Кафедру створено на 1.02.2026 http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/26492 2026-11-13T12:17:17Z 2026-11-13T12:17:17Z Русин, Л. П. Задирака, А. М. Ванюк, Дар'я Валеріївна Матвіїшин, Я. І. Хацаюк, О. В. Rusyn, L. P. Zadyraka, A. M. Vaniuk, D. V. Matviishyn, Ya. I. Khatsaiuk, O. V. http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/26414 2026-11-13T09:45:35Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Методика фізичної реабілітації при парапроктиті: підходи та ефективність Авторы: Русин, Л. П.; Задирака, А. М.; Ванюк, Дар'я Валеріївна; Матвіїшин, Я. І.; Хацаюк, О. В.; Rusyn, L. P.; Zadyraka, A. M.; Vaniuk, D. V.; Matviishyn, Ya. I.; Khatsaiuk, O. V. Аннотация: У статті представлено наукове обґрунтування методики фізичної реабілітації пацієнтів після хірургічного лікування парапроктиту. Актуальність дослідження визначається недостатньою розробленістю структурованих програм післяопераційного відновлення, які враховують специфіку аноректальної ділянки, больовий синдром, стан післяопераційної рани та індивідуальну переносимість фізичного навантаження. Мета дослідження – розробити методику фізичної реабілітації пацієнтів після хірургічного лікування парапроктиту. В процесі теоретичного дослідження членами науково-дослідної групи використано методи теоретичного аналізу, систематизації, узагальнення наукових джерел та структурно-функціонального моделювання. Запропонована методика включає діагностичний, захисно-активаційний, адаптаційно-відновний, функціонально-тренувальний етапи та етап повернення до звичної активності. Визначено принципи дозування навантаження, критерії переходу між етапами та систему оцінювання ефективності. Розроблений підхід може бути основою для подальшої клінічної апробації та впровадження у практику фізичної реабілітації. Подальші наукові розвідки доцільно спрямувати на практичну перевірку розробленої методики в умовах клінічного застосування, з визначенням її результативності щодо відновлення функціональних можливостей пацієнтів, зниження інтенсивності больових проявів, розширення рухової активності, покращення якості життя та скорочення періоду повернення до професійних і соціальних видів діяльності. The article presents a scientific substantiation of a physical rehabilitation methodology for patients after surgical treatment of paraproctitis. The relevance of the study is determined by the insufficient development of structured postoperative recovery programs that consider the anatomical and functional characteristics of the anorectal region, pain syndrome, the condition of the postoperative wound, and individual tolerance to physical loads. The aim of the study was to develop a physical rehabilitation methodology for patients after surgical treatment of paraproctitis. Within the framework of the theoretical research, the members of the research group applied methods of theoretical analysis, systematization, generalization of scientific literature, and structural-functional modelling. The proposed methodology includes diagnostic, protective-activation, adaptation-recovery, functional-training stages, and a stage of returning to habitual physical activity. The principles of load regulation, criteria for transition between rehabilitation stages, and a system for evaluating effectiveness have been established. The developed approach may serve as a basis for further clinical validation and implementation in physical rehabilitation practice. Further research should focus on the clinical validation of the proposed methodology, including the assessment of its effectiveness in restoring patients’ functional capacity, reducing pain intensity, increasing physical activity levels, improving quality of life, and shortening the period required for returning to professional and social activities.

2026-01-01T00:00:00Z Chukhlantseva, N. V. Cherednychenko, I. A. Sokyrko, O. S. Сокирко, Олексій Сергійович http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/25809 2026-11-13T09:22:49Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Beyond injury prevention: an iterative cycle architecture for musculoskeletal health and quality of life in sedentary adults Авторы: Chukhlantseva, N. V.; Cherednychenko, I. A.; Sokyrko, O. S.; Сокирко, Олексій Сергійович Аннотация: The article addresses the gap between existing physical activity programming models and the needs of sedentary adults with musculoskeletal dysfunction and reduced health-related quality of life (HRQoL). The study aims to develop and substantiate an iterative cycle architecture integrating the PDCA model, Just-in-Time Adaptive Interventions (JITAI), and Self-Determination Theory (SDT), and to evaluate its feasibility through a 12-week intervention with a 3-month follow-up. A critical analysis of three established frameworks – classical periodization, FITT-based prescription, and JITAI – reveals that none fully addresses the programming challenge for this population: periodization lacks adaptability, FITT has no responsive adjustment mechanism, and JITAI operates without program-level architecture. The proposed iterative cycle fills this gap through four interconnected stages – assessment, individualized design, monitored implementation, and data-driven adjustment – repeated every two weeks. The intervention involved 27 sedentary adults and combined aerobic, resistance, stabilization, and proprioceptive training at 50–60% HRmax, monitored via accelerometry and training diaries. Post-intervention results showed significant improvements in posture, back muscle endurance, static balance, and pain, with gains maintained and in some domains – dynamic balance and joint mobility – continued to develop at the 3-month follow-up. A key theoretical contribution is the formal integration of SDT indicators into load prescription logic, treating motivational readiness as a structural determinant of program progression. The iterative cycle is proposed as a reproducible mid-range programming model applicable in rehabilitation, fitness, and health-promotion settings.

2026-01-01T00:00:00Z Циганок, Владислав Іванович Омельченко, Ю. В. http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/25644 2026-11-13T09:49:05Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Технологічні особливості фізичної реабілітації для відновлення рухової діяльності при цементному ендопротезуванні кульшових суглобів Авторы: Циганок, Владислав Іванович; Омельченко, Ю. В. Аннотация: Статтю присвячено дослідженню технологічних особливостей фізичної реабілітації після цементного ендопротезування кульшового суглоба. Висвітлено анатомо-фізіологічні передумови, специфіку цементної фіксації ендопротеза та характеристику досліджуваного контингенту пацієнтів. Представлено структуровану трьохетапну програму відновлення, що включає ранню активізацію, лікувальну фізкультуру, масаж, фізіотерапію, телереабілітацію та мультидисциплінарний підхід. Наведено результати порівняльного дослідження ефективності запропонованої та стандартної реабілітаційних програм. Доведено статистично значущу перевагу розробленої технології за показниками функціональної активності, зниження болю та якості життя. The article presents a comprehensive study of technological features of physical rehabilitation aimed at restoring motor activity in patients who have undergone cemented hip arthroplasty. The anatomical and physiological characteristics of the hip joint are analyzed, including the structural components of the joint — the femoral head, acetabulum, ligamentous apparatus, and neurovascular supply — which determine the rehabilitation approach and the rate of functional recovery. The specific features of cement fixation of the endoprosthesis components are discussed, and its advantages and disadvantages are compared with the cementless fixation method. The study involved patients after cemented hip arthroplasty, divided into a control group receiving standard rehabilitation and an experimental group receiving the developed individualized three-stage rehabilitation technology. The experimental program includes early mobilization initiated on the first postoperative day, individualized therapeutic exercise complexes, massage, modern physiotherapeutic methods (electrotherapy, hydrotherapy, magnetotherapy), telerehabilitation tools, and a multidisciplinary team approach involving an orthopedist, physical therapist, occupational therapist, and psychologist. The comparative analysis demonstrated a statistically significant advantage of the proposed rehabilitation technology. Patients of the experimental group showed greater improvement in pain scores on VAS, functional activity according to the Harris Hip Score and Barthel Index, six-minute walk distance, and quality of life according to SF-36. The frequency of postoperative complications, including contractures, gait disorders, and chronic pain, was markedly lower in the experimental group. The results confirm the high clinical effectiveness of the developed technology and substantiate the feasibility of its implementation in orthopedic and rehabilitation departments.

2026-01-01T00:00:00Z Рибалка, М. К. Дорошенко, Едуард Юрійович http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/25615 2026-11-13T09:43:16Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Оптимізація програми фізичної терапії після травм і пошкоджень нижніх кінцівок Авторы: Рибалка, М. К.; Дорошенко, Едуард Юрійович Аннотация: У статті розглянуто можливості оптимізації програми фізичної терапії після травм і пошкоджень нижніх кінцівок. Подано результати порівняння класичної програми відновлення та адаптованої програми, доповненої функціональними вправами, тренуванням рівноваги, сенсомоторного контролю та елементами пляжного волейболу. Встановлено, що обидві програми сприяли покращенню функціонального стану пацієнтів, однак адаптована програма забезпечила кращу динаміку за показниками болю, функціональної спроможності, динамічної рівноваги та міжкінцівкової симетрії. Отримані результати підтверджують доцільність розширення класичної фізичної терапії через вправи, спрямовані на контроль опори, координацію, стабілізацію та підготовку до складніших рухових навантажень.

2026-01-01T00:00:00Z