DSpace Собрание:

Клінічна користь визначення високочутливого С-реактивного білку в хворих із серцево-судинними захворюваннями

2026-08-21T07:31:15Z

Название: Клінічна користь визначення високочутливого С-реактивного білку в хворих із серцево-судинними захворюваннями Авторы: Кульбачук, Олександр Сергійович; Добродуб, І. В. Аннотация: Мета дослідження. Оцінити клінічну користь визначення високочутливого С-реактивного білка в хворих із серцево-судинними захворюваннями.

Levels of systemic inflammatory response markers in patients with pulmonary hypertension and COPD

2026-08-20T09:41:40Z

Название: Levels of systemic inflammatory response markers in patients with pulmonary hypertension and COPD Авторы: Fushtey, I. M.; Nikolaieva, K. L.; Sid’, E. V.; Фуштей, І. М.; Ніколаєва, К. Л.; Сідь, Євген Володимирович Аннотация: The aim of the study. To determine the levels of markers of systemic inflammatory response among patients with pulmonary hypertension on the background of COPD. Materials and methods. The results of the study are based on data from a comprehensive survey of 170 patients aged 40 to 65 years with COPD, 123 of which had pulmonary hypertension and 47 ones had no PH. Мета дослідження: визначити рівні маркерів системної запальної відповіді у пацієнтів з легеневою гіпертензією на фоні ХОЗЛ. Матеріали і методи. Результати дослідження ґрунтуються на даних комплексного обстеження 170 хворих у віці від 40 до 65 років з ХОЗЛ, з яких 123 мали легеневу гіпертензію та 47 осіб були без неї.

The significance of endothelial dysfunction biomarker assessment in the management of patients with hypertension

2026-08-04T07:37:58Z

Название: The significance of endothelial dysfunction biomarker assessment in the management of patients with hypertension Авторы: Sid, Ye. V.; Sitalenko, T. P.; Soloviov, O. V.; Сідь, Євген Володимирович; Сіталенко, Т. П.; Соловйов, Олександр Володимирович Аннотация: Aim. To analyze the significance of endothelial dysfunction biomarker assessment in the management of patients with arterial hypertension. Materials and methods. A systematic review of scientific literature on the stated topic was conducted using the scientometric databases PubMed, Scopus, and Web of Science for the period 2020–2025. To identify sources addressing the significance of biomarkers of endothelial dysfunction in the management of patients with arterial hypertension, various combinations of the following keywords were used: “hypertension”, “endothelial dysfunction”, “biomarker”, “hypertensive crisis”, “hypertensive urgency”, “hypertensive emergency”, and “cardiovascular diseases”. The most relevant were selected on the basis of publication date, journal reputation, and citation count. Foundational works published prior to 2020 were selectively included where no equivalent contemporary evidence was available, in order to provide essential mechanistic and historical context for the discussed pathophysiological processes. After reviewing abstracts and full texts, 51 articles were selected for in-depth analysis. Мета роботи – проаналізувати значення оцінювання біомаркерів ендотеліальної дисфункції у веденні пацієнтів з артері- альною гіпертензією. Матеріали і методи. За допомогою пошуку в наукометричних базах PubMed, Scopus і Web of Science проведено ретроспективний аналіз наукових публікацій з обраної тематики за 2020–2025 рр. Для виявлення джерел, що висвітлюють значення біомаркерів ендотеліальної дисфункції у веденні пацієнтів з артеріальною гіпертензією, використовували різні комбінації ключових слів: «hypertension», «endothelial dysfunction», «biomarker», «hypertensive crisis», «hypertensive urgency», «hypertensive emergency», «cardiovascular diseases». До аналізу включено найбільш релевантні публікації, відібрані за датою виходу, авторитетністю видання та рівнем цитування. Фундаментальні праці, опубліковані до 2020 року, вибірково включено, коли не було еквівалентних сучасних доказових джерел, щоб забезпечити належний історичний контекст для патофізіологічних процесів, які аналізували. Після ознайомлення з анотаціями та повними текстами для детального аналізу відібрано 51 статтю.

Диагностика и коррекция депрессивных расстройств у больных с осложненным синдромом диабетической стопы

2026-07-02T06:40:02Z

Название: Диагностика и коррекция депрессивных расстройств у больных с осложненным синдромом диабетической стопы Авторы: Шаповал, С. Д.; Савон, И. Л.; Левада, О. А.; Максимова, О. О.; Шаповал, Сергій Дмитрович; Савон, І. Л.; Левада, Олег Анатолійович; Максимова, Ольга Олегівна; Shapoval, S. D.; Savon, I. L.; Levada, O. A.; Maksimova, O. O. Аннотация: Проведено комплексне клініко-психопатологічне обстеження 270 пацієнтів на ускладнений синдром діабетичної стопи (СДС) за період 2013–2014 рр. Усі хворі оперовані, проведено розтин і дренування гнійно-некротичного вогнища стопи або ампутація на різному рівні. Середній вік пацієнтів склав 64,2±2,3 років. Середня тривалість захворювання на цукровий діабет становила 12,4±1,6 років. Депресивні розлади були виявлені у 169 пацієнтів, що склало 62,6% від загальної групи, з них – 106 жінок (62,7%) і 63 чоловіків (37,3%). Для оцінки ефективності психофармакотерапії депресивних розладів хворі були розподілені на дві групи. Пацієнти контрольної групи (n=84) отримували стандартну терапію (місцеве лікування ран, антибактеріальна, інфузійна, дезагрегантна терапії, знеболювання, корекція глікемії ). Пацієнтам основної групи (n=85) поряд зі стандартною терапією призначався венлафаксин (Venlafaxine) у дозі 75–150 мг вранці під час їжі, протягом 3 місяців. Психопатологічне дослідження проводилося при госпіталізації в стаціонар, на 20–21 добу лікування і через 3 місяці після початку терапії. У контрольній групі (стандартна терапія) депресивний розлад не зазнав достовірного (Р>0,05) поліпшення. Проведений курс психофармакотерапії депресивних розладів у хворих на ускладнений СДС надав значний ефект, як щодо проявів самої депресії (Р<0,05), так і поліпшення якості життя пацієнтів (Р<0,05). Лікування венлафаксином дозволило знизити прояви депресії вже на 20–21 добу лікування. Редукція депресивної симптоматики найбільш виразно зафіксована через 3 місяці від початку терапії. A comprehensive clinical and psychopathological examination of 270 patients with complicated diabetic foot syndrome (DFS) for the period 2013–2014. All patients were operated on - incision and drainage of necrotic suppurative focus or foot amputation at different levels. Mean age was 64,2±2,3 years. The average duration of diabetes incidence was 12,4±1,6 years. Depressive disorders have been identified in patients 169, representing 62,6% of the total group of 106 women (62,7%) and 63 men (37,3%). To assess the effectiveness of pharmacotherapy of depressive disorders the patients were divided into two groups. Patients in the control group (n=84) received standard therapy (topical treatment of wounds, antibiotic, infusion, antiplatelet therapy, pain relief, correction of glycemia). Patients of the main group (n=85) along with standard therapy was prescribed Venlafaxine at a dose of 75–150 mg in the morning while eating for 3 months. Psychopathological study was conducted at admission to hospital for 20–21 days of treatment and 3 months after initiation of therapy. In the control group (standard therapy) the depressive disorder has not undergone significant (P>0,05) improvement. Conducted course of psychopharmacotherapy of depressive disorders in patients with complicated DFS had a significant effect both in terms of manifestations of the most depressed (P<0,05), and improve the quality of life of patients (P<0,05). Treatment with venlafaxine has reduced the manifestations of depression already on 20–21 days of treatment. Reduction in depressive symptoms most clearly detected after 3 months of therapy.