<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Общество: Кафедру створено на 1.02.2026</title>
  <link rel="alternate" href="http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/26493" />
  <subtitle>Кафедру створено на 1.02.2026</subtitle>
  <id>http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/26493</id>
  <updated>2026-11-15T16:42:40Z</updated>
  <dc:date>2026-11-15T16:42:40Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Клінічна результативність застосування міофасціального релізу в комплексному лікуванні пацієнтів з міофасціальним больовим синдромом</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/26100" />
    <author>
      <name>Михалюк, Євген Леонідович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Кулинич, Роман Леонідович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Mykhaliuk, E. L.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Kulynych, R. L.</name>
    </author>
    <id>http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/26100</id>
    <updated>2026-11-13T09:40:35Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Клінічна результативність застосування міофасціального релізу в комплексному лікуванні пацієнтів з міофасціальним больовим синдромом
Авторы: Михалюк, Євген Леонідович; Кулинич, Роман Леонідович; Mykhaliuk, E. L.; Kulynych, R. L.
Аннотация: Міофасціальний синдром є поширеною формою неспецифічного скелетно-м’язового болю, часто&#xD;
асоційованою з дегенеративно-дистрофічними ураженнями хребта, м’язовим гіпертонусом і тригерними точками. Багатофакторний патогенез, що включає ішемію, запалення та периферичну й&#xD;
центральну сенситизацію, обґрунтовує комплексне лікування із поєднанням міорелаксантів&#xD;
центральної дії та реабілітаційних методів. Мета дослідження: оцінка ефективності комплексного&#xD;
підходу до лікування пацієнтів з міофасціальним больовим синдромом із застосуванням міорелаксанту центральної дії толперизону гідрохлориду та міофасціального релізу. Матеріали і методи. У&#xD;
дослідження включено 31 пацієнта з міофасціальним больовим синдромом спини (17 чоловіків і 14&#xD;
жінок; середній вік 37,4±3,2 року), яких розподілили на дві групи. Пацієнти першої групи (n=16) отримували толперизону гідрохлорид 150 мг 3 рази на добу протягом 14 днів. Пацієнти другої групи&#xD;
(n=15) додатково до аналогічної медикаментозної терапії пройшли 10 сеансів міофасціального релізу протягом 5 тижнів. Дослідження тривало 6 тижнів і передбачало три візити. Ефективність лікування оцінювали за SF-MPQ, Oswestry Disability Index (ODI), SF-12 та Patient Global Impression of&#xD;
Change (PGIC). Background. Myofascial syndrome is a common type of nonspecific musculoskeletal pain, often&#xD;
associated with degenerative and dystrophic spinal disorders, muscle hypertonicity, and trigger points. Its&#xD;
multifactorial pathogenesis, involving ischemia, inflammation, and peripheral and central sensitization,&#xD;
supports a comprehensive treatment approach combining centrally acting muscle relaxants with&#xD;
rehabilitation methods.&#xD;
Objective. To evaluate the effectiveness of a comprehensive treatment approach for patients with&#xD;
myofascial pain syndrome using the centrally acting muscle relaxant tolperisone hydrochloride and&#xD;
myofascial release.&#xD;
Participants and Methods. The study included 31 patients with myofascial back pain syndrome (17 men&#xD;
and 14 women; mean age, 37.4±3.2 years), who were divided into two groups. Patients in Group 1 (n = 16)&#xD;
received tolperisone hydrochloride (Toccata®) at a dose of 150 mg three times daily for 14 days. Patients in&#xD;
Group 2 (n = 15) received the same pharmacological treatment combined with 10 sessions of myofascial&#xD;
release over 5 weeks. The study lasted 6 weeks and included three visits. Treatment effectiveness was&#xD;
assessed using the Short-Form McGill Pain Questionnaire (SF-MPQ), Oswestry Disability Index (ODI), 12-&#xD;
Item Short Form Health Survey (SF-12), and Patient Global Impression of Change (PGIC).</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Досвід використання лазерної термотерапії у комплексній реабілітації хворих після оперативних втручань на колінному суглобі</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/25705" />
    <author>
      <name>Алипова, Олена Євгенівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Величко, К. В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Шуткін, Ю. П.</name>
    </author>
    <id>http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/25705</id>
    <updated>2026-11-13T09:45:02Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Досвід використання лазерної термотерапії у комплексній реабілітації хворих після оперативних втручань на колінному суглобі
Авторы: Алипова, Олена Євгенівна; Величко, К. В.; Шуткін, Ю. П.
Аннотация: В умовах реабілітаційної клініки проведено оцінку ефективності&#xD;
оптимізованої лікувальної програми з використанням фізичного методу високоінтенсивної&#xD;
лазеротерапії – технології лазерної термотерапії (ЛТТ) у 56 хворих після оперативних&#xD;
втручань з приводу травм колінного суглоба. Встановлено, що застосування ЛТТ сприяло&#xD;
вірогідно (p&lt;0,05) більш значущому та швидшому регресу больового синдрому, зменшенню&#xD;
набряку, покращенню функціонального стану кінцівки та поліпшенню повсякденного&#xD;
функціонування хворих порівняно із стандартною терапією, що обгрунтовує доцільність&#xD;
впровадження ЛТТ у клінічну та реабілітаційну практику ведення таких пацієнтів.</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Prevalence of the infinite tone phenomenon after the submaximal PWC170 test in adolescent male athletes aged 11-17 years</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/25689" />
    <author>
      <name>Mykhaliuk, Ye.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Horokhovskyi, Ye.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Bosenko, A.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Khoroshukhad, M.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Bazylchuk, V.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Михалюк, Євген Леонідович</name>
    </author>
    <id>http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/25689</id>
    <updated>2026-11-13T09:44:38Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Prevalence of the infinite tone phenomenon after the submaximal PWC170 test in adolescent male athletes aged 11-17 years
Авторы: Mykhaliuk, Ye.; Horokhovskyi, Ye.; Bosenko, A.; Khoroshukhad, M.; Bazylchuk, V.; Михалюк, Євген Леонідович
Аннотация: Purpose. The infinite tone phenomenon (ITP), defined as the absence of Korotkoff phase V during&#xD;
blood pressure measurement, is observed more frequently in sports medicine following controlled&#xD;
physical exercise than in general clinical practice. Despite reported prevalence rates of&#xD;
up to 57.5% among athletes, its clinical significance and the need for individual clinical assessment&#xD;
remain debated. The aim of this study was to determine the prevalence of ITP following&#xD;
submaximal PWC170 testing in adolescent male athletes aged 11–17 years.&#xD;
Materials &amp; Methods. A retrospective cross-sectional study was conducted using data from routine&#xD;
medical examinations at the Zaporizhzhya Medical and Sports Dispensary (2021–2022). The&#xD;
study included 471 male athletes aged 11–17 years (soccer, swimming, handball) divided&#xD;
into two groups: ITP group (n=249) and non-ITP group (n=222). Physical work capacity was&#xD;
assessed using the PWC170 submaximal test. HR and BP were measured at rest, after each&#xD;
exercise bout, and during recovery.</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Ефективність мультимодальних фізичних методів у комплексній реабілітації хворих з хронічним вертеброгенним больовим синдромом попереково-крижової локалізації</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/25643" />
    <author>
      <name>Алипова, Олена Євгенівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Черепок, Олександр Олексійович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Ткаліч, Ігор В'ячеславович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Повєріна, Г. В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Ротко, В. П.</name>
    </author>
    <id>http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/25643</id>
    <updated>2026-11-13T09:43:50Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Ефективність мультимодальних фізичних методів у комплексній реабілітації хворих з хронічним вертеброгенним больовим синдромом попереково-крижової локалізації
Авторы: Алипова, Олена Євгенівна; Черепок, Олександр Олексійович; Ткаліч, Ігор В'ячеславович; Повєріна, Г. В.; Ротко, В. П.
Аннотация: Проведено динамічне клініко-неврологічне і функціональне реабілітаційне обстеження 37 хворих (середній вік (51,3±5,8) років; чоловіків – 24 (64,86 %)) із хронічним вертеброгенним больовим синдромом (ВБС) внаслідок дегенеративно-дистрофічного ураження хребта (ДДУХ) попереково-крижової локалізації до та після проведення двох циклів амбулаторної реабілітації у довготривалому періоді. Реабілітаційна програма включала базове медикаментозне лікування, кінезіотерапевтичні вправи, лікувальний масаж та додатково мультимодальні фізичні методи: високотонову HiToP терапію – 14 процедур, ультразвукову фармакофізіотерапію (УЗТ) – 20 процедур фонофорезу каріпаіну та 14 сеансів голкорефлексотерапії (ГРТ). Ефективність реабілітаційного курсу оцінювали за динамікою даних візуально – аналогової шкали болю (ВАШ) та індексу непрацездатності Освестрі (Oswestry Disability Index – ODI). За результатами проведеного лікування у 34 (91,89 %) хворих досягнуто вірогідного (на 47,24 %; р&lt;0,001) зменшення інтенсивності больового синдрому за шкалою ВАШ та регресу обмежень повсякденного функціонування, пов’язаного з болем за індексом Освестрі на 60,29 % (р&lt;0,001). Включення мультимодальних фізичних методів (HiToP терапії, УЗТ, ГРТ) до програми реабілітації хворих з ВБС на тлі ДДУХ попереково-крижового відділу сприяло суттєвому регресу інтенсивності болю і пов’язаних з ним обмежень життєдіяльності, що доцільно враховувати у клінічному менеджменті даної категорії пацієнтів.</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

