http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/3338 2026-04-17T18:45:50Z 2026-04-17T18:45:50Z http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/5294 2017-03-14T21:55:20Z 2016-01-01T00:00:00Z

Название: Запорожский медицинский журнал. - 2016. - №5(98)

2016-01-01T00:00:00Z http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/5293 2017-03-14T21:52:52Z 2016-01-01T00:00:00Z

Название: Запорожский медицинский журнал. - 2016. - №6(99)

2016-01-01T00:00:00Z Shcherbyna, R. О. Panasenko, O. I. Knysh, Ye. G. Fotina, H. A. Vashchyk, Ye. V. Fotina, T. I. Щербина, Роман Олександрович Панасенко, Олександр Іванович Книш, Євгеній Григорович Фотіна, Г. А. Ващик, Є. В. Фотіна, Т. І. Щербина, Р. А. Панасенко, А. И. Кныш, Е. Г. Фотина, А. А. Ващик, Е. В. Фотина, Т. И. http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/5111 2020-11-17T08:31:09Z 2016-01-01T00:00:00Z

Название: The study of antimicrobial activity of 2-((4-R-3-(morpholinomethylene)-4H-1,2,4-triazole-5-yl)thio) acetic acid salts Авторы: Shcherbyna, R. О.; Panasenko, O. I.; Knysh, Ye. G.; Fotina, H. A.; Vashchyk, Ye. V.; Fotina, T. I.; Щербина, Роман Олександрович; Панасенко, Олександр Іванович; Книш, Євгеній Григорович; Фотіна, Г. А.; Ващик, Є. В.; Фотіна, Т. І.; Щербина, Р. А.; Панасенко, А. И.; Кныш, Е. Г.; Фотина, А. А.; Ващик, Е. В.; Фотина, Т. И. Аннотация: The purpose of the work was to study the antimicrobial activity of 2-((4-R-3-(morfolinomethylene)-4H-1,2,4-triazole-5-yl)thio) acetic acid salts by “hanging drop” and “serial dilution” methods in broth (limiting concentration option) and establish some patterns of “structure–action” depending. Materials and methods. The objects of research were 9 new compounds of 2-((4-R-3-(morfolinomethylene)-4H-1,2,4-triazole-5-yl)thio) acetic acid salts. These compounds are the crystal substances which are odorless, soluble in water and organic solvents. To achieve a more objective picture of the research we applied two methods: “hanging drop” and “serial dilution” in broth (limiting concentration option). To study the effectiveness of substances we used the test cultures of E. coli, Salmonella typhymurium, Staphylococcus epidermidis, P. aeruginosa. Results and discussion. In the study we have found that 2-((4-R-3-(morfolinomethylene)-4H-1,2,4-triazole-5-yl)thio) acetic acid salts can differently inhibit the growth of test cultures. The results show that the data obtained by two methods correlated with each other. Thus, the 2-((4-R-3-(morfolinomethylene)-4H-1,2,4-triazole-5-yl)thio) acetic acid salts are active against most strains of E. coli. and Salmonella typhymurium. Analyzing the impact of 2-((4-R-3-(morfolinomethylene)-4H-1,2,4-triazole-5-yl)thio) acetic acid salts we have noted that the replacement of the phenyl radical (PKR-135, 139) on the free amino group at N4 nitrogen of 1,2,4- triazole cycle (PKR-173, 177) leads to the disappearance of antimicrobial activity against the studied strains. It was established that the transition from morfolin cation (PKR-133) to the piperydyn cation (PKR-134) in the molecules of 2-((4-phenyl-3-(morfolinometylen)-4H-1,2,4-triazole-5-yl) thio) acetic acid is accompanied by a signifi cant increase in antimicrobial effect. It was interesting that among all the cations in the molecules of 2-((4-amino-3-(morfolinometylen)- 4H-1,2,4-triazole-5-yl) thio) acetic acid salt (PKR-173, 174, 177, 234) only the presence of sodium cation (PKR-174) leads to a pronounced antimicrobial effect against studied strains. Conclusions. The study had found that the most effective in relation to the main groups of pathogenic bacteria are substances PKR-134, 135, 136, 139 and 174. Certain regularities based on “structure–action” have been established, this information can be integrated into future targeted search of substances with antimicrobial properties. Мета роботи – дослідження протимікробної дії солей 2-((4-R-3-(морфолінометилен)-4H-1,2,4-тріазол-5-іл)тіо)ацетатних кислот методами «стікаючої краплі» та «серійних розведень» у бульйоні (варіант граничної концентрації), встановлення деяких закономірностей залежності «структура – дія». Матеріали та методи. Об’єктами досліджень були 9 нових сполук солей 2-((4-R-3-(морфолінометилен)-4H-1,2,4-тріазол-5-іл)тіо) ацетатних кислот. Ці сполуки являють собою кристалічні речовини, що не мають запаху, розчинні у воді та органічних розчинниках. Для досягнення більш об’єктивної картини дослідження застосували два методи дослідження: «стікаючої краплі» та «серійних розведень» у бульйоні (варіант граничної концентрації). Для вивчення ефективності речовин використовували тест-культури E. сoli, Salmonella typhymurium, Staphylococcus epidermidis, P. aeruginosa. Результати. У підсумку дослідження встановили, що солі 2-((4-R-3-(морфолінометилен)-4H-1,2,4-тріазол-5-іл)тіо)ацетатних кислот по-різному здатні пригнічувати ріст тест-культур. Дані, що отримані двома способами, корелюють між собою. Так, солі 2-((4-R-3-(-морфолінометилен)-4H-1,2,4-тріазол-5-іл)тіо)ацетатних кислот є найбільш активними щодо штамів E. coli. та Salmonella typhymurium. Аналізуючи вплив солей 2-((4-R-3-(морфолінометилен)-4H-1,2,4-тріазол-5-іл)тіо)ацетатних кислот, відзначено: заміна фенільного радикала (ПКР-135, 139) за N4 атомом азоту 1,2,4-тріазолового циклу вільною аміногрупою (ПКР-173, 177) призводить до зникнення протимікробної дії щодо штамів, що вивчали. Встановили, що перехід від катіона морфолінію (ПКР-133) до катіона піперидинію (ПКР-134) у молекулах солей 2-((4-феніл-3-(морфолінометилен)-4H-1,2,4-тріазол-5-іл)тіо)ацетатних кислот супроводжується значущим підвищенням протимікробного ефекту. Цікаво, що зі всіх катіонів у молекулах солей 2-((4-аміно-3-(морфолінометилен)-4H-1,2,4-тріазол-5-іл)тіо)ацетатних кислот (ПКР-173, 174, 177, 234) тільки наявність катіона натрію (ПКР-174) призводить до вираженого антимікробного ефекту щодо штамів мікроорганізмів, котрі досліджували. Висновки. Встановили, що найбільш ефективними щодо основних груп патогенних бактерій є речовини ПКР-134, 135, 136, 139 і 174. Відзначені деякі закономірності залежності «структура – дія», що можуть бути інтегровані в цілеспрямований пошук речовин із протимікробними властивостями. Цель работы – изучение противомикробного действия солей 2-((4-R-3-(морфолинометилен)-4H-1,2,4-триазол-5-ил)тио)ацетатных кислот методами «висячей капли» и серийных разведений в бульоне (вариант предельной концентрации) и установление некоторых закономерностей зависимости «структура – действие». Материалы и методы. Объектами исследований были 9 новых соединений, солей 2-((4-R-3-(морфолинометилен)-4H-1,2,4-триазол-5-ил)тио)ацетатных кислот. Данные соединения представляют собой кристаллические вещества без запаха, растворимые в воде и органических растворителях. Для достижения более объективной картины исследования были применены два метода исследования: «висячей капли» и «серийных разведений» в бульоне (вариант предельной концентрации). Для изучения эффективности веществ использовали тест-культуры E. сoli, Salmonella typhymurium, Staphylococcus epidermidis, P. aeruginosa. Результаты. Установлено, что соли 2-((4-R-3-(морфолинометилен)-4H-1,2,4-триазол-5-ил)тио)ацетатных кислот по-разному способны подавлять рост тест-культур. Из результатов видно, что данные, полученные двумя способами, коррелируют между собой. Так, соли 2-((4-R-3-(морфолинометилен)-4H-1,2,4-триазол-5-ил)тио) ацетатных кислот являются наиболее активными в отношении штаммов E. coli и Salmonella typhymurium. Анализируя влияние солей 2-((4-R-3-(морфолинометилен)-4H-1,2,4-триазол-5-ил)тио)ацетатных кислот, отмечено, что замена фенильного радикала (ПКР-135, 139) при N4 атоме азота 1,2,4-триазолового цикла на свободную аминогруппу (ПКР-173, 177) приводит к исчезновению противомикробного действия в отношении изучаемых штаммов. Важным является тот факт, что переход от катиона морфолиния (ПКР-133) к катиону пиперидиния (ПКР-134) в молекулах солей 2-((4-фенил-3-(морфо-линометилен)-4H-1,2,4-триазол-5-ил)тио)ацетатных кислот сопровождается значительным повышением противомикробного эффекта. Интересным является тот факт, что из всех катионов в молекулах солей 2-((4-амино-3-(морфолинометилен)-4H-1,2,4-триазол-5-ил)тио) ацетатных кислот (ПКР-173, 174 , 177, 234) только наличие катиона натрия (ПКР-174) приводит к выраженному противомикробному эффекту относительно исследованных штаммов микроорганизмов. Выводы. В результате исследования установлено, что наиболее эффективными по отношению к основным группам патогенных бактерий являются вещества ПКР-134, 135, 136, 139 и 174. Отмечены некоторые закономерности зависимости «структура – действие», которые могут быть интегрированы в дальнейшем при целенаправленном поиске веществ с противомикробными свойствами.

2016-01-01T00:00:00Z Martynenko, Yu. V. Kazunin, M. S. Selivanova, Ye. А. Kovalenko, S. I. Мартиненко, Ю. В. Казунін, Максим Станіславович Селіванова, Є. А. Коваленко, Сергій Іванович Мартыненко, Ю. В. Казунин, М. С. Селиванова, Е. А. Коваленко, С. И. http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/5110 2020-04-24T08:31:25Z 2016-01-01T00:00:00Z

Название: 2-([1,2,4]triazolo[1,5-c]quinazolin-2-yl-)alkyl-(alkaryl-, aryl-)-amines and their derivatives. (3Н-quinazolin-4-yliden)hydrazides (1,3-dioxo-1,3-dihydro-2H-isoindol-2-yl)alkyl-(alkaryl-, aryl-)carboxylic acids: features of synthesis, modifi cation and antibacterial activity of synthesized compounds Авторы: Martynenko, Yu. V.; Kazunin, M. S.; Selivanova, Ye. А.; Kovalenko, S. I.; Мартиненко, Ю. В.; Казунін, Максим Станіславович; Селіванова, Є. А.; Коваленко, Сергій Іванович; Мартыненко, Ю. В.; Казунин, М. С.; Селиванова, Е. А.; Коваленко, С. И. Аннотация: The combination of different “pharmacophore” components in one structure connected via “linker” functional groups is one of the major and justified approaches for the synthesis of new biologically active substances. In this area (3Н-quinazoline-4-yliden)hydrazides (1,3-dioxo-1,3-dihydro-2H-іsoindol-2-yl-)alkyl-(aralkyl-, aryl-)carboxylic acids are the most interesting compounds. They contain quinazoline and іsoindole fragments united through аlkyl, аlkaryl and аryl groups and furthermore can be used for the synthesis of new heterocycles. Aim. The purpose of this work is to find antimicrobial and antifungal agents among (3H-quinazolin-4-ylidene)hydrazides (1,3-dioxo-1,3- dihydro-2H-isoindol-2-yl-)alkyl-(alkaryl-, aryl-)carboxylic acids and their fused derivatives and to establish physical-chemical properties of these compounds and to correlate “structure – activity relationship” for structure optimization. Methods and results. The study of microbiological activity was conducted by disco-diffusion method on Mueller–Hinton agar on the following strains of microorganisms: gram-positive cocci (Staphylococcus aureus ATCC 25923, Enterococcus aeruginosa, E. faecalis ATCC 29212), gram-negative bacteria (Pseudomonas aeruginosa PSS27853, Escherichia coli ATCC 25922), facultative anaerobic gram-negative bacteria (Klebsiella pneumoniaе) and fungi (Candida albicans ATCC 885653). Conclusion. The protected aminoacids were used to synthesize unknown (3H-quinazolin-4-ylidene)hydrazides (1,3-dioxo-1,3-dihydroisoindolo-2-yl-)alkyl-(alkaryl-, aryl-)carboxylic acids in the reactions of nucleophilic substitution for the first time. While new [1,2,4] triazolo[1,5-c]quinazolin-2-yl-)alkyl-(alkaryl-, aryl-)isoindol-1,3(2H)-diones were received by heterocyclization of the last. Structure and identity have been confi rmed by elemental analysis, physical and chemical methods (1H NMR spectroscopy, mass-spectrometry). Analysis of the results of microbiological study shows, that the synthesized compounds have never been active against St. aureus, E. aerogenes, P. aeruginosa, E. coli, K. pneumoniaе (growth inhibition zone 6 mm). However, compounds 2.1, 2.2 are found among the (3H-quinazoline-4-ylidene)hydrazides (1,3-dioxo-1,3-dihydro-2H-isoindol-2-yl-)alkyl-(aralkyl-, aryl-)carboxylic acids (2.1–2.9) and inhibit the growth of E. faecalis zone 7 mm. Conducted cyclocondensation of 2.1–2.9 compounds does not lead to increase of antibacterial activity of corresponding [1,2,4]triazolo[1,5-c]quinazoline-2-yl-alkyl-(alkaryl-, aryl-)-isoindol-1,3(2H)-diones (3.1–3.9) against E. faecalis. Thus, the antibacterial effect against E. faecalis is characteristic only for compounds 3.2, 3.3 and 3.4 (growth inhibition zone 7 mm) and is slightly lower than the corresponding activity of ampicillin. Комбінування в одній структурі різних «фармакофорних» компонентів, що сполучені через «лінкерні» функціональні групи, є одним із пріоритетних і виправданих підходів для одержання нових біологічно активних речовин. У цьому плані цікавими об’єктами виявились (3Н-хіназолін-4-іліден)гідразиди (1,3-діоксо-1,3-дигідро-2H-ізоіндол-2-іл-)алкіл(аралкіл-, арил-)карбонових кислот, котрі вміщують у своїй структурі хіназоліновий та ізоіндольний фрагменти, сполучені через алкільні, алкарильні, арильні групи, та можуть використовуватися для синтезу нових гетероциклів. Мета роботи – спрямований пошук протимікробних і протигрибкових агентів серед (3Н-хіназолін-4-іліден)гідразидів (1,3-діоксо-1,3-дигідро-2H-ізоіндол-2-іл-)алкіл-(алкарил-, арил-)карбонових кислот та їхніх конденсованих похідних, дослідження фізико-хімічних властивостей, встановлення закономірностей «структура – активність» для оптимізації структури. Матеріали та методи. Мікробіологічне дослідження здійснили диско-дифузійним методом на середовищі Мюллера–Хінтона на штамах мікроорганізмів: грампозитивні коки (Staphylococcus aureus ATCC 25923, Enterococcus aeruginosa, E. faecalis ATCC 29212), грамнегативні палички (Pseudomonas aeruginosa ПСС27853, Escherichia coli ATCC 25922), факультативно-анаеробні грамнегативні палички (Klebsiella pneumoniaе) та гриби (Candida albicans ATCC 885653). Результати. Встановили, що синтезовані сполуки проявляють помірну протимікробну дію до більшості досліджуваних штамів. Висновки. У дослідженні вперше в реакціях нуклеофільного заміщення утилізовані захищені амінокислоти для синтезу невідомих (3Н-хіназолін-4-іліден)гідразидів (1,3-діоксо-1,3-дигідроізоіндол-2-іл-)алкіл-(алкарил-, арил-)карбонових кислот, а шляхом гетероциклізації останніх отримані нові [1,2,4]триазоло[1,5-c]хіназолін-2-іл-алкіл-(алкарил-, арил-)ізоіндол-1,3(2Н)-діони, будова та індивідуальність яких підтверджена за допомогою елементного аналізу та фізико-хімічних методів (1H ЯМР-спектроскопія, хромато-мас-спектрометрія). Аналіз результатів мікробіологічного дослідження показує, що синтезовані сполуки виявились не активними щодо St. aureus, E. aerogenes, P. aeruginosa, E. coli, K. pneumoniae (зона пригнічення росту 6 мм). Проте серед (3Н-хіназолін-4-іліден) гідразидів (1,3-діоксо-1,3-дигідро-2H-ізоіндол-2-іл-)алкіл(аралкіл-, арил-)карбонових кислот (2.1–2.9) виявлені сполуки 2.1, 2.2, які пригнічують зони росту E. faecalis до 7 мм. Проведена циклоконденсація сполук 2.1–2.9 не призводить до посилення антибактеріальної активності відповідних [1,2,4]триазоло[1,5-c]хіназолін-2-іл-алкіл-(алкарил-, арил-)-ізоіндол-1,3(2Н)-діонів (3.1–3.9) щодо E. faecalis. Так, антибактеріальна дія щодо E. faecalis характерна тільки для сполук 3.2, 3.3 та 3.4 (пригнічення зони росту до 7 мм), і вона дещо нижча за відповідну активність ампіциліну. Объединение в общую структуру различных «фармакофорных» компонентов, соединённых через «линкерные» функциональные группы, является одним из приоритетных и оправданных подходов для получения новых биологически активных веществ. В этой связи интересными объектами оказались (3Н-хиназолин-4-илиден)гидразиды (1,3-диоксо-1,3-дигидро-2H-изоиндол-2-ил)алкил-(алкарил-, арил-)карбоновых кислот, которые содержат в структуре хиназолиновый и изоиндольные фрагменты, соединённые через алкильные, алкарильные, арильные группы, и могут использоваться для синтеза новых гетероциклов. Цель работы – направленный поиск противомикробных и противогрибковых агентов среди (3Н-хиназолин-4-илиден)гидразидов (1,3-диоксо-1,3-дигидро-2H-изоиндол-2-ил)алкил- (aлкарил-, арил)карбоновых кислот и их конденсированных производных, исследование физико-химических свойств, установление закономерностей «структура – активность» для дальнейшей оптимизации структуры. Материалы и методы. Микробиологические исследования проведены диско-диффузионным методом на среде Мюллера–Хинтона на штаммах микроорганизмов: грамположительные кокки (Staphylococcus aureus ATCC 25923, Enterococcus aeruginosa, E. Faecalis ATCC 29212), грамнегативные палочки (Pseudomonas aeruginosa ПСС27853, Escherichia coli ATCC 25922), факультативно-анаэробные грамнегативные палочки (Klebsiella pneumoniaе) и грибы (Candida albicans ATCC 885653). Результаты. Установлено, что синтезированные соединения проявляют умеренную противомикробную и противогрибковую активности к большинству исследуемых штаммов. Выводы. В исследовании впервые в реакциях нуклеофильного замещения утилизированы защищённые аминокислоты для синтеза неизвестных (3Н-хиназолин-4-илиден)гидразидов (1,3-диоксо-1,3-дигидроизоиндол-2-ил)алкил-(алкарил-, арил-)карбоновых кислот, а путём гетероциклизации последних получены новые [1,2,4]триазоло[1,5-c]хиназолин-2-ил-алкил-(алкарил-, арил-)изоиндол-1,3(2Н)-дионы. Их строение и индивидуальность подтверждены с помощью элементного анализа и физико-химических методов (1H ЯМР-спектроскопия, хромато-масс-спектрометрия). Анализ результатов микробиологического исследования показывает, что синтезированные соединения оказались не активными по отношению к St. aureus, E. aerogenes, P. aeruginosa, E. coli, K. pneumoniaе (зона подавления роста 6 мм). Однако среди (3Н-хиназолин-4-илиден) гидразидов (1,3-диоксо-1,3-дигидро-2H-изоиндол-2-ил)алкил(аралкил-, арил) карбоновых кислот (2.1–2.9) обнаружены соединения 2.1, 2.2, которые подавляют зоны роста E. faecalis до 7 мм. Проведённая циклоконденсация соединений 2.1–2.9 не приводит к усилению антибактериальной активности соответствующих [1,2,4]триазоло[1,5-c] хиназолин-2-ил-алкил-(алкарил-, арил-)изоиндол-1,3(2Н)-дионов (3.1-3.9) по отношению к E. faecalis. Так, антибактериальное действие по отношению к E. faecalis характерно только для соединений 3.2, 3.3 и 3.4 (угнетение зоны роста до 7 мм), и она несколько ниже, чем соответствующая активность ампициллина.

2016-01-01T00:00:00Z