http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/20547 2026-04-30T01:40:24Z http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/24815 Название: Хірургічні аспекти лікування пацієнтів похилого та старечого віку у невідкладній абдомінальній хірургії Авторы: Данилюк, Михайло Богданович; Danyluk, M. B. Аннотация: Дисертаційна робота присвячена покращенню результатів хірургічного лікування пацієнтів похилого та старечого віку з невідкладною абдомінальною хірургічною патологією шляхом індивідуалізації вибору методів хірургічного лікування на підставі прогностичних факторів протікання захворювання. Актуальність роботи обумовлена дискутабельними питаннями, пов’язаними із лікуванням пацієнтів похилого і старечого віку з невідкладною абдомінальною хірургічною патологією, оцінка частоти та аналіз впливу синдрому старечої астенії на результати лікування хірургічних пацієнтів геріатричної групи. Робота заснована на результатах лікування 315 хворих, які були госпіталізовані в ургентному порядку до хірургічних відділень Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради з 2018 по 2025 рр. з діагнозом гострий холецистит (ГХ) на фоні жовчнокам’яної хвороби (ЖКХ) та перфорація виразки шлунка чи дванадцятипалої кишки (ДПК). Додатково в дослідження включено 30 пацієнтів, що є третьою незалежною групою пацієнтів без гострої хірургічної патології для контрольного оцінювання маркерів старечої астенії та визначення впливу гострого запального процесу на їх діагностичну цінність. В основній частині роботи пацієнти розділені на дві основні групи. До групи порівняння (група ретроспективного аналізу) включено 155 пацієнтів, які розділені на дві підгрупи відповідно до нозології. До підгрупи А включено 90 хворих з ГХ та до групи В увійшло 65 хворих з перфорацією виразки шлунка чи ДПК. В основну групу (група проспективного дослідження) дослідження увійшло 160 пацієнтів, яким було застосовано розроблену нами діагностично – лікувальну тактику. Дана група також розділено на дві підгрупи. До підгрупи С включено 80 пацієнтів з ГХ та до підгрупи D увійшло 80 хворих з перфорацією виразки шлунка чи ДПК. The dissertation is devoted to improving the results of surgical treatment of elderly and senile patients with urgent abdominal surgical pathology by individualizing the choice of surgical treatment methods based on prognostic factors of the disease course. The relevance of this research is determined by the ongoing controversy surrounding the management of elderly and senile patients with emergency abdominal surgical conditions, as well as by the need to assess the prevalence and clinical impact of senile asthenia syndrome on treatment outcomes in geriatric surgical patients. The study is based on the results of treatment of 315 patients who were urgently hospitalized in the surgical departments of the Municipal Non-Profit Enterprise "City Hospital of Emergency and Ambulance Care" of the Zaporizhzhia City Council from 2018 to 2025 with a diagnosis of acute cholecystitis against the background of gallstone disease and perforation of the stomach or duodenal ulcer. Additionally, the study included 30 patients, which is the third independent group of patients without acute surgical pathology for the control assessment of markers of senile asthenia and determination of the effect of acute inflammatory process on their diagnostic value. In the main part of the study, patients are divided into two main groups. The comparison group (retrospective analysis group) included 155 patients, who were divided into two subgroups according to nosology. Subgroup A included 90 patients with acute cholecystitis , and subgroup B included 65 patients with perforation of the stomach or duodenum. The main group (prospective study group) included 160 patients who were treated with the diagnostic and therapeutic method we developed. This group was also divided into two subgroups. Subgroup C included 80 patients with acute cholecystitis, and subgroup D included 80 patients with perforated gastric or duodenal ulcers. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/24424 Название: Хірургічне лікування хворих з метаболічним синдромом та ожирінням (клініко-експериментальне дослідження) Авторы: Милиця, Костянтин Миколайович Аннотация: Дисертація присвячена проблемі хірургічного лікування пацієнтів з метаболічним синдромом та ожирінням. На підставі аналізу результатів клініко-експериментального й морфологічного дослідження сформульовано патогенетично обґрунтовані положення, які в сукупності визначають формування нових підходів до вирішення проблеми хірургічного лікування метаболічного синдрому, ожиріння, їх ускладнень з використанням нових, особисто розроблених та вдосконалених методик оперативного втручання й періопераційної реабілітації. На підставі обстеження 534 пацієнтів хірургічного стаціонару встановлено, що поширеність метаболічного синдрому та ожиріння серед цієї групи хворих становить 26,2%, що перевищує епідемічний поріг та зумовлює необхідність широкого впровадження баріатричних технологій у загальну хірургічну практику з метою зниження захворюваності та смертності від ускладнень діабету 2-го типу, артеріальної гіпертензії, серцево-судинної й онкопатології. Аналіз медичних та соціальних чинників на підставі спеціального анкетування 331 пацієнта з метаболічним синдромом та ожирінням продемонстрував, що для цих хворих характерні фемінна перевага, фінансова незабезпеченість, байдуже ставлення до свого здоров‘я, велика кількість супутніх захворювань. Тільки 12,1% пацієнтів адекватно оцінюють причини розвитку надлишкової маси тіла, а 27,5%, навіть при ожирінні III ступеня вважають свою вагу нормальною. 2017-01-01T00:00:00Z http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/20548 Название: Хірургічне лікування ускладень хронічного панкреатит Авторы: Міхеєв, Юрій Олександрович; Mikheev, I. O. Аннотация: Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності хірургічного лікування хронічного панкреатиту шляхом обґрунтування тактики раннього оперативного втручання (у термін до трьох років від постановки діагнозу) та порівняння з результатами хірургічного втручання у біль пізньому періоді. Робота складалася з трьох напрямків – хірургічного, клінічного та діагностичного. Перший напрямок (хірургічний) передбачав покрашення результативності інвазивних, малоінвазивних оперативних втручань, залежно від терміну захворювання. Другий напрямок (клінічний) базується на аналізі якості життя у пацієнтів обох груп після оперативного лікування. Третій напрямок (діагностичний) передбачав оцінку результатів комплексного патогістологічного та імуногістохімічного дослідження препаратів ПЗ отриманих під час оперативних втручань з приводу ХП з панкреатичною та біліарною гіпертензією. Для виконання першого напрямку ретроспективного порівняльного дослідження було створено однорідну когорту з 147 пацієнтів, в якій пацієнти розрізнялися лише за анамнестичним терміном захворювання на ХП. Пацієнтів було розділено на 2 групи: пацієнти, що відмічали симптоми ХП до операції менше 3 (2,7±0,9) років були включенні в 1 групу – «рання хірургія» – 74 особи; пацієнти, що відмічали симптоми ХП до операції більше 3 (7,6±1,5) років були включенні в 2 групу «пізня хірургія» – 73 особи. Групи за віковим складом статистично достовірно не відрізнялись (χ²=1,251, p>0,05). Статистично достовірно (p>0,05) більша кількість хворих з ускладненнями з боку оточуючих органів відображає більшу занедбаність захворювання у групі 2 – «пізньої хірургії». У групі 1 – «рання хірургія» порівняно з «пізня хірургія» симптоматичний стеноз ДПК спостерігався у 1 хворого (1,4 %) та у 8 хворих (11,0 %), відповідно; біліарна стриктура (гіпертензія) з клініко-лабораторними ознаками механічної жовтяниці у 13 хворих (17,8 %) та у 17 хворих (23,9 %), відповідно; біліарна стриктура (гіпертензія) без механічної жовтяниці на момент госпіталізації, але з інтермітуючими епізодами механічної жовтяниці у анамнезі та/або інструментальними (діаметр холедоха ≥10 мм) та лабораторними ознаками (підвищення лужної фосфатази ≥3 рази від норми) спостерігалася у 1 хворого (1,4 %) та 7 хворих (9,9 %), відповідно. Статистично достовірних відмінностей між групами за видами операцій не було (p>0,05). В обох групах проводилися наступні втручання: дистальна резекція ПЗ, операція Фрея, панкреатоєюноанастомоз (ПЄА), операція Бегера, панкреатодуоденальна резекція (ПДР), цистопанкреатоєюноастомоз (ЦПЄА). The dissertation is devoted to increasing the effectiveness of surgical treatment of chronic pancreatitis (CP) by substantiating the tactics of early surgical intervention (up to three years after the diagnosis) and comparing it with the results of surgical intervention for pain in the late period. The work was consisted of three directions – surgical, clinical and diagnostic. The first direction (surgical) involved improving the effectiveness of invasive and minimally invasive surgical interventions, depending on the duration of the disease. The second direction (clinical) is based on the analysis of the quality of life in patients of both groups after surgical treatment. The third direction (diagnostic) provided for the evaluation of the results of a complex pathohistological and immunohistochemical study of pancreas preparations obtained during operative interventions for CP with pancreatic and biliary hypertension. To perform the first direction of the retrospective comparative study, a homogeneous cohort of 147 patients was created, in which the patients differed only by the anamnestic duration of the disease of CP. Patients were divided into 2 groups: patients who noticed symptoms of CP before surgery for less than 3 (2.7±0.9) years were included in 1 group – "early surgery" – 74 people; patients who had symptoms of CP before surgery for more than 3 (7.6±1.5) years were included in the 2nd group "late surgery" – 73 people. The age groups did not differ statistically significantly (χ²=1.251, p>0.05). A statistically significant (p>0.05) greater number of patients with complications from the surrounding organs reflects greater neglect of the disease in group 2 – "late surgery". In group 1 – "early surgery" compared to "late surgery", symptomatic stenosis of the duodenum was observed in 1 patient (1.4 %) and in 8 patients (11.0 %), respectively; biliary stricture (hypertension) with clinical and laboratory signs of mechanical jaundice in 13 patients (17.8 %) and in 17 patients (23.9 %), respectively; biliary stricture (hypertension) without mechanical jaundice at the time of hospitalization, but with intermittent episodes of mechanical jaundice in the anamnesis and/or instrumental (choledochal diameter ≥10 mm) and laboratory signs (alkaline phosphatase increase ≥3 times normal) was observed in 1 patient (1.4 %) and 7 patients (9.9 %), respectively. There were no statistically significant differences between groups in terms of types of operations (p>0.05). The following interventions were performed in both groups: distal resection of the pancreas, Frey's operation, pancreatojejunoanastomosis (PEA), Beger's operation, pancreatoduodenectomy (PDE), cystopancreatojejunoastomosis (CPEA). 2022-01-01T00:00:00Z