DSpace Общество:

Medical school of Columbia University: innovative activity from its establishment until the late 19th century

2026-04-10T06:44:47Z

Название: Medical school of Columbia University: innovative activity from its establishment until the late 19th century Авторы: Kulichenko, A. K.; Куліченко, Алла Костянтинівна Аннотация: The article deals with the innovative activities at the Medical School of Columbia University from 1767 to the late 19th century. Moreover, the author points to the prerequisites for the establishment of the Medical School in New York. Firstly, in 1750 young and skilled doctors moved to New York and started to conduct private classes for those wishing to master medicine. Secondly, in 1760 according to the law, every doctor and surgeon had to obtain special permission – a license for practicing. As a result, in 1767, the Medical School of King’s College appeared. It should be noted that it changed its official name many times for many reasons. Finally, in the late 19th century it became the Medical School of Columbia University. There was intensive development of both individual and collective innovations in the 1840s – 1850s. Сучасний коледж лікарів та хірургів Вагелоса Колумбійського університету належить до одного з п’яти найстаріших закладів медичної освіти Америки. Цей медичний коледж пройшов тернистий шлях – від медичної школи з шістьма професорами до потужного осередку інноваційної освіти та медицини. Статтю присвячено огляду інноваційної діяльності медичної школи Колумбійського університету з 1767 р. до кінця ХІХ ст. У дослідженні використано такі методи: бібліографічний (для пошуку науково-педагогічних джерел, присвячених питанню діяльності медичної школи Колумбійського університету в окресленому періоді); контент-аналіз та систематизація науково-педагогічних джерел (для з’ясування стану розробленості проблеми й виявлення необхідного фактологічного матеріалу у світовому педагогічному дискурсі); проблемно-хронологічний (для визначення передумов створення, відкриття та функціонування медичної школи Колумбійського університету (друга половина ХVIII – кінець ХІХ ст.), зокрема провадження інноваційної діяльності). Передумовами заснування медичної школи в Нью-Йорку стала поява у 1750 р. молодих та здібних лікарів, які проводили приватні заняття для охочих опанувати медицину. У 1760 р., з’явився закон, який зобов’язував кожного лікаря та хірурга отримати спеціальний дозвіл – ліцензію на приватну практику. Як результат, у 1767 р. було відкрито медичну школу Королівського коледжу, яка багато разів змінювала свою офіційну назву через низку причин. Охочі мали змогу отримати ступінь бакалавра медицини, а через рік після цього – ступінь доктора медицини. Важливо вказати, що, по-перше, в закладі освіти відбувалася як індивідуальна (С. Клоссі, Дж. Джонз, Н. Ромейн, В. Мотт, Дж. Долтон та ін.), так і колективна інноваційна діяльність. Інтенсивний розвиток інновацій припав на 1840 – 1850-ті рр. Наприкінці ХІХ ст. заклад освіти отримав назву «медична школа Колумбійського університету» й став повноцінним структурним підрозділом зазначеного освітнього осередку. Перспективами подальших розвідок вважаємо висвітлення інновацій у Дартмутському медичному коледжі в окреслений період.

Discriminant analysis for defining quality of life patients with comorbid pathology of osteoarthrosis

2026-04-10T06:37:39Z

Название: Discriminant analysis for defining quality of life patients with comorbid pathology of osteoarthrosis Авторы: Strohonova, T. V.; Bondar, M.; Varzhapetian, S. D.; Строгонова, Тетяна Василівна; Варжапетян, Сурен Діасович Аннотация: Abstract. There has been a shift in medicine from relying on clinical biomarkers to including patient-reported outcome measures. From a healthcare perspective, health-related quality of life (HRQOL) measures can be used to enhance patient care and reducing treatment cost for patients. Given the possible importance of Medical Outcome Study in medicine, and the conflicting reports in literature about its use in healthcare, it is important to identify its utility within the medical community. In this study 150 people were recruited prospectively from patients at the Hospital and the emergency сenter №1 in Zaporizhzhya, Ukraine. Four groups were formed. The inclusion criteria to group were different comorbid pathology of osteoarthrosis. We assessed patients HRQOL SF-36 SF-36 changes before and after pharmacotherapy (over 1 year), than it were compared with the control group. The validity of the construct has been analyzed by discriminant analysis. To assess SF-36 ability identifying discriminating functions were developed, determine its prediction value, define which scales of SF-36 are the best predictors for every groups. In addition, canonical analysis demonstrates SF-36 ability to estimate effect of pharmacotherapy. Statistical analysis show that all indices quality of life through SF – 36 scales except of third (physical role functioning, physical functioning, emotional role functioning) have prognostic value (p>0.05) and validity of SF-39 scales for examination of the patients with coexisting disease is statistically significant(p<0.05).

Медичний факультет університету Меріленда: передумови створення та витоки інноваційної діяльності у 19 столітті

2026-04-10T06:32:08Z

Название: Медичний факультет університету Меріленда: передумови створення та витоки інноваційної діяльності у 19 столітті Авторы: Куліченко, Алла Костянтинівна Аннотация: Дослідження присвячено висвітленню передумов створення та витоків інноваційної діяльності медичної школи Мерилендського університету у ХІХ ст. З’ясовано, що цей освітній заклад був першою державною медичною школою США. До інноваційної діяльності належали методи заохочення студентів, резидентура, метод навчання гістології, системи бенефіціарів, тощо. The study deals with the establishment prerequisites and origins of innovative activity at the University of Maryland School of Medicine in the 19th century. Besides, this educational institution was the first public medical school in the U. S. As for innovative activity, there were methods of encouraging students, residency, the teaching method of histology, beneficiary system, etc.

Внутрішні хвороби : у 2-х ч. Ч. 2

2026-04-10T06:06:45Z

Название: Внутрішні хвороби : у 2-х ч. Ч. 2 Авторы: Кривенко, Віталій Іванович; Федорова, Олена Петрівна; Непрядкіна, Ірина Василівна; Пахомова, Світлана Петрівна; Колесник, Михайло Юрійович; Качан, Ігор Сергійович Аннотация: Співробітниками кафедри сімейної медицини, терапії, кардіології та неврології ФПО ЗДМУ складено посібник, спрямований на самостійну аудиторну підготовку під час очного періоду навчання. Посібник складається з двох частин. У ІІ частині посібника у доступній формі вказані інструктивно-методичні матеріали з надання невідкладної допомоги, маршруту пацієнтів з ураженням органів дихання та захворюваннями шлунково-кишкового тракту згідно сучасних протоколів надання медичної допомоги населенню МОЗ України, консенсусів та рекомендацій провідних світових спеціалістів. У кінці кожного розділу надано тестові завдання для самоконтролю підготовки. Описание: РОЗДІЛ 1. ХВОРОБИ ОРГАНІВ ДИХАННЯ 4 Бронхіти: діагностика, диференційний діагноз; принципи лікування, профілактика, навчання пацієнта 4 ХОЗЛ: профілактика, МСЕК, спостереження, навчання пацієнта 31 Внутрішньогоспітальна пневмонія: профілактика, навчання пацієнта 54 Бронхоспазм та загострення бронхіальної астми: діагностика, невідкладна допомога, забезпечення маршруту пацієнта 67 Основні синдроми в пульмонології. Кровохаркання: невідкладна допомога, забезпечення маршруту пацієнта 82 Плеврити: методика проведення плевральної пункції 101 Невідкладні стани в пульмонології: анафілактичні стани (набряк гортані, набряк Квінке, анафілактичний шок): невідкладна допомога, маршрут пацієнта 112 Клінічна фармакологія основних груп лікарських засобів, що використовуються для лікування пацієнтів із обструктивними захворюваннями органів дихання 139 Додаток до розділу 154 Література до розділу пульмонології 168 РОЗДІЛ 2. ХВОРОБИ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ 171 Основні клінічні синдроми в гастроентерології: Дисфагія, диспепсія, нудота і блювота, діарея, закреп: інтегроване ведення пацієнта 171 Основні клінічні синдроми в гастроентерології: Мелена, жовтяниця, асцит, гострий та хронічний біль в животі: забезпечення маршруту пацієнта та інтегроване ведення пацієнта 207 Функціональні захворювання ШКТ: профілактика, МСЕК, навчання пацієнта 239 Хвороби оперованого шлунку: профілактика ускладнень 252 Література до розділу гастроентерології 259 Правильні відповіді 261