DSpace Собрание:

Анестезія та періопераційна інтенсивна терапія у хворих із ожирінням

2019-01-01T00:00:00Z

Название: Анестезія та періопераційна інтенсивна терапія у хворих із ожирінням Авторы: Воротинцев, Сергій Іванович; Vorotyntsev, S. I. Аннотация: У роботі представлено вирішення актуальної проблеми сучасної анестезіології – покращення безпеки та ефективності хірургічного лікування хворих із супутнім ожирінням шляхом розробки комплексної програми періопераційної допомоги на основі вдосконалення передопераційної оцінки стану пацієнтів, оптимізації технологій анестезіологічного забезпечення оперативних втручань та післяопераційної інтенсивної терапії. У дослідження включені результати обстеження й лікування 814 дорослих пацієнтів з ожирінням, прооперованих з використанням різних технік анестезії. На підставі результатів проведеного дослідження вдосконалено програму періопераційної безпеки хворих із ожирінням в абдомінальній хірургії, яка включає: передопераційну оцінку ризиків за допомогою калькулятора ACS-NSQIP та визначення МЕТ; використання УЗ для катетеризації VJI, ЕДП, ТАР-блоку та RSB; виконання інтубації трахеї при свідомості через SAD всліпу, використовуючи IL-техніку топічної анестезії; застосування об’ємного навантаження рідиною 6 мл/кг ІдМТ перед індукцією анестезії; використання назофарингіального повітроводу для апноетичної оксигенації; вибір KIEA або MMAA для лапаротомної хірургії (RSB при наявності показань); вибір ІА або ТВА для лапароскопічної хірургії (ЕА, ТАР-блок, дексмедетомідин при наявності показань); цілеспрямоване на підтримку УО інтраопераційне призначення збалансованих розчинів; використання капнометрії безперервно не менше 2-х годин після операції; контроль коагуляції за допомогою НПТЕГ. Доведено ефективність застосування цієї програми. In the study it is presented the solution of the current problem of modern anesthesiology - improvement of safety and efficiency of surgical treatment of patients with concomitant obesity by developing a comprehensive program of perioperative care on the basis of improvement of preoperative assessment of patients, optimization of anesthetic support technologies for surgical interventions and postoperative intensive care. The study includes examination and treatment results of 814 adult obese patients that were operated with the use of different anesthesia techniques. Data from 280 patients were retrospectively analyzed. The prospective part of the study was 534 patients, depending on the type of operation, up to two main groups (laparotomy (n=167), laparoscopy (n=304)) and two additional groups (operations on the thyroid gland (n=44), superficial abdominal surgery (n=19)). Subsequently patients from the main groups were randomly assigned to equivalent research groups (depending on the chosen method of anesthesia and perioperative intensive care) that were compared among themselves. To determine the effectiveness of the appropriate procedures patients were included in the following groups: perioperative NF airway protection and oxygenation (n=40), awake intubation of the trachea through SAD (n=26), postoperative monitoring of breathing with capnometry (n=60), catheterization VJI under the control of ultrasound (n=40), the use of ultrasound examination of the spine before EA (n=26), the execution of the TAP-block under the control of ultrasound (n=47), RSB implementation under the control of ultrasound (n=16). The research of postoperative complications risks indicated that after elective surgery on the abdominal organs and anterior abdominal wall the percentage of “large” cardiac complications is significantly lower than predicted by the RCRI and the ACS-NSQIP calculator. The partially dependent functional status of patients and MET <4 are factors of increased risk of postoperative non-fatal cardiac complications. The development of postoperative respiratory complications was also slightly exaggerated, and the laparotomy technique of surgery was more important risk factor for this.

Нова методологія досягнення адекватності анестезії та периопераційного антистресорного захисту

2019-01-01T00:00:00Z

Название: Нова методологія досягнення адекватності анестезії та периопераційного антистресорного захисту Авторы: Бойцова, Олеся Миколаївна; Boitsova, O. M. Аннотация: В диссертации приведено теоретическое обобщение и обосновано новое решение научно-практической задачи повышения эффективности лечения пациентов с острой абдоминальной хирургической патологией, путем персонифицированного придания периоперационному анестезиологическому обеспечению енергопротективной способности, основываясь на определении потребности в потреблении кислорода и енергоструктурного статуса больных. Работа выполнена по результатам периоперационного аудита енергоструктурного статуса, его резервов, свойств, эффективности ауторегуляции 317 больных в возрасте от 18 до 86 лет с острой брюшнополостной патологией, которым были выполнены оперативные вмешательства в экстренном и срочном порядке в условиях седоаналгезии, ингаляционной и внутривенной анестезии. Путем определения уровня маркера повреждения нейронов головного мозга нейронспецифической енолазы, обнаружили при всех применяемых стандартных методах анестезиологического обеспечения повреждения клеток головного мозга. Дополнение стандартов периоперационного анестезиологического обеспечения энергопротективными технологиями снижает риск возникновения микроповреждений головного мозга и существенно повышает энергопротективную способность анестезии, что улучшает результаты лечения и тем самым сокращает время пребывания больного в стационаре. The dissertation presents a theoretical generalization and substantiates a new solution to the scientific and practical problem of improving the efficiency of patients’ with acute abdominal surgical pathology treatment by giving personalized energyprotective capacity to perioperative anesthetic management, based on the definition of oxygen consumption needs and the energy-structural status of patients. The study included 317 patients aged 18 to 86 years with acute abdominal pathology, who underwent emergency and urgent surgical interventions. Depending on the type of anesthesia patients were divided into three main groups: with sedoanalgesia, inhalation anesthesia and intravenous anesthesia. According to the initial oxygen consumption level all patients were divided into such groups: with the euenergystructural status(148-192 mlО2/min˟m2), with the dysfunction (147-105 or 193-244 mlО2/min˟m2), with the damage (85-104 or 235-381 mlО2/min˟m2), and with the insufficiency (less than 85 mlО2/min˟m2) of the energy-structural status. Patients in each group were randomly divided into the treatment group and the control group that were representative. Patients of the control group underwent standard anesthesia and intensive care. Patients of the treatment group underwent standard perioperative treatment with the use of energy-protective techniques: energybiotic homeostasis, energyprotection, energyresustitation and status-correction. At twelve perioperative stages a deep picture of the oxygen regime, a danger of energy-structural deficit or energy-structural safety, the dynamics of energy-structural status, its properties, reserves, effectiveness of autoregulation and markers of early signs of neuronal and neuroglial damage (neuron-specific enolase – NSE, protein S100) were studied.

Передопераційна підготовка та післяопераційна інтенсивна терапія дітей раннього віку з хірургічною патологією

2017-01-01T00:00:00Z

Название: Передопераційна підготовка та післяопераційна інтенсивна терапія дітей раннього віку з хірургічною патологією Авторы: Чемерис, Юлія Олександрівна; Chemeris, Yu. Аннотация: Проблема передопераційної підготовки та її критеріїв, а також пiсляоперацiйної інтенсивної терапії, з достатнiм знеболенням та адекватною антибiотикотерапiєю є актуальною в сучасній анестезіології. В дисертації науково обґрунтовано нове вирішення науково-практичної задачі – пiдвищення ефективності лікування новонароджених та дітей першого року життя з гострою хірургічною патологією в перед- та пiсляоперацiйному перiодах шляхом удосконалення періоперативної інтенсивної терапії. На основі клінічних досліджень були розроблені критерії ефективності Проблема предоперационной подготовки и ее критериев, а также послеоперационной интенсивной терапии, с достаточным обезболиванием и адекватной антибиотикотерапией является актуальной в современной анестезиологии. В диссертации научно обосновано новое решение научно-практической задачи –улучшения эффективности лечения новорожденных и детей первого года жизни с неотложной хирургической патологией в пред- и послеоперационном периодах путем усовершенствования периоперационной интенсивной терапии. The problem of preoperative preparation and its criteria, as well as post-operative intensive care, with adequate anesthesia and appropriate antibiotic therapy is relevant in modern anesthesiology. There is scientifically new solution of scientific and practical tasks in dissertation - improve the effectiveness of treatment of newborns and infants with acute surgical pathology in the pre- and postoperative periods through improved perioperative intensive care.

Органопротективна аналгезія при невідкладних і планових лапароскопічних операціях у хворих похилого віку

2006-01-01T00:00:00Z

Название: Органопротективна аналгезія при невідкладних і планових лапароскопічних операціях у хворих похилого віку Авторы: Бойко, Костянтин Анатолійович; Бойко, К. А.; Boyko, K. A. Аннотация: Наведено результати порівняльної оцінки протоколів традиційного знеболення опіоїдами, запобіжної аналгезії нестероїдними протизапальними препаратами і клофеліном або кетаміном і регіонарної правосторонньої субплевральної аналгезії у 131-го хворого похилого віку після лапароскопічних операцій. Установлено, що у таких хворих самооцінка післяопераційного болю менше, ніж її вегетативні прояви у вигляді ішемії міокарда, життєвонебезпечних аритмій, порушень гемодинаміки та кисневого режиму. Виявлено стійкі кореляційні зв'язки між інтенсивністю післяопераційного болю, кількістю аритмій, частотою серцевих скорочень і систолічним артеріальним тиском. Доведено, що для усунення післяопераційного болю в осіб похилого віку з серцевою недостатністю I - II функціонального класу (ФК) за NYHA після лапароскопічних операцій необхідно застосування запобіжної аналгезії з використанням нестероїдних протизапальних препаратів, кетаміну та клофеліну. Обгрунтовано використання правосторонньої субплевральної блокади як компонента післяопераційної аналгезії для зниження ризику виникнення життєво небезпечних порушень ритму серця й ішемії міокарда в осіб похилого віку з ХСН III - IV ФК за NYHA.