герасимов, Б. О.; Герасимов, Д. О.; Linskiy, I. V.; Khaustov, M. M.; Kuzminov, V. N.; Minko, O. I.; Kozhyna, H. M.; Grynevych, Ye. G.; Ovcharenko, M. O.; Chugunov, V. V.; Postrelko, V. M.; Denysenko, M. M.; Plekhov, V. A.; Tkachenko, T. V.; Zadorozhnyi, V. V.; Malykhina, N. A.; Minko, O. O.; Lakinskyi, R. V.; Vasilyeva, O. O.; Yurchenko, O. M.; Herasymov, B. O.; Herasymov, D. O. Аннотация: Мета роботи — вивчення впливу, якого зазнають працівники з боку своїх питущих колег в робочому середовищі. В чотирьох регіонах України (Харківська, Луганська та Запорізька області, а також місто Київ) протягом 2018—2021 років обстежено 1742 особи, які належали до чотирьох груп порівняння: хворі на алкогольну залежність (АЗ) (393 особи); здорові родичі хворих на АЗ (274 особи); представники загальної популяції порівняного з представниками перших двох груп віку (334 особи) і студенти 3 та 4 курсів медичних вишів (741 особа). Основним інструментом досліджування був опитувальник міжнародного дослідницького консорціуму GENAHTO (Gender, Alcohol, and Harms to Others). Отримані дані обробляли методами математичної статистики (дисперсійний, аналіз) на комп’ютері за допомогою обчислювальних таблиць Excel 2016 (з пакетом «Аналіз даних»). Встановлено, що 39,44 % (!) чоловіків і 17,35 % жінок, які мали оплачувану роботу або брали участь у волонтерській діяльності, протягом останніх 12 місяців потерпали від проблем у відносинах з колегами через те, що останні зловживали алкоголем. Суб’єктивно оцінена респондентами сила негативного впливу, який справляли на них питущі колеги протягом останніх 12 місяців, становила 5,20 ± 0,16 балів у чоловіків і 4,83 ± 0,35 балів у жінок (за десятибальною шкалою). На думку самих опитаних, така сила негативного впливу істотно зменшила продуктивність їхньої праці. Отже, значна сила негативного впливу, який питущі справляють на інших співпрацівників, є важливою складовою комплексної проблеми «шкоди для інших», що потребує вдосконалення поточної національної політики стосовно алкоголю з урахуванням цієї обставини. The goal of the work is to study the impact that employees experience from their drinking colleagues in the work environment. In four regions of Ukraine (Kharkiv, Luhansk and Zaporizhzhia regions, as well as the city of Kyiv), 1742 people were examined during 2018—2021, who belonged to four comparison groups: patients with alcohol dependence (AD) (393 people); healthy relatives of AD patients (274 people); representatives of the general population comparable with the representatives of the first two age groups (334 people) and students of 3—4 courses of medical universities (741 people). The main research instruments were the questionnaire of the international research consortium GENAHTO (Gender, Alcohol, and Harms to Others). The obtained data were processed by methods of mathematical statistics (variance analysis) on a computer using Excel 2016 computational tables (with the Data Analysis package). It was found that 39.44 % (!) of men and 17.35 % of women who had paid work or participated in volunteer activities, during the last 12 months, suffered from problems in relationships with colleagues, due to the fact that the latter abused alcohol. The subjectively assessed by the respondents the strength of the negative impact that drinking colleagues had on them during the last 12 months was 5.20 ± 0.16 points for men and 4.83 ± 0.35 points for women (on a ten-point scale). According to the respondents themselves, such a strength of negative impact significantly reduced their work productivity. Thus, the significant strength of the negative impact that drinking colleagues have on other employees is an important component of the complex problem of "harm to others", which requires the improvement of the current national policy on alcohol taking this circumstance into account.

Частота "п’яних днів" і її зв’язок із показниками вживання інших психоактивних речовин

2026-04-06T06:53:37Z

Название: Частота "п’яних днів" і її зв’язок із показниками вживання інших психоактивних речовин Авторы: Лінський, І. В.; Хаустов, М. М.; Кузьмінов, В. Н.; Мінко, О. І.; Кожина, Г. М.; Гриневич, Є. Г.; Овчаренко, М. О.; Чугунов, Вадим Віталійович; Пострелко, В. М.; Денисенко, М. М.; Плєхов, В. А.; Ткаченко, Т. В.; Задорожний, В. В.; Малихіна, Н. А.; Мінко, О. О.; Лакинський, Р. В.; Васильєва, О. О.; Юрченко, О. М.; Герасимов, Б. О.; Герасимов, Д. О.; Linskiy, I. V.; Khaustov, M. M.; Kuzminov, V. N.; Minko, O. I.; Kozhyna, H. M.; Grynevych, Ye. G.; Ovcharenko, M. O.; Chugunov, V. V.; Postrelko, V. M.; Denysenko, M. M.; Plekhov, V. A.; Tkachenko, T. V.; Zadorozhnyi, V. V.; Malykhina, N. A.; Minko, O. O.; Lakinskyi, R. V.; Vasilyeva, O. O.; Yurchenko, O. M.; Herasymov, B. O.; Herasymov, D. O. Аннотация: Мета роботи — вивчення зв’язків частоти «п’яних днів» (ПД) з показниками вживання інших психоактивних речовин: нікотину (сигарет), рецептурних психотропних ліків не за призначенням (РПЛ-НЗП), марихуани та інших наркотиків. В чотирьох регіонах України (Харківська, Луганська та Запорізька області, а також місто Київ) протягом 2018—2021 років обстежено 1742 особи, які належали до чотирьох груп порівняння: хворі на алкогольну залежність (АЗ) — 393 особи; здорові родичі хворих на АЗ — 274 особи; представники загальної популяції порівняного з представниками перших двох груп віку — 334 особи і студенти 3, 4 курсів медичних вишів — 741 особа. Основним інструментом досліджування був опитувальник міжнародного дослідницького консорціуму GENAHTO (Gender, Alcohol, and Harms to Others). Отримані дані обробляли методами математичної статистики (дисперсійний, кореляційний та регресійний аналіз) на комп’ютері за допомогою обчислювальних таблиць Excel 2016 (з пакетом «Аналіз даних»). За допомогою двоетапного алгоритму аналізу вихідних даних в умовах їхньої високої дисперсії показано, що регресійна залежність основних характеристик адиктивної поведінки від частоти ПД має нелінійний характер, що оптимально описується поліномами третього ступеня, єдиним винятком із цього правила є регресійна залежність від частоти ПД добової кількості сигарет, що оптимально описується лінійним рівнянням (рівнянням першого ступеня). Встановлено, що формування алкогольної залежності супроводжується зменшенням частоти випадків вживання РПЛ-НЗП та інших наркотиків, але не марихуани, можливо тому, що вона (як і алкоголь) є депресантом центральної нервової системи і тому може утворювати з останнім підґрунтя для формування коморбідної залежності від двох психоактивних речовин одночасно. The goal of the work is to study the relationship between the frequency of "drunken days" (DD) and the use of other psychoactive substances (nicotine (cigarettes), prescription psychotropic drugs not for the intended purpose (PPD-NFIP), marijuana and other drugs). In four regions of Ukraine (Kharkiv, Luhansk and Zaporizhzhia regions, as well as the city of Kyiv), 1742 people were examined during 2018-2021, who belonged to four comparison groups: patients with alcohol dependence (AD) (393 people); healthy relatives of AD patients (274 people); representatives of the general population comparable with the representatives of the first two age groups (334 people) and students of 3, 4 courses of medical universities (741 people). The main research instruments were the questionnaire of the international research consortium GENAHTO (Gender, Alcohol, and Harms to Others). The obtained data were processed by methods of mathematical statistics (variance, correlation and regression analysis) on a computer using Excel 2016 computational tables (with the Data Analysis package). Using a two-stage algorithm for analyzing the initial data (under conditions of their high variance), it was shown that the regression dependence of the main characteristics of addictive behavior on the frequency of DD is nonlinear, optimally described by polynomials of the third degree, with the only exception to this rule being the regression dependence of the daily number of cigarettes on the frequency of PD, which is optimally described by a linear equation (first degree equation). It was found that the formation of alcohol dependence is accompanied by a decrease in the frequency of use of PPD-NFIP and other drugs, but not marijuana, possibly because it (like alcohol) is a depressant of the central nervous system and therefore can form with the alcohol a basis for the formation of comorbid dependence on two psychoactive substances simultaneously.