DSpace Собрание:

Використання інформаційних технологій у підготовці до професійної діяльності

2026-09-16T06:55:06Z

Название: Використання інформаційних технологій у підготовці до професійної діяльності Авторы: Саржевський, Сергій Никодимович; Черковська, Людмила Григорівна; Саржевська, Людмила Едуардівна

Комплексна терапія тривожно-депресивних станів у цивільних осіб в умовах психоемоційного стресу війни

2026-09-14T07:50:44Z

Название: Комплексна терапія тривожно-депресивних станів у цивільних осіб в умовах психоемоційного стресу війни Авторы: Козьолкін, Олександр Анатолійович; Мєдвєдкова, Світлана Олександрівна; Дьома, Інна Станіславівна; Рунчева, Катерина Андріївна; Kozyolkin, O. A.; Medvedkova, S. O.; Doma, I. S.; Runcheva, K. A. Аннотация: Актуальність. Воєнні дії в Україні супроводжуються значним зростанням поширеності тривожно-депресивних розладів серед цивільного населення, що потребує пошуку ефективних комплексних підходів до лікування в умовах хронічного психоемоційного стресу. Мета дослідження: оцінити ефективність комплексної терапії тривожно-депресивних розладів у цивільних пацієнтів під час воєнного стану в Україні шляхом поєднаного застосування антидепресантів, нейротрофічних засобів і психотерапевтичних методів, а також визначити їхній вплив на клінічні прояви і рівень тривоги, депресії та адаптаційні можливості пацієнтів. Матеріали та методи. У проспективне дослідження включено 71 пацієнта з клінічно підтвердженими тривожно-депресивними розладами. Основна група (n = 45) отримувала есциталопрам, нейротрофічний засіб Мемопрув® та психотерапевтичний супровід, група порівняння (n = 26) — есциталопрам і психотерапію. Оцінку психоемоційного стану проводили за шкалами GAD-7, PHQ-9 та HADS до лікування, через 4 та 8 тижнів терапії. Статистичну обробку здійснювали методами непараметричної статистики. Результати. Під час проведення дослідження здійснено комплексну оцінку психоемоційного стану пацієнтів з використанням стандартизованих психометричних інструментів — шкал GAD-7, PHQ-9 та HADS (із підшкалами HADS-A та HADS-D). У процесі лікування в основній групі встановлено статистично значуще зниження показників тривоги за шкалою GAD-7 з 14,0 [8,5–18,5] до 8,0 [3,0–16,0] бала ( = 7,878; p = 0,018) та депресії за шкалою PHQ-9 з 11,0 [7,0–19,0] до 5,0 [2,0–11,7] бала ( = 26,133; p < 0,001). За HADS-D показники знизились з 8,0 [5,0–13,0] до 5,5 [1,75–9,0] бала ( = 6,504; p < 0,001). Міжгруповий аналіз продемонстрував більш виражене зниження депресивної симптоматики в основній групі через 8 тижнів лікування за PHQ-9 (p = 0,025) та HADS-D (p = 0,009). Висновки. Комплексна терапія із застосуванням есциталопраму, нейротрофічного засобу Мемопрув® та психотерапевтичного супроводу асоціюється зі статистично значущим зниженням рівня тривожної та депресивної симптоматики у цивільних осіб в умовах воєнного стресу та може розглядатися як ефективний інтегрований підхід до лікування афективних розладів. Background. Military actions in Ukraine are accompanied by a significant increase in the prevalence of anxiety-depressive disorders among the civilian population, which necessitates the search for effective comprehensive treatment approaches under conditions of chronic psycho-emotional stress. The purpose was to evaluate the effectiveness of combined therapy for anxiety- depressive disorders in civilian patients during martial law in Ukraine using antidepressants, neurotrophic agents, and psychotherapeutic interventions, as well as to determine their impact on clinical manifestations, levels of anxiety and depression, and patients’ adaptive capacity. Materials and methods. A prospective study included 71 patients with clinically confirmed anxiety-depressive disorders. The main group (n = 45) received escitalopram, the neurotrophic agent MemoProve™ and psychotherapeutic support, while the comparison group (n = 26) received escitalopram and psychotherapy. Psycho-emotional status was assessed using the Generalized Anxiety Disorder-7 (GAD-7), Patient Health Questionnaire-9 (PHQ-9), and Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS) at baseline, after 4 and 8 weeks of treatment. Statistical analysis was performed using non-parametric methods.

Structured psychodiagnostic interview in patients with bodily dysphoria (in context of internet communication)

2026-08-20T09:32:58Z

Название: Structured psychodiagnostic interview in patients with bodily dysphoria (in context of internet communication) Авторы: Dyoma, I. S.; Gorodokin, A. D.; Stolyarenko, A. M.; Дьома, Інна Станіславівна; Городокін, Антон Дмитрович; Столяренко, Андрій Миколайович Аннотация: Relevance. Psychological study of the phenomenon of “bodily dysphoria” as a distress caused by abnormal-negative perception of one’s own body. Elaboration of the concept of “bodily dysphoria” requires the establishment of biographical, family, traumatic, social, introspective and behavioral characteristics of a distress. Aim. To develop the structure of clinical psychodiagnostic’s interview for body-associated distress systematization in patients with gender dysphoria, body dysmorphic disorder and eating disorders. Materials and methods. Perspective study took place in period of 2018-2021 on the contingent of 116 patients with main diagnosis of GD (36 patients), BDD (38 patients) and ED (42 patients) who were enrolled into the study as volunteers both and underwent semi-structured personal (31 cases) or online-interview (85 cases). Психологічне дослідження феномену «тілесної дисфорії» як дистресу, спричиненого аномально-негативним сприйняттям власного тіла, є важливою задачею сучасної психології. Розробка цього феномену вимагає встановлення біографічних, сімейних, травматичних, соціальних, інтроспективних та поведінкових характеристик дистресу. Мета. Розробити структуру клінічного психодіагностичного інтерв’ю для систематизації тілесно-асоційованого дистресу у пацієнтів із гендерною дисфорією, диморфофобією та розладами харчової поведінки. Матеріали та методи. Перспективне дослідження проводилося в період 2018-2021 рр. на контингенті 116 пацієнтів з основними діагнозами гендерної дисфорії (36 пацієнтів), дисморфофобії (38 пацієнтів) та порушень харчової поведінки (42 пацієнти), які були залучені до дослідження як волонтери та пройшли особисте (31 випадок) або он-лайн інтерв’ю (85 випадків).

Порівняння рівнів прояву тривоги та депресії у пацієнтів з функціональними гастроінтестинальними та соматоформними розладами

2026-08-19T07:31:21Z

Название: Порівняння рівнів прояву тривоги та депресії у пацієнтів з функціональними гастроінтестинальними та соматоформними розладами Авторы: Городокін, Антон Дмитрович; Horodokin, A. D. Аннотация: Актуальність. Функціональні гастроінтестинальні розлади (ФГР) є однією з найбільш поширених груп клінічних станів, що традиційно розглядаються в межах соматичної медицини, проте характеризуються вираженою патопсихологічною насиченістю та високою частотою психопатологічної коморбідності. Мета дослідження: встановити відмінності рівнів прояву тривожної та депресивної симптоматики в групах пацієнтів із функціональними гастроінтестинальними розладами та соматоформними розладами відповідного типу. Матеріали та методи. Дослідження проведено у проспективному дизайні. Група дослідження 1 (ГД1) включала 21 пацієнта з діагнозом «Синдром подразненого кишечника». Група дослідження 2 (ГД2) включала 24 пацієнти з непсихотичною психопатологією, у яких основними клінічними проявами були симптоми порушення функції ШКТ, аналогічні до проявів ФГР. Група контролю (ГК) складалася з 49 осіб-волонтерів. Основним методом дослідження є клініко-психопатологічний. Relevance. Functional gastrointestinal disorders (FGIDs) are among the most prevalent clinical conditions traditionally managed within somatic medicine. However, they are characterized by significant psychopathological intensity and a high frequency of psychiatric comorbidity. Objective. To establish differences in the levels of anxiety and depressive symptoms among patients with functional gastrointestinal disorders and somatoform disorders of a corresponding type. Materials and Methods. The study utilized a prospective design. Study Group 1 (SG1) included 21 patients diagnosed with irritable bowel syndrome (IBS). Study Group 2 (SG2) consisted of 24 patients with non-psychotic psychopathology whose primary clinical manifestations were gastrointestinal functional symptoms analogous to FGIDs. The Comparison Group (CG) comprised 49 healthy volunteers. The primary research method was clinical-psychopathological assessment.