DSpace Собрание:

Патоморфологія і морфогенез печінкової енцефалопатії при цирозі печінки та сепсис-асоційованої енцефалопатії без гнійного ураження головного мозку

2026-01-01T00:00:00Z

Название: Патоморфологія і морфогенез печінкової енцефалопатії при цирозі печінки та сепсис-асоційованої енцефалопатії без гнійного ураження головного мозку Авторы: Шулятнікова, Тетяна Володимирівна; Shuliatnikova, T. V. Аннотация: З метою розробки концепції морфогенезу і патологоанатомічної діагностики печінкової енцефалопатії (ПЕ) при цирозі печінки (ЦП) та сепсис- асоційованої енцефалопатії (САЕ) без гнійного ураження головного мозку (ГМ) за допомогою клініко-анатомічного, патогістологічного (ПГ), гістохімічного (ГХ), імуногістохімічного (ІГХ), морфометричного (МФМ) дослідження кори і білої речовини великих півкуль (ВПГМ), гіпокампу, таламусу, смугастого тіла та мозочку померлих хворих на ПЕ при ЦП та на САЕ при абдомінальному сепсисі, а також за допомогою ПГ, ІГХ, МФМ, електронномікроскопічного (ЕМ) дослідження тих же відділів ГМ щурів з експериментальними гострою парацетамол-індукованою печінковою недостатністю та абдомінальним сепсисом визначено основні морфологічні зміни гліонейроваскулярного комплексу (ГНВК) ГМ і клініко-лабораторні параметри хворих з ПЕ різного ступеню тяжкості та хворих з САЕ в порівнянні з померлими хворими від гострої серцево-судинної недостатності на тлі ішемічної хвороби серця, а також зміни ГНВК ГМ щурів відповідних моделей. За результатами дослідження, визначено, що ініціюючу роль в розвитку ПЕ при ЦП відіграє депонування аміаку в ГМ, який виявляється ГХ реактивом Неслера у вигляді тканинних преципітатів. У померлих хворих з клінічно прихованою ПЕ G0 і компенсованим ЦП визначається слабко підвищена експресія аміаку (в 1.49 рази – в корі ВПГМ, в 1.38 рази – в таламусі, в 1.32 рази – в смугастому тілі, в 1.48 рази – в мозочку; p<0.05), її показники сягають максимуму при важкій G3-4 ПЕ, при якій експресія аміаку максимально підвищується в усіх 6-ти досліджених відділах ГМ: від 1.9 разів у білій речовині ВПГМ до 6.18 разів у мозочку; p<0.05. Кореляційний аналіз показав, що підвищення рівня аміаку в ГМ (p<0.05) асоційовано з п’ятьма взаємно повʼязаними морфогенетичними процесами, що прогресують по мірі зростання клінічних проявів ПЕ від прихованої G0 до легкої G1-2 та до важкої G3-4 ПЕ: 1) з ремоделюванням астроцитів: зростанням експресії аміак- детоксикуючої глютамінсинтази (GS); зниженням експресії цитоскелетного білку GFAP; появою Альцгеймер2-астроцитозу; 2) з прогресуванням набряку ГМ: зростання ваги ГМ при важкій ПЕ; підвищення експресії білку водних каналів AQP4; розширення площі периваскулярних (ПВП) і перицелюлярних (ПЦП) просторів; 3) зі зниженням синаптичної передачі за експресією синаптофізину (Syn) і зростанням кількості Casp3+ апоптотичних нейронів; 4) з активацією мікроглії (зростання площі CD68+ позасудинних мікрогліоцитів та частки CD68+ амебоїдних форм); 5) з дисфункцією глімфатичної системи: зростання кількості амілоїдних тілець (АТ) у периваскулярних, субвентрикулярних і субпіальних ділянках ГМ. Aimed to development the concept of morphogenesis and pathoanatomical diagnosis of hepatic encephalopathy (HE) in liver cirrhosis (LC) and sepsisassociated encephalopathy without purulent lesions to the brain (SAE) using clinical-anatomical, pathohistological (PH), histochemical (HC), immunohistochemical (IHC), morphometric (MFM) study of the cortex, white matter (WM), hippocampus, thalamus, striatum and cerebellum of deceased patients with HE in LC and SAE in abdominal sepsis, as well as using PH, IHC, MFM, electron microscopic (EM) study of the same brain regions of rats with experimental acute paracetamol-induced liver failure and abdominal sepsis it was revealed the main morphological changes in neurogliovascular unit (NGVU) and clinical-laboratory parameters of patients with HE of varying degree and patients with SAE in comparison with parameters of patients died from acute heart failure in ischemic heart disease, as well as changes in NGVU of rats in corresponding models. It was revealed that brain ammonia deposits, which can be determined HC by the Nesler reagent as tissue precipitates plays an integral role in the development of HE. In deceased patients with clinically covert HE G0 and compensated LC, ammonia expression is weakly increased (1.49 times in the cortex, 1.38 times in thalamus, 1.32 times in striatum, 1.48 times in cerebellum; p <0.05), these indicators reach a maximum at severe HE G3-4 in all 6 studied of brain regions: from 1.9 times inWM up to 6.18 times in cerebellum; p <0.05. Correlation analysis proved (p<0.05) association of increased ammonia with 5 mutually related morphogenetic processes, which progress according to impairment of HE manifestations from G0 to mild G1- 2 and to severe G3-4: 1) astrocytes remodeling: hyperexpression of ammoniadetoxication glutamine synthase (GS); droped expression of the cytoskeletal GFAP; appearance of Alzheimer2-astrocytosis; 2) progressive brain edema: growth of brain weight in severe HE; hyperexpression of water channel AQP4; expanded area of the perivascular (PVS) and pericellular (PCS) spaces; 3) impaired synaptic transmission due decreased expression of synaptophysin (Syn) and increased numbers of Casp3+ apoptotic neurons; 4) microglia reactivation (expanded area of extravascular CD68+ microgliocytes and increased numbers of CD68+ amoeboid cells); 5) dysfunction of the glymphatic system (increased density of corpora amylacea (CA) in perivascular, subventricular and subpial brain regions).

Молекулярно-генетичні і імуногістохімічні параметри прогресування поліпів та раку товстої кишки

2021-01-01T00:00:00Z

Название: Молекулярно-генетичні і імуногістохімічні параметри прогресування поліпів та раку товстої кишки Авторы: Шишкін, Максим Андрійович; Shyshkin, M. A. Аннотация: В дисертаційній роботі з метою удосконалення патоморфологічного прогнозування аденом і зубчастих новоутворень дистальної товстої кишки та агресивного перебігу колоректального раку досліджено: імуногістохімічні параметри проліферації та апоптозу (за експресією Ki-67, p53, каспази-3), неоангіогенезу (за експресією VEGF-A, VEGFR-1, VEGFR-2, CD34), експресії маркерів стовбурових клітин (CD44, ALDH1, EpCAM) в біопсійному матеріалі товстокишкових поліпів і в операційному матеріалі колоректальної аденокарциноми; імуногістохімічні параметри епітеліально- мезенхімального переходу (за експресією Е-кадгерину, β-катеніну, СK-20, віментину, α-SMA) і муцинового фенотипу (за експресією MUC1, MUC2, MUC4, MUC5AC, Cdx-2) в операційному матеріалі колоректальної аденокарциноми; молекулярно-генетичні параметри транскрипційної активності генів Ki-67, TP53, KRAS, CDH1, CTNNB1 в операційному матеріалі колоректальної аденокарциноми. Проведений порівняльний аналіз даних, отриманих для кожного окремого гістологічного різновида товстокишкового поліпа із різним ступенем виразності диспластичних змін, для поліпів з дисплазією високого ступеня та високодиференційованої колоректальної аденокарциноми, для кожної окремої стадії розвику колоректальної аденокарциноми, а також для неметастатичної та метастатичної карциноми. In the thesis, in order to improve pathomorphological prognosis of adenomas and serrated lesions as well as the prognosis of colorectal cancer aggressiveness the following parameters were investigated: immunohistochemical parameters of proliferation and apoptosis (based on Ki-67, p53, caspase-3 expression), neoangiogenesis (based on VEGF-A, VEGFR-1, VEGFR-2, CD34 expression), stem cell markers expression (CD44, ALDH1, EpCAM) in colonic polyps biopsies and colorectal adenocarcinoma surgical material; immunohistochemical parameters of epithelial-mesenchymal transition (based on E-cadherin, β-catenin, СK-20, vimentin, α-SMA expression) and mucin phenotype (based on MUC1, MUC2, MUC4, MUC5AC, Cdx-2 expression) in colorectal adenocarcinoma surgical material; molecular-genetic parameters of Ki-67, TP53, KRAS, CDH1, CTNNB1 transcriptional activity in colorectal adenocarcinoma surgical material. Comparative analyzes of the data obtained for each histological type of colonic polyps with different degrees of dysplasia, for high-grade colonic polyps and welldifferentiated colorectal adenocarcinoma, for each stage of colorectal adenocarcinoma progression, as well as for non-metastatic and metastatic carcinoma were carried out.

Патоморфологічна характеристика церебральних мікросудин у хворих на цукровий діабет II типу, ускладнений ішемічним півкульовим інфарктом мозку

2020-01-01T00:00:00Z

Название: Патоморфологічна характеристика церебральних мікросудин у хворих на цукровий діабет II типу, ускладнений ішемічним півкульовим інфарктом мозку Авторы: Авраменко, Юлія Миколаївна; Avramenko, Y. M. Аннотация: Встановлено патоморфологічні та імуногістохімічні параметри мікросудин м’якої оболонки і кори головного мозку у хворих на цукровий діабет 2 типу, у хворих на церебральний атеросклероз з артеріальною гіпертензією та у хворих з ішемічним церебральним півкульовим інфарктом в стадію некрозу на фоні цукрового діабету і на фоні церебрального атеросклерозу з артеріальною гіпертензією. Результати проведених патогістологічних, морфометричних, імуногістохімічних досліджень показали, що при ЦД 2 типу в артеріолах м’якої оболонки головного мозку визначалися вогнищеві потовщення базальної мембрани, нерівномірне потовщення внутрішньої еластичної мембрани з накопиченням в ній ШИК-позитивного матеріалу, втрата гладком’язових клітин середньої оболонки, а також нерівномірне потовщення судинної стінки через плазматичне просочування або через вогнищевий гіаліноз. Артеріоли м’якої оболонки головного мозку мали достовірно більший зовнішній та внутрішній діаметри, а також на 84,53 % потовщену судинну стінку, що асоціювалося зі збільшеною на 23,02 % площею експресії колагену 4 типу в м’якій мозковій оболонці. Реєструвалися достовірно вищі показники функціональних індексів Вогенворта та Керногана. Pathomorphological and immunohistochemical parameters of microvessels of the pial membrane and cerebral cortex in patients with type 2 diabetes mellitus, in patients with cerebral atherosclerosis with hypertension and in patients with ischemic cerebral hemispheric infarction in the stage of necrosis with necrosis on the background of diabetes mellitus and on the background of cerebral atherosclerosis with hypertension. The results of histopathological, morphometric, immunohistochemical studies showed that in type 2 diabetes mellitus in the arterioles of the pial membrane of the brain were determined focal thickening of the basement membrane, uneven thickening of the inner elastic membrane with the accumulation of PAS-positive material, loss of middle muscle smooth muscle cells, as well as uneven thickening of the vascular wall due to plasma infiltration or focal hyalinosis. The arterioles of the pial membrane of the brain had significantly larger outer and inner diameters, as well as 84.53 % thickened vascular wall, which was associated with an increase of 23.02 % in the area of expression of type 4 collagen in the meninges. Significantly higher indicators of functional indices of Wagenworth and Kernogan were registered. In type 2 diabetes mellitus, there were signs of intense brain arteriole reendothelisation in response to endothelial cell damage and apoptosis, significantly higher mean level of Ki-67 and caspase-3 expression in microvascular cells of the pial membrane.

Хронічний стеатогепатит: патоморфологічна характеристика перебігу та несприятливих наслідків

2018-01-01T00:00:00Z

Название: Хронічний стеатогепатит: патоморфологічна характеристика перебігу та несприятливих наслідків Авторы: Фень, Сергій Вікторович; Fen’, S. Аннотация: У дисертації для використання в біопсійній діагностиці визначені патоморфологічні (ПМ) параметри активності неалкогольного стеатогепатиту (НАСГ) і алкогольного стеатогепатиту (АСГ), особливості репаративних процесів в печінці та несприятливих наслідків цих хвороб. За результатами гістологічних, гістохімічних (ГХ), імуногістохімічних (ІГХ) досліджень біопсійно-секційного матеріалу встановлено, що зміни в печінці хворих на АСГ і НАСГ мають несуттєві ПМ відмінності. В перипортальних Z1 і в проміжних Z2 зонах дольок печінки у хворих на АСГ переважає мікровезикулярний стеатоз гепатоцитів, у хворих на НАСГ - макровезикулярний стеатоз гепатоцитів; при цьому може визначатись змішаний мікро-макровезикулярний стеатоз. За даними електронної мікроскопії (ЕМ) ліпідні краплі в гепатоцитах мають гомогенний матрикс з тригліцеридів низької електронної щільності та тонкий шар білків на зовнішній поверхні з множинними дрібними кавеолами, які забезпечують транспорт ліпідів з краплі в цитозоль і навпаки. В цитоплазмі гепатоцитів є гігантські мегамітохондрії з короткими кристами та центральними електронно-щільними, паралельними паракристалічними структурами. ГХ і морфометричними (МФМ) методами визначено, що у хворих на АСГ і НАСГ в гепатоцитах і макрофагах печінки має місце накопичення тривалентного Fe3+ і двовалентного Fe2+заліза різного ступеня. Патогномонічними для АСГ і НАСГ змінами, крім стеатозу гепатоцитів, є наявність в печінці різної кількості балонних гепатоцитів, гепатоцитів в стані стеатонекрозу, апоптозу та фероптозу; гепатоцитів з тільцями Малорі-Денка; вогнищ некрозу дольок печінки з перифокальною інфільтрацією лейкоцитами, лімфоцитами, CD68+ макрофагами; перисинусоїдальної інфільтрації поодинокими CD68+ макрофагами, плазмоцитами, CD4+ і CD8+ Т-лімфоцитами; вогнищевої портально-долькової інфільтрації нечисленними нейтрофілами, еозинофілами, лімфоцитами і макрофагами, а також перисинусоїдально- перицелюлярного або портально-Z1-3перисинусоїдального фіброзу печінки. З урахуванням клініко-лабораторных даних про дисфункцію печінки встановлено, що активність НАСГ і АСГ визначає комплекс мікроскопічних ознак (зростання тяжкості стеатозу печінки від S1 до S3 ступеня; збільшення кількості балонних гепатоцитів і гепатоцитів з тільцями Малорі-Денка; інтенсифікація стеатонекрозу і апоптозу гепатоцитів; зростання кількості та розширення вогнищ стеатонекрозу в печінці, а також імуноцитарної та запально-клітинної інфільтрації печінки). В той час як показником тяжкості хвороби є перисинусоїдально-перицелюлярний і портально-Z1-3 перисинусоїдальний фіброз печінки, що прогресує через легку F1, помірну F2 і важку F3 ступінь до цирозу печінки (ЦП). Рідкими ознаками активації хронічного стеатогепатиту (СГ) може бути зростання депонування заліза в гепатоцитах і макрофагах, розвиток холеостазу і поява стеатогранульом (частіше при АСГ), зростання аутофагії в гепатоцитах зі стеатозом (частіше при НАСГ). The pathomorphological (PM) parameters of the activity of non-alcoholic steatohepatitis (NASH) and alcoholic steatohepatitis (ASH), peculiarities of reparative processes in the liver and the adverse effects of these diseases are determined in the dissertation for use in biopsy diagnostics. According to the results of histological, histochemical (HC), immunohistochemical (IHC) studies of biopsy-sectional material, it has been established that there are minor PM differences in the liver of patients with ASH and NASH. In periportal Z1 and in the intermediate Z2 zones of liver lobes in patients with ASH predominates microvesicular steatosis of hepatocytes, in patients with NASH - macrovesicular steatosis of hepatocytes; In both cases, mixed micro-macrovesicular steatosis may be detected. According to electronic microscopy (EM), lipid drops in hepatocytes have a homogeneous matrix of lowdensity triglycerides and a thin layer of proteins on the outer surface with multiple small caveols that provide transport of lipids from drop to cytosol and vice versa. In the cytoplasm of hepatocytes there are giant megamithohondria with short crysts and central electron-dense, parallel paracrystalline structures. HC and morphometric (MFM) methods have determined that in patients with ASH and NASH in hepatocytes and macrophages of the liver, the accumulation of trivalent Fe3+ iron and divalent Fe2+ iron of varying degrees is determined. Pathognomonic changes for ASH and NASH, except for steatosis of hepatocytes, are the presence in the liver of different amounts of balloon hepatocytes, hepatocytes in the state of steatonecrosis, apoptosis and ferroptosis; hepatocytes with the bodies of Malory- Denk; foci of liver necrosis with perifocal infiltration of leukocytes, lymphocytes, macrophages; moderate perisinusoidal infiltration with CD68+ macrophages, single plasmacytes, CD4+ and CD8+ T-lymphocytes; focal portal-limb infiltration with a few neutrophils, eosinophils, lymphocytes and macrophages, as well as perisinusoidal-pericellular or portal-Z1-3perisinusoidal fibrosis of the liver.