DSpace Собрание:

Хронічні дифузні захворювання печінки: етіологічні, структурні та клініко-біохімічні аспекти формування фіброзних змін (клініко-експериментальне дослідження)

2023-01-01T00:00:00Z

Название: Хронічні дифузні захворювання печінки: етіологічні, структурні та клініко-біохімічні аспекти формування фіброзних змін (клініко-експериментальне дослідження) Авторы: Діденко, Володимир Ізотович; Didenko, V. I. Аннотация: Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності діагностики фіброзу печінки у хворих на хронічні дифузні захворювання печінки (ХДЗП) шляхом обґрунтування нових диференційованих інформативних інвазивного, малоінвазивного та неінвазивного підходів із урахуванням етіологічних факторів та на підставі розроблених експериментальних моделей щодо упровадження нових способів лікування, спрямованих на регрес фіброзу печінки. Робота складалася з двох напрямків – клінічного та експериментального. Перший напрямок (клінічний) передбачав покрашення результативності інвазивних, малоінвазивних та неінвазивних підходів до визначення фіброзних змін у печінці у хворих на ХДЗП залежно від етіології захворювання. Другий напрямок (експериментальний) передбачав розробку експериментальних моделей та обґрунтування на їх підставі нових способів лікування, спрямованих на регрес фіброзу печінки. Для виконання першого напрямку дослідження обстежено 364 хворих на ХДЗП у віці 23-70 років (середній показник склав (48,0±1,84) років), з яких було 159 (43,7 %) чоловіків та 205 (56,3 %) жінок. Всі хворі були розподілені на групи залежно від етіологічних факторів: 108 пацієнтів із неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП), 143 пацієнти з хронічним гепатитом С (ХГС), 56 хворих на алкогольну хворобу печінки (АХП), 57 пацієнтів з токсичним гепатитом медикаментозного генезу (ТГ). Дані лабораторних та інструментальних досліджень порівнювали з показниками групи 20 здорових осіб. The dissertation is devoted to increasing the effectiveness of diagnosing liver fibrosis in patients with chronic diffuse liver disease (CDLD) by substantiating new differentiated informative invasive, minimally invasive and non-invasive approaches taking into account etiological factors and, on the basis of developed experimental models, substantiating new methods of treatment aimed at regression of liver fibrosis. The work consisted of two directions – clinical and experimental. The first direction (clinical) provided for improving the effectiveness of invasive, minimally invasive and non-invasive approaches to the determination of fibrotic changes in the liver in patients with HDP, depending on the etiology of the disease. The second direction (experimental) involved the development of experimental models and the justification based on them of new methods of treatment aimed at the regression of liver fibrosis. To fulfill the first research direction in the clinical part of the work the Dissertation observed 364 patients with CDLD. The patients were 23-70 years old with an average of 48.0 ±1.84 years. 159 persones (43.7%) were men and 205 (56.3 %) were women. All examined patients were divided into groups depending on the etiological factors: 108 patients with non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD), 143 patients with chronic hepatitis C (HCV), 56 patients with alcoholic liver disease (ALD), 57 patients with drug-induced toxic hepatitis (TH). The control group for laboratory and instrumental studies consisted of 20 practically healthy people.

Стан тромбоцитарно-плазмового гемостазу у хворих на ішемічну хворобу серця в поєднанні з гіпертонічною хворобою та мікроальбумінурісю

2019-01-01T00:00:00Z

Название: Стан тромбоцитарно-плазмового гемостазу у хворих на ішемічну хворобу серця в поєднанні з гіпертонічною хворобою та мікроальбумінурісю Авторы: Пастушина, Анна Ігорівна; Pastushyna, A. I. Аннотация: Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності діагностики змін гемокоагуляції у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) в поєднанні з гіпертонічною хворобою (ГХ) шляхом встановлення особливостей стану тромбоцитарно-плазмового гемостазу з урахуванням наявності супутньої мікроальбумінурії (МАУ) та їх прогностичного значення щодо виникнення атеротромботичних ускладнень. Обстежено 151 хворий, яких було розподілено на групи: до І групи віднесли 38 пацієнтів із ГХ ІІ стадії, до ІІ - 61 хворого на ІХС в поєднанні з ГХ ІІ стадії та до ІІІ - 52 хворих на ІХС в поєднанні з ГХ ІІІ стадії. Групу контролю склали 14 практично здорових осіб, співставних за віком та статтю. Першим етапом роботи було дослідження та порівняння стану тромбоцитарно-плазмового гемостазу у хворих на ІХС у поєднанні з ГХ II та III стадії (ІІ, ІІІ група). Виявлено достатньо високий рівень спонтанної агрегації тромбоцитів в III групі хворих порівняно з контрольною групою (р<0,05). При цьому спостерігалась достовірна різниця в спонтанній агрегації тромбоцитів між досліджуваними групами - в III групі показник був в 2,49 раза вищим, ніж в II групі (р<0,01). Виявлено, що тромбоцити хворих II та III групи, навіть за умов отримання ацетилсаліцилової кислоти (АСК) та клопідогрелю, залишились достатньо функціонально активними щодо впливу колагену, отже пошкодження ендотелію може призводити до суттєвої активації тромбоцитів, яка не пригнічується прийомом АСК та клопідогрелю. The thesis is devoted to improving the efficiency of diagnosing changes in hemocoagulation in patients with coronary heart disease (CHD) and its combination with arterial hypertension (AH) by determining the state of plateletplasma hemostasis depending on the presence of concomitant microalbuminuria (MAU) and their prognostic value for the occurrence of atherothrombotic complications. The study involved 151 patients, who were divided into groups: 38 patients with AH stage II were assigned to І group, and to II group - 61 persons with CHD in combination with AH II stage and III group - 52 patients with CHD in combination with AH III stage. The control group consisted of 14 practically healthy persons, matched by age and gender. The first step in work was to compare the activity of the platelet-plasma hemostasis in patients with CHD in combination with AH II and III (II, III group). A sufficiently high level of spontaneous platelet aggregation was detected in the III group of patients compared with the control group. At the same time there was a significant difference in the spontaneous aggregation of platelets between the study groups - in the III group, the rate was 2.49 times higher than in the II group (p<0,01). It was found that thrombocytes of patients, even when taking acetylsalicylic acid and clopidogrel, remained sufficiently functional in relation to the effects of collagen, which means that damage to the endothelium could lead to significant platelet activation that was not inhibited by acetylsalicylic acid and clopidogrel.

Нейрогуморальні порушення у хворих на стабільну стенокардію напруження, асоційовану з неалкогольною жировою хворобою печінки, та їх медикаментозна корекція

2018-01-01T00:00:00Z

Название: Нейрогуморальні порушення у хворих на стабільну стенокардію напруження, асоційовану з неалкогольною жировою хворобою печінки, та їх медикаментозна корекція Авторы: Міняйленко, Любов Євгеніївна; Miniailenko, L. E. Аннотация: За результатами обстеження 120 хворих на ІХС: стабільну стенокардію напруження ІІ-ІІІ функціонального класу віком 60,0 (55,0; 64,0) років (з них 67 (55%) чоловіки і 53 (45%) жінки), що початково були розділені на 2 групи: 1 група (основна) - 60 хворих на ІХС з супутньою НАЖХП; 2 група (порівняння) - 60 хворих на ІХС без НАЖХП, встановлено, що у хворих з коморбідною патологією спостерігалось достовірне збільшення маркерів холестатичного синдрому (ЛФ у 1,35 раза та ГГТ в 1,30 раза), тенденція до збільшення рівня АЛТ і тимолової проби порівняно з хворими на ІХС без патології печінки. За іншими параметрами функціонального стану печінки суттєвої різниці між групами не виявлено. За даними морфофункціонального дослідження печінки у 45 (75%) хворих основної групи діагностований стеатоз S2-S3 стадії, у 15 (25%) - стеатогепатит мінімального ступеня 3 активності. При цьому у хворих на ІХС з НАСГ рівень АЛТ на 39%, ACT на 38% вище порівняно з хворими на ІХС зі стеатозом печінки. Фіброз печінки відповідав стадії F0-F2 за шкалою METAVIR. Виявлено, що при ІХС, поєднаній з НАЖХП, спостерігається збільшення ІМТ на 8,73%, ОТ на 6,38%, рівня інсуліну у 2,42 раза, індексу НОМА у 2,35 раза та зниження індексу CARO у 2 рази, достовірне підвищення рівня тригліцеридів (на 36%), тенденція до збільшення рівнів загального холестерину, ЛПНЩ, індексу атерогенності та зменшення холестерину ЛПВЩ у порівнянні з хворими без патології печінки, що свідчить про наявність більш виражених метаболічних порушень у хворих з коморбідною патологією. Чотирикомпонентний метаболічний синдром зафіксовано у 78% хворих на ІХС з НАЖХП (проти 51% в групі порівняння; Х=9,37; р<0,05). Погіршення функціонального стану та активність патологічного процесу у печінці пов’язано з прогресуванням метаболічних порушень, що підтверджувалось наявністю відповідних кореляційних зв’язків. При оцінці структурно-функціонального стану серця у хворих на ІХС, що перебігає на тлі НАЖХП, порівняно з хворими без патології печінки встановлено збільшення товщини задньої стінки ЛШ на 13%, відносної товщини стінки ЛШ на 22%, індексу маси міокарда ЛШ на 9,5%, індексу жорсткості міокарда ЛШ на 33%, тенденцію до зменшення ФВ ЛШ. Лінійні та об'ємні показники ЛШ у хворих на ІХС залежали від стадії НАЖХП та були більшими у хворих з активим запальним процесом у печінці. Виявлено достовірне зниження Ve на 10%, зменшення співвідношення Ve/Va на 17,5% та збільшення IVRT на 11,34% у порівнянні з пацієнтами без структурно- функціональних змін печінки. Товщина комплексу інтима-медіа суттєво переважала у групі хворих з коморбідною патологією (на 22%) та була зафіксована у 70% хворих (% =4,89; р<0,05). zhzhia, 2018. This dissertation is aimed at the increase of the effectiveness of diagnosing and treatment of stable angina pectoris, combined with nonalcoholic fatty liver disease on the basis of obtaining new scientific data on the clinical and pathogenetic role of neurohumoral disorders and substantiation of their pharmacological correction. According to a survey of 120 patients with CHD, stable exertional angina II-III functional class under 60.0 (55.0; 64.0) years of which 67 (55%) men and 53 (45%) women who originally divided into 2 groups: 1st group (main) - 60 patients with coronary artery disease with concomitant NAFLD; group 2 (comparison group) - 60 patients with coronary heart disease without NAFLD it was established that in patients with comorbid pathology there was a significant increase in markers of cholestatic syndrome (alkaline phosphatase by 1,35 times and gamma-glutamyltransferase by 1,30 times), trend to an increase in ALT and thymol test compared with patients with coronary artery disease without liver disease. According to other parameters of the functional state of the liver, no significant difference was found between the groups. According to the morphofunctional study of the liver 45 (75%) patients of the main group were diagnosed with steatosis S2-S3 stage, 15 (25%) - steatohepatitis with minimum degree of activity. At the same time, in patients with coronary heart disease and NASH had higher ALT by 39%, AST by 38% compared with patients with coronary heart disease and liver steatosis. Liver fibrosis matched stage F0-F2 on a METAVIR scale.

Особливості перебігу, оптимізація діагностики та лікування ішемічної хвороби серця після перенесеної негоспітальної пневмонії

2018-01-01T00:00:00Z

Название: Особливості перебігу, оптимізація діагностики та лікування ішемічної хвороби серця після перенесеної негоспітальної пневмонії Авторы: Кулинич, Таміла Олегівна; Kulynych, T. O. Аннотация: За результатами ретроспективної частини дослідження (аналіз 204 карток стаціонарних хворих) встановлено, що протягом року після перенесеної НП у 72 (35,47%) на ІХС розвинулись кардіоваскулярні події, з них 27 (37,5%) пацієнтів мали комбінацію 2-х та більше серцево-судинних ускладнень. Летальний наслідок спостерігався у 13,30% пацієнтів, переважно до 1 місяця від початку розвитку пневмонії. Основними причинами смерті були гострий інфаркт міокарда - 3 (11,11%), тромбоемболія легеневої артерії - 4 (14,81%), гостра лівошлуночкова недостатність (альвеолярний набряк легень) - 22 (81,48%) випадки. Наявність у хворих на ІХС із НП застійної серцевої недостатності (СН) ІІ-Б ст. підвищувала ймовірність розвитку нефатальних кардіоваскулярних подій протягом року в 1,8 раза (ВР 1,811; 95% ДІ 1,2142,702; р<0,05); IV клас за шкалою PSI/PORT асоціювався із підвищенням ризику летального наслідку у 2,7 раза (ВР 2,655; 95% ДІ 1,393-5,060; р<0,05). According to the results of the retrospective part of the study (analysis of 203 medical cards of inpatients), it was determined that during the year after the CAP, 72 (35,47%) of patients with CHD had cardiovascular events; 27 (37,50%) of them had a combination of 2 or more cardiovascular complications. The fatal outcome was observed in 13.30% of patients, predominantly up to 1 month after the onset of pneumonia. The main causes of death were: acute myocardial infarction - 11,11%, pulmonary embolism - 14,81%, acute left ventricular failure (alveolar pulmonary edema) - 81,48%. The presence of congestive heart faillure in patients with CHD and CAP increased the probability of development of non-fatal cardiovascular events during the year by 1,8 times (RR=1,811; 95% CI 1,2142,702; p<0,05), grade IV on the PSI/PORT scale was associated with an increased risk of death in 2,7 times (RR=2,655; 95% CI 1,393-5,060; p<0,05). Under the prospective part of study it was found out that CHD patients with CAP (n=60) among the clinical manifestations had 80% more frequent dyspnea (X2=15,722; df=1; p<0,05) and twice as likely recorded arrhythmias (х2=4,582; 9 df=1; p<0,05), but angina pain troubled by 52% less (х2=13,445; df=1; p<0,05) as compared with CHD patients without CAP (n=30).