DSpace Собрание:

Структурно-функціональні зміни коронарних судин у хворих на ішемічну хворобу серця у поєднанні з цукровим діабетом 2-го типу

2026-05-04T07:58:51Z

Название: Структурно-функціональні зміни коронарних судин у хворих на ішемічну хворобу серця у поєднанні з цукровим діабетом 2-го типу Авторы: Кошля, В. І.; Піскун, Анастасія Вадимівна; Koshlya, V. I.; Piskun, A. V. Аннотация: Серцево-судинні ускладнення стають головною причиною захворюваності і смертності при цукровому діабеті (ЦД) (80% пацієнтів із ЦД 2-го типу помирають від серцево-судинних ускладнень). Ішемічна хвороба серця (ІХС) у хворих на ЦД 2-го типу маніфестує у 2–3 рази частіше, ніж в осіб того самого віку без діабету. Серце є одним із головних органів-мішеней при ЦД, а його функціональний стан значною мірою зумовлює перебіг і прогноз серцево-судинних ускладнень у хворих на ЦД. Мета дослідження: оцінювання особливостей уражень коронарних судин у хворих на ІХС залежно від наявності ЦД 2-го типу. Матеріали та методи. Обстежено 100 хворих на ІХС: стабільна стенокардія напруження, серед яких у 60 пацієнтів ІХС поєднувалась із ЦД 2-го типу та 40 хворих на ІХС: стабільна стенокардія напруження II–III ФК без порушень вуглеводного обміну. Для оцінювання стану і прохідності коронарних артерій (КА) була проведена неінвазивна КТ-ангіографія. За допомогою мультиспіральної комп’ютерної томографії (МСКТ) можливо отримувати унікальну інформацію про наявність кальцинозу КА, так званого сумарного кальцієвого індексу (СКІ) – кальцинозу КА, що відображає його ступінь. Cardiovascular complications are a major cause of morbidity and mortality in diabetes mellitus (diabetes mellitus) (80% of patients with type 2 diabetes mellitus die from cardiovascular complications). Coronary heart disease (CHD) in patients with type 2 diabetes manifests 2-3 times more often than in people of the same age without diabetes. The heart is one of the main target organs in diabetes, and its functional state largely determines the course and prognosis of cardiovascular complications in patients with diabetes. The objective: to evaluate the features of coronary artery disease in patients with coronary heart disease, depending on the presence of type 2 diabetes. Materials and methods. 100 patients with coronary heart disease were examined: stable angina pectoris, among which 60 patients with CHD were combined with type 2 diabetes and 40 patients with coronary heart disease: stable angina pectoris II–III FK with no carbohydrate metabolism disorders. Non-invasive CT angiography was performed to assess the status and coronary artery patency of the coronary arteries. With the help of MSCT it is possible to obtain unique information on the presence of coronary artery calcinosis, the so-called total calcium index (SCI) – calcinosis of coronary arteries, reflecting its degree.

Analysis of providing emergency care to patients with myocardial infarction without ST segment elevation

2026-05-04T07:13:21Z

Название: Analysis of providing emergency care to patients with myocardial infarction without ST segment elevation Авторы: Sid', E. V.; Kulbachuk, O. S.; Сідь, Євген Володимирович; Кульбачук, Олександр Сергійович Аннотация: A high mortality rate due to acute myocardial infarction (AMI) stimulates the analysis of the quality of emergency medical care at the prehospital stage. Firstly, an analysis of the reasons for the treatment of patients with AMI to general practitioners is necessary. Secondly, the quality of the provision of medical services by general practitioners is one of the criteria for the effectiveness of the implementation of patient management protocols, which requires a systematic analysis and relevant studies. The objective: to analyze the provision of emergency medical care to patients with acute myocardial infarction without ST segment elevation (NSTEMI) when they seek medical care. Materials and methods. The referral routes for hospitalization of patients with acute coronary syndrome and clinical manifestations were analyzed among 280 patients with STEMI and 91 patients with NSTEMI. The assessment of treatment tactics in patients with NSTEMI was carried out in the following paragraphs of the emergency medical care protocol: determination of blood saturation, ensuring reliable venous access, administration of nitroglycerin in aerosol (1–2 doses or 0,4–0,8 mg), use of acetylsalicylic acid (ASA) after chewing 160–325 mg, the use of clopidogrel 300 mg orally; the appointment of β-blocker; narcotic analgesic; anticoagulant. Statistical data processing was carried out using non-parametric criterion χ2. Results. Appeals to primary health care centers were significantly more frequent in patients with NSTEMI, due to the clinical course of the disease. Conclusion. At the stage of medical care by general practitioners, only the appointment of acetylsalicylic acid met the criteria for the implementation of the protocol for the provision of emergency medical care to patients with NSTEMI. Високий рівень летальності при гострому інфаркті міокарда (ГІМ) стимулює до аналізу якості надання екстреної медичної допомоги (ЕМД) на догоспітальному етапі. По-перше, необхідний аналіз причин звернення хворих на ГІМ до сімейної амбулаторії. По-друге, якість надання медичних послуг лікарями загальної практики є одним із критеріїв ефективності впровадження протоколів з ведення пацієнтів, що потребує систематичного аналізу та проведення відповідних досліджень. Мета дослідження: аналіз надання екстреної медичної допомоги хворим на ГІМ без елевації сегмента ST (NSTEMI) при їхньому звернені по медичну допомогу. Матеріали та методи. Шляхи направлення на госпіталізацію хворих на гострий коронарний синдром і клінічні прояви були проаналізовані у 280 пацієнтів зі STEMI та 91 хворого з NSTEMI. Оцінювання лікувальної тактики у пацієнтів із NSTEMI проводили за наступними пунктами протоколу ЕМД: визначення сатурації крові, забезпечення надійного венозного доступу, призначення нітрогліцерину в аерозолі (1–2 дози або 0,4–0,8 мг), застосування ацетилсаліцилової кислоти (АСК) в дозі 160–325 мг, застосування клопідогрелю 300 мг всередину, призначення β-адреноблокатору, наркотичного аналгетика та антикоагулянту. Статистичне оброблення даних проводили з використанням непараметричного критерію χ2. Результати. Звернення до центрів первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД) було достовірно більш частим у пацієнтів із NSTEMI, що обумовлено клінічним перебігом захворювання. Заключення. На етапі центрів первинної медико-санітарної допомоги достовірно якісним було виконання протоколу надання екстреної медичної допомоги пацієнтам з NSTEMI лише за пунктом призначення ацетилсаліцилової кислоти.

Зміни ліпідного профілю після перенесеного гострого інфаркту міокарда на етапі амбулаторного спостереження

2026-05-04T07:10:48Z

Название: Зміни ліпідного профілю після перенесеного гострого інфаркту міокарда на етапі амбулаторного спостереження Авторы: Сідь, Євген Володимирович; Кульбачук, Олександр Сергійович; Sid’, E. V.; Kulbachuk, O. S. Аннотация: Визначали зміни ліпідного профілю після перенесеного гострого інфаркту міокарда (ГІМ) на етапі амбулаторного спостереження та предикторну значущість деяких імунозапальних маркерів щодо розвитку кардіоваскулярних подій. Результати дослідження базуються на даних комплексного обстеження 186 хворих зі БТЕМІ. Пацієнтів відбирали при надходженні до Обласного медичного центру серцево-судинних захворювань. Головною умовою включення в дослідження була наявність Б ТЕМІ у перші 12 годин від початку захворювання. Подальше спостереження проводили амбулаторно протягом 1 року. Хворих було розподілено на групи залежно від дози статину, що отримували на тлі стандартного лікування: у 131 хворого статини застосовували в середній дозі, у 55 - у високій. На скринінгу досліджували рівні креатинфосфокінази-МБ, тропоніну І, високочутливого С-реактивного білка, інтерлейкіну-6, розгорнуту ліпідограму. Через 3 і 12 місяців досліджували розгорнуту ліпідограму. Безпеку лікування елатинами визначали за рівнем аспартат- і аланінамінотрансферази при скринінгу та в динаміці. За весь період спостереження відстежували нові випадки кардіоваскулярної події. До останньої відносили стани, що потребували екстреної медичної допомоги: повторний інфаркт міокарда, шлуночкова тахікардія, напад стенокардії. Установлено, що високі дози елатинів у хворих після ГІМ справляли більший ефекту зниженні рівня загального холестерину і холестерину ліпопротеїдів низької щільності і дозволили досягти їхніх цільових рівнів у значно більшого відсотка пацієнтів, ніж середні дози. Достовірної різниці в профілі безпеки прийому елатинів не виявлено. Установлено, що відносний ризик кардіоваскулярної події зростає у 3,03 8 разу у хворих на ГІМ при збільшенні рівня високочутливого С-реактивного білка вище 9,95 мг/л, а застосування елатинів у високій дозі у хворих після ГІМ асоціювалось зі зниженням ризику розвитку події на 0,286. The changes in the lipid profile after acute myocardial infarction at the stage of outpatient follow-up and the predictor significance of some immune-inflammatory markers in relation to the development of cardiovascular events were determined. The results of the study are based on data from a comprehensive examination of 186 patients with STEMI, who were admitted to the Regional Medical Center for Cardiovascular Diseases. The main condition for inclusion in the study was the presence of STEMI in the first 12 hours from the onset of the disease. Further observation was carried out on an outpatient basis for one year. Patients were divided into groups depending on the dose of statin they received against the background of standard treatment: in 131 patients, statin was used at a medium dose, in 55 at a high dose. At the screening, the level of CPK-MB, troponin I, high sensitive C-reactive protein, interleukin-6, and expanded lipid profile were examined. After 3 months and after 12 months, an expanded lipid profile was examined. The safety of treatment with statins was determined by the level of aspartate aminotransferase and alanine aminotransferase during screening and over time. During the entire observation period, new cases of cardiovascular events were monitored. The cardiovascular event included conditions requiring emergency medical care: recurrent myocardial infarction, ventricular tachycardia, angina attacks. It was found that a high dose of statins in patients after acute myocardial infarction showed a greater effect in reducing the level of total cholesterol and low-density lipoprotein cholesterol and made it possible to achieve their target levels in a significantly larger percentage of patients compared to treatment with medium doses. However, there was no significant difference in the safety profile of statins. It was found that the relative risk of a cardiovascular event increases 3.038 times among patients with acute myocardial infarction with an increase in the level of high sensitive C-reactive protein above 9.95 mg/1, and the use of high-dose statins in patients after AMI was associated with a decrease in the risk of events at 0.286.

Маркери деградації екстрацелюлярного матриксу як предиктори систолічної дисфункції лівого шлуночка у хворих зі STEMI

2026-05-01T07:25:20Z

Название: Маркери деградації екстрацелюлярного матриксу як предиктори систолічної дисфункції лівого шлуночка у хворих зі STEMI Авторы: Фуштей, Іван Михайлович; Сідь, Євген Володимирович; Fushtey, I. M.; Sid, E. V. Аннотация: Мета дослідження. Визначити предикторну цінність маркерів деградації екстрацелюлярного матриксу щодо виникнення систолічної дисфункції лівого шлуночка у хворих зі STEMI. Матеріали та методи. Результати дослідження базуються на даних комплексного обстеження 162 хворих зі STEMI. Першу групу склали 145 хворих зі STEMI і фракцією викиду лівого шлуночку > 45% (медіана віку – 59 (52–64) років); другу 17 пацієнтів зі STEMI і фракцією викиду лівого шлуночку < 45% (медіана віку 61 (55–63) рік). Усі обстежені були порівнянні за віком, соціальним статусом і статтю. Вибірка пацієнтів проводилася у період з 2015 по січень 2018 роки на базі КУ «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» Запорізької обласної ради. The purpose of the study. To determine predictor value of the extracellular matrix degradation markers relative to the occurrence of left ventricular systolic dysfunction among patients with STEMI determined. Materials and methods. The results of the study are based on data obtained from a comprehensive survey of 162 patients with STEMI. The first group consisted of 145 patients with STEMI and left ventricular ejection fraction > 45% (median age – 59 (52–64) years); the second group consisted of 17 patients with STEMI and left ventricular ejection fraction < 45% (median age 61 (55–63) years). All persons were comparable in age, social status, and gender. The sample of patients was carried out in the period from 2015 to January 2018 on the basis of the MI «Regional medical center of cardiovascular diseases» of the Zaporizhzhia regional Council.