http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/150 2026-04-09T09:35:48Z http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/24770 Название: Застосування психокорекційного втручання у пацієнтів з тривожно-фобічними та соматоформними розладами зі зниженням критичності Авторы: Хоміцький, Микола Євгенович; Кондратенко, Максим Юрійович; Khomitskyi, M. Ye.; Kondratenko, M. Yu. Аннотация: Мета роботи — порівняння ефективності стандартного та спеціально модифікованого психокорекційних втручань у пацієнтів з тривожно-фобічними та соматоформними розладами з проявами зниження критичності. Контингент дослідження становили амбулаторні пацієнти з тривожно-фобічними розладами, які отримували психокорекцію, модифіковану з урахуванням зниження критики (ГД1.1; n = 24) та психокорекцію без модифікації (ГД1.2; n = 24); з соматоформними розладами, які отримували модифіковану психокорекцію (ГД2.1; n = 27); та психокорекцію без модифікації (ГД2.2; n = 27). Використані методики: «Госпітальна шкала тривоги та депресії», «Торонтська шкала алекситимії», «Шкала копінгу Лазаруса» та «Шкала критичного усвідомлення». В ГД1.1 після психокорекції виявлено зниження рівня тривоги та алекситимії (p < 0,01), зменшення рівня копінг-стратегій «Дистанціювання», «Самоконтроль », «Пошук соціальної підтримки», «Втеча-уникнення» (p < 0,01), «Позитивна переоцінка» (p < 0,05), підвищення рівня копінгів «Прийняття відповідальності», «План розв’язання проблеми» (p < 0,01). В ГД1.2 — зниження тривоги та зменшення інтенсивності застосування копінг-стратегій «Пошук соціальної підтримки» (p < 0,01), підвищення копінгів «Прийняття відповідальності», «План розв’язання проблеми » (p < 0,01). В ГД2.1 — зниження тривоги, депресії, алекситимії (p < 0,01), зниження рівня копінг-стратегій «Конфронтаційний копінг», «Дистанціювання», «Пошук соціальної підтримки» (p < 0,01). Збільшення рівня копінгів «Самоконтроль », «Прийняття відповідальності», «План розв’язання проблеми » (p < 0,01). В ГД2.2 спостерігалося зниження депресії (p < 0,05), алекситимії (p < 0,01), зниження рівня копінг-стратегій «Дистанціювання», «Пошук соціальної підтримки» (p < 0,01). Застосування модифікованої психокорекції у пацієнтів зі зниженням критичності сприяє більш значному поліпшенню та глибоким адаптивним змінам у поведінці, отже, можливо, схема модифікованого психокорекційного втручання більш ефективна у пацієнтів з тривожно-фобічними та соматоформними розладами зі зниженням критичності. Aim. To compare the effectiveness of standard and specifically modified psychocorrectional interventions in patients with anxiety-phobic and somatoform disorders exhibiting reduced critical awareness. The study included outpatients with anxiety-phobic disorders who received psychocorrection modified to account for reduced critical awareness (subgroup 1.1; n = 24) and psychocorrection without modification (subgroup 1.2; n = 24), as well as patients with somatoform disorders who received modified psychocorrection (subgroup 2.1; n = 27) and psychocorrection without modification (subgroup 2.2; n = 27). The following assessment tools were used: "Hospital Anxiety and Depression Scale" (HADS), "Toronto Alexithymia Scale", "Lazarus Coping Scale", "Critical Awareness Scale". In subgroup 1.1, after psychocorrection, a significant reduction in anxiety and alexithymia levels was observed (p < 0.01), along with a decrease in the use of coping strategies such as "Distancing", "Self-Control", "Seeking Social Support", "Escape-Avoidance" (p < 0.01) and "Positive Reappraisal" (p < 0.05). An increase was noted in "Taking Responsibility" and "Problem-Solving Planning" (p < 0.01). In subgroup 1.2, there was a reduction in anxiety and a decrease in the use of "Seeking Social Support" (p < 0.01), along with an increase in "Taking Responsibility" and "Problem-Solving Planning" (p < 0.01). In subgroup 2.1, reductions were observed in anxiety, depression, and alexithymia (p < 0.01), as well as a decrease in coping strategies such as "Confrontational Coping", "Distancing", and "Seeking Social Support" (p < 0.01). Increased use of "Self-Control", "Taking Responsibility", and "Problem-Solving Planning" (p < 0.01) was also noted. In subgroup 2.2, reductions were observed in depression (p < 0.05) and alexithymia (p < 0.01), as well as decreased use of "Distancing" and "Seeking Social Support" (p < 0.01). The application of modified psychocorrection in patients with reduced critical awareness leads to more significant improvements and deeper adaptive behavioral changes. Therefore, the modified psychocorrectional intervention scheme may be more effective for patients with anxiety-phobic and somatoform disorders characterized by reduced critical awareness. 2025-01-01T00:00:00Z http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/24769 Название: Пов’язана із вживанням алкоголю "шкода для інших" в робочому середовищі Авторы: Лінський, І. В.; Хаустов, М. М.; Кузьмінов, В. Н.; Мінко, О. І.; Кожина, Г. М.; Гриневич, Є. Г.; Овчаренко, М. О.; Чугунов, Вадим Віталійович; Пострелко, В. М.; Денисенко, М. М.; Плєхов, В. А.; Ткаченко, Т. В.; Задорожний, В. В.; Малихіна, Н. А.; Мінко, О. О.; Лакинський, Р. В.; Васильєва, О. О.; Юрченко, О. М.; Герасимов, Б. О.; Герасимов, Д. О.; Linskiy, I. V.; Khaustov, M. M.; Kuzminov, V. N.; Minko, O. I.; Kozhyna, H. M.; Grynevych, Ye. G.; Ovcharenko, M. O.; Chugunov, V. V.; Postrelko, V. M.; Denysenko, M. M.; Plekhov, V. A.; Tkachenko, T. V.; Zadorozhnyi, V. V.; Malykhina, N. A.; Minko, O. O.; Lakinskyi, R. V.; Vasilyeva, O. O.; Yurchenko, O. M.; Herasymov, B. O.; Herasymov, D. O. Аннотация: Мета роботи — вивчення впливу, якого зазнають працівники з боку своїх питущих колег в робочому середовищі. В чотирьох регіонах України (Харківська, Луганська та Запорізька області, а також місто Київ) протягом 2018—2021 років обстежено 1742 особи, які належали до чотирьох груп порівняння: хворі на алкогольну залежність (АЗ) (393 особи); здорові родичі хворих на АЗ (274 особи); представники загальної популяції порівняного з представниками перших двох груп віку (334 особи) і студенти 3 та 4 курсів медичних вишів (741 особа). Основним інструментом досліджування був опитувальник міжнародного дослідницького консорціуму GENAHTO (Gender, Alcohol, and Harms to Others). Отримані дані обробляли методами математичної статистики (дисперсійний, аналіз) на комп’ютері за допомогою обчислювальних таблиць Excel 2016 (з пакетом «Аналіз даних»). Встановлено, що 39,44 % (!) чоловіків і 17,35 % жінок, які мали оплачувану роботу або брали участь у волонтерській діяльності, протягом останніх 12 місяців потерпали від проблем у відносинах з колегами через те, що останні зловживали алкоголем. Суб’єктивно оцінена респондентами сила негативного впливу, який справляли на них питущі колеги протягом останніх 12 місяців, становила 5,20 ± 0,16 балів у чоловіків і 4,83 ± 0,35 балів у жінок (за десятибальною шкалою). На думку самих опитаних, така сила негативного впливу істотно зменшила продуктивність їхньої праці. Отже, значна сила негативного впливу, який питущі справляють на інших співпрацівників, є важливою складовою комплексної проблеми «шкоди для інших», що потребує вдосконалення поточної національної політики стосовно алкоголю з урахуванням цієї обставини. The goal of the work is to study the impact that employees experience from their drinking colleagues in the work environment. In four regions of Ukraine (Kharkiv, Luhansk and Zaporizhzhia regions, as well as the city of Kyiv), 1742 people were examined during 2018—2021, who belonged to four comparison groups: patients with alcohol dependence (AD) (393 people); healthy relatives of AD patients (274 people); representatives of the general population comparable with the representatives of the first two age groups (334 people) and students of 3—4 courses of medical universities (741 people). The main research instruments were the questionnaire of the international research consortium GENAHTO (Gender, Alcohol, and Harms to Others). The obtained data were processed by methods of mathematical statistics (variance analysis) on a computer using Excel 2016 computational tables (with the Data Analysis package). It was found that 39.44 % (!) of men and 17.35 % of women who had paid work or participated in volunteer activities, during the last 12 months, suffered from problems in relationships with colleagues, due to the fact that the latter abused alcohol. The subjectively assessed by the respondents the strength of the negative impact that drinking colleagues had on them during the last 12 months was 5.20 ± 0.16 points for men and 4.83 ± 0.35 points for women (on a ten-point scale). According to the respondents themselves, such a strength of negative impact significantly reduced their work productivity. Thus, the significant strength of the negative impact that drinking colleagues have on other employees is an important component of the complex problem of "harm to others", which requires the improvement of the current national policy on alcohol taking this circumstance into account. 2025-01-01T00:00:00Z http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/24768 Название: Частота "п’яних днів" і її зв’язок із показниками вживання інших психоактивних речовин Авторы: Лінський, І. В.; Хаустов, М. М.; Кузьмінов, В. Н.; Мінко, О. І.; Кожина, Г. М.; Гриневич, Є. Г.; Овчаренко, М. О.; Чугунов, Вадим Віталійович; Пострелко, В. М.; Денисенко, М. М.; Плєхов, В. А.; Ткаченко, Т. В.; Задорожний, В. В.; Малихіна, Н. А.; Мінко, О. О.; Лакинський, Р. В.; Васильєва, О. О.; Юрченко, О. М.; Герасимов, Б. О.; Герасимов, Д. О.; Linskiy, I. V.; Khaustov, M. M.; Kuzminov, V. N.; Minko, O. I.; Kozhyna, H. M.; Grynevych, Ye. G.; Ovcharenko, M. O.; Chugunov, V. V.; Postrelko, V. M.; Denysenko, M. M.; Plekhov, V. A.; Tkachenko, T. V.; Zadorozhnyi, V. V.; Malykhina, N. A.; Minko, O. O.; Lakinskyi, R. V.; Vasilyeva, O. O.; Yurchenko, O. M.; Herasymov, B. O.; Herasymov, D. O. Аннотация: Мета роботи — вивчення зв’язків частоти «п’яних днів» (ПД) з показниками вживання інших психоактивних речовин: нікотину (сигарет), рецептурних психотропних ліків не за призначенням (РПЛ-НЗП), марихуани та інших наркотиків. В чотирьох регіонах України (Харківська, Луганська та Запорізька області, а також місто Київ) протягом 2018—2021 років обстежено 1742 особи, які належали до чотирьох груп порівняння: хворі на алкогольну залежність (АЗ) — 393 особи; здорові родичі хворих на АЗ — 274 особи; представники загальної популяції порівняного з представниками перших двох груп віку — 334 особи і студенти 3, 4 курсів медичних вишів — 741 особа. Основним інструментом досліджування був опитувальник міжнародного дослідницького консорціуму GENAHTO (Gender, Alcohol, and Harms to Others). Отримані дані обробляли методами математичної статистики (дисперсійний, кореляційний та регресійний аналіз) на комп’ютері за допомогою обчислювальних таблиць Excel 2016 (з пакетом «Аналіз даних»). За допомогою двоетапного алгоритму аналізу вихідних даних в умовах їхньої високої дисперсії показано, що регресійна залежність основних характеристик адиктивної поведінки від частоти ПД має нелінійний характер, що оптимально описується поліномами третього ступеня, єдиним винятком із цього правила є регресійна залежність від частоти ПД добової кількості сигарет, що оптимально описується лінійним рівнянням (рівнянням першого ступеня). Встановлено, що формування алкогольної залежності супроводжується зменшенням частоти випадків вживання РПЛ-НЗП та інших наркотиків, але не марихуани, можливо тому, що вона (як і алкоголь) є депресантом центральної нервової системи і тому може утворювати з останнім підґрунтя для формування коморбідної залежності від двох психоактивних речовин одночасно. The goal of the work is to study the relationship between the frequency of "drunken days" (DD) and the use of other psychoactive substances (nicotine (cigarettes), prescription psychotropic drugs not for the intended purpose (PPD-NFIP), marijuana and other drugs). In four regions of Ukraine (Kharkiv, Luhansk and Zaporizhzhia regions, as well as the city of Kyiv), 1742 people were examined during 2018-2021, who belonged to four comparison groups: patients with alcohol dependence (AD) (393 people); healthy relatives of AD patients (274 people); representatives of the general population comparable with the representatives of the first two age groups (334 people) and students of 3, 4 courses of medical universities (741 people). The main research instruments were the questionnaire of the international research consortium GENAHTO (Gender, Alcohol, and Harms to Others). The obtained data were processed by methods of mathematical statistics (variance, correlation and regression analysis) on a computer using Excel 2016 computational tables (with the Data Analysis package). Using a two-stage algorithm for analyzing the initial data (under conditions of their high variance), it was shown that the regression dependence of the main characteristics of addictive behavior on the frequency of DD is nonlinear, optimally described by polynomials of the third degree, with the only exception to this rule being the regression dependence of the daily number of cigarettes on the frequency of PD, which is optimally described by a linear equation (first degree equation). It was found that the formation of alcohol dependence is accompanied by a decrease in the frequency of use of PPD-NFIP and other drugs, but not marijuana, possibly because it (like alcohol) is a depressant of the central nervous system and therefore can form with the alcohol a basis for the formation of comorbid dependence on two psychoactive substances simultaneously. 2025-01-01T00:00:00Z http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/24673 Название: On the problem of conceptualizing the phenomenon of internet addiction in modern conditions Авторы: Shevchenko, N. F.; Stolyarenko, A. M.; Horodokin, A. D.; Doma, I. S.; Chugunov, B. V.; Шевченко, Н. Ф.; Столяренко, Андрій Миколайович; Городокін, Антон Дмитрович; Дьома, Інна Станіславівна; Чугунов, Б. В. Аннотация: The article presents the results of conceptualizing the Internet addiction phenomenon in contemporary discourse. Internet addiction remains a debated behavioral issue, lacking formal recognition in DSM-5 and ICD-11. Digital interactions, once seen as excessive, are now integral to daily life, challenging traditional diagnostic criteria. Overuse, once pathological, now ensures access to work, education, and social connectivity. The COVID-19 pandemic and Ukraine’s wartime reliance on digital infrastructure highlight internet use as an adaptive mechanism rather than a pathology. Digital engagement facilitates communication, logistics, and education, making time-based addiction assessments obsolete. Algorithmic content personalization, social media reinforcement, and digital platform gamification drive compulsive use, reinforcing engagement through psychological rewards and emotional manipulation. Algorithmic recommendation systems shape cognitive processing, fostering echo-chambers and filter-bubbles, limiting exposure to diverse viewpoints, and intensifying ideological polarization. Social media encourages social comparison, influencing self-esteem and body image through curated content, while personalized marketing reinforces behavioral patterns, shaping consumption habits. Despite concerns, digital platforms enable social connectivity, crisis response, and cognitive engagement. Addressing internet addiction requires understanding algorithmic influence, behavioral reinforcement, and digital literacy. Future research should focus on ethical algorithmic frameworks that prioritize user autonomy and psychological well-being, recognizing the dual nature of internet use as both adaptive and potentially compulsive. статті представлено результати концептуалізації феномену інтернет- залежності в сучасному дискурсі. Інтернет-залежність залишається дискусійним поведінковим явищем, яке не має офіційного визнання у DSM-5 та ICD-11. Цифрові взаємодії, які раніше розглядалися як надмірні, нині стали невід’ємною частиною повсякденного життя, що ускладнює використання традиційних діагностичних критеріїв. Надмірне використання, яке раніше вважалося патологічним, нині забезпечує доступ до роботи, освіти та соціальних зв’язків. Пандемія COVID-19 та залежність України від цифрової інфраструктури в умовах війни підкреслюють інтернет як адаптивний механізм, а не патологію. Цифрова взаємодія сприяє комунікації, логістиці та освіті, що робить оцінку інтернет-залежності на основі часу використання застарілою. Алгоритмічна персоналізація контенту, підкріплення через соціальні мережі та гейміфікація цифрових платформ сприяють компульсивному використанню, посилюючи залученість через психологічні винагороди та емоційну маніпуляцію. Алгоритмічні системи рекомендацій формують когнітивне оброблення інформації, створюючи ефект «ехо-камер» і «фільтр-бульбашок», обмежуючи доступ до різноманітних поглядів та посилюючи ідеологічну поляризацію. Соціальні мережі стимулюють соціальне порівняння, впливаючи на самооцінку та сприйняття власного тіла через спеціально відібраний контент, тоді як персоналізований маркетинг закріплює поведінкові моделі, формуючи споживчі звички. Попри занепокоєння, цифрові платформи забезпечують соціальну взаємодію, реагування на кризові ситуації та когнітивну активність. Розв’язання проблеми інтернет-залежності вимагає розуміння впливу алгоритмів, поведінкових підкріплень і цифрової грамотності. Майбутні дослідження мають бути присвячені етичним алгоритмічним рамкам, що пріоритизують автономію користувачів та психологічне благополуччя, визнаючи подвійний характер використання інтернету як адаптивного, але потенційно компульсивного явища. 2025-01-01T00:00:00Z