DSpace Собрание:

Вплив наступності на якість підготовки фахівців стоматологів

2026-01-01T00:00:00Z

Название: Вплив наступності на якість підготовки фахівців стоматологів Авторы: Манухіна, Олеся Миколаївна; Кокарь, Оксана Олександрівна; Варакута, Ольга Анатоліївна

Вплив гострого коронарного синдрому на локальну картину запалення при хронічном генералізованом пародонтиті

2025-01-01T00:00:00Z

Название: Вплив гострого коронарного синдрому на локальну картину запалення при хронічном генералізованом пародонтиті Авторы: Возний, Олександр Вікторович; Vozniy, O. V. Аннотация: Мета дослідження. Дослідити вплив перенесеного гострого коронарного синдрому у ранньому етапі захворювання на клінічний перебіг хронічного генералізованого пародонтиту. Матеріали та методи дослідження. Всього учасників було 26 осіб віком 52±6,2 років. В І групу увійшли 22 пацієнта з ХГП, у ІІ групу – 4 пацієнта з ХГП, що були запрошені на участь у дослідженні протягом через 1 місяць після перенесеного гострого коронарного синдрому (ГКС). Для клінічної оцінки перебігу хронічного генералізованого пародонтиту використали наступні індекси: глибина пародонтальних кишень (PPD), індексу кровоточивості ясен (PВІ), Індекс гігієни (Г І), індекс Ramjorde, індекс рухомості зубів за Miller, Індекс запалення (РМА). Крім того було проведено порівняння пародонтологічних показників 4 пацієнтів після ГКС з даними зафіксованими в картах амбулаторного хворого під час останнього відвідування до перенесеного ГКС. Статистичний аналіз даних проводився у програмах «Statistica 10». Нормально розподілені дані подавалися у вигляді середнього значення та стандартного відхилення (M±m). Нормальність розподілу перевірялася за критерієм Колмогорова-Смірнова, а порівняння середніх (M) виконувалось за допомогою критерія Стьюдента (t). Відмінності вважалися статистично значущими на рівні p < 0,05. Aim of the study. To investigate the impact of acute coronary syndrome in the early stage of the disease on the clinical course of chronic generalized periodontitis. Materials and methods of the study. There were 26 participants in total, aged 52±6.2 years. Group I included 22 patients with CHP, group II included 4 patients with CHP, who were invited to participate in the study within 1 month after acute coronary syndrome (ACS). For clinical assessment of the course of chronic generalized periodontitis, the following indices were used: periodontal pocket depth (PPD), gingival bleeding index (PBI), Hygiene Index (GI), Ramjorde index, Miller tooth mobility index, Inflammation Index (PMA). In addition, a comparison of periodontal indicators of 4 patients after ACS with data recorded in outpatient charts during the last visit to the ACS was conducted.

Вплив місцевих факторів порожнини рота на виникнення запальних захворювань тканин пародонту

2026-01-01T00:00:00Z

Название: Вплив місцевих факторів порожнини рота на виникнення запальних захворювань тканин пародонту Авторы: Возний, Олександр Вікторович; Апанасенко, П.; Коновальська, Г.; Грєджева, К. Аннотация: У статті розглянуто вплив місцевих анатомічних факторів порожнини рота на розвиток запальних захворювань тканин пародонту у студентів молодого віку.

Condition of periodontal tissues in adults with dental arch defects before and after prosthodontic treatment

2025-01-01T00:00:00Z

Название: Condition of periodontal tissues in adults with dental arch defects before and after prosthodontic treatment Авторы: Voznyi, O. V.; Tsynkush, R. V.; Drannikov, A. S.; Возний, Олександр Вікторович; Цинкуш, Руслан Володимирович; Дранніков, А. С. Аннотация: The aim of the study was to determine the relationship between the concentration of biochemical markers in oral fluid and the condition of periodontal tissues in adult patients with dental defects before and after orthopedic treatment. Fifty patients were examined and divided into a main group and a control group. All participants underwent an index assessment of periodontal status, professional oral hygiene, and sanitation. In patients of the main group, the concentrations of MMP-8, sRANKL, and osteocalcin in oral fluid were additionally determined before treatment, after treatment, and one year later. The state of dental hygiene was assessed using the OHI-S index, inflammatory changes were assessed using the PMA and SBI indices, and the degree of periodontal destruction was assessed using the PI. Patients in the main group showed a significant improvement in all periodontal indicators both after treatment and one year later: the OHI-S index decreased from 3.35 to 2.00 points, the PI decreased from 1.9 to 0.4 points, the PMA decreased from 45% to 25%, and the SBI decreased from 30% to 10%. In the control group, the positive dynamics were less pronounced and not always statistically significant. The concentration of MMP-8 gradually decreased throughout the observation period (from 3.95 to 1.50 ng/ml), reflecting a decrease in the activity of inflammatory and destructive processes. Osteocalcin levels, on the contrary, increased (from 0.18 to 0.35 ng/ml), indicating the activation of bone tissue remodeling. For sRANKL, a sharp decrease was observed immediately after treatment, followed by a slight increase after 1 year, which remained below baseline values. A strong and moderate correlation was found between MMP-8 and osteocalcin, as well as between MMP-8 and the main periodontal indices at the pre-treatment stage. The results confirm the feasibility of a comprehensive assessment of clinical indices and oral fluid biomarkers to monitor the effectiveness of orthopedic treatment in patients with dental arch defects. Метою дослідження було визначення взаємозв’язку між концентрацією біохімічних маркерів у ротовій рідині та станом тканин пародонта у дорослих пацієнтів із дефектами зубних рядів до та після ортопедичного лікування. Обстежено 50 пацієнтів, розподілених на основну та контрольну групи. Усім учасникам проведено індексну оцінку стану пародонта, професійну гігієну порожнини рота та санацію. У пацієнтів основної групи додатково визначали концентрації MMP-8, sRANKL та остеокальцину в ротовій рідині до лікування, після нього та через рік. Стан гігієни зубних рядів оцінювали за індексом OHIS, запальні зміни – за індексами PMA та SBI, ступінь деструкції пародонта – за PI. У пацієнтів основної групи зафіксовано достовірне покращення всіх пародонтальних показників як після лікування, так і через рік: індекс OHI-S знизився з 3,35 до 2,00 бала, PI – з 1,9 до 0,4 бала, PMA – з 45% до 25%, SBI – з 30% до 10%. У контрольній групі позитивна динаміка була менш вираженою та не завжди статистично значущою. Концентрація MMP-8 поступово зменшувалася протягом всього періоду спостереження (з 3,95 до 1,50 нг/мл), що відображало зниження активності запально-деструктивних процесів. Рівень остеокальцину, навпаки, зростав (з 0,18 до 0,35 нг/мл), що свідчить про активацію ремоделювання кісткової тканини. Для sRANKL встановлено різке зниження відразу після лікування та незначне підвищення через рік, яке залишалося нижчим за вихідні значення. Виявлено сильний та середньої сили кореляційний зв’язок між MMP-8 та остеокальцином, а також між MMP-8 і основними пародонтальними індексами на етапі до лікування. Отримані результати підтверджують доцільність комплексної оцінки клінічних індексів та біомаркерів ротової рідини для моніторингу ефективності ортопедичного лікування у пацієнтів із дефектами зубних рядів.