http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/73 2026-10-23T19:27:08Z http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/26146 Название: Критерії, індикатори та обмеження оцінювання ефективності цифрової трансформації системи охорони здоров’я України Авторы: Алексєєв, Олександр Германович; Руденко, Роман Ігорович; Aleksieiev, O. H.; Rudenko, R. I. Аннотация: Кількість запроваджених електронних сервісів, підключених закладів, зареєстрованих користувачів характеризує масштаб цифровізації, але не дає змоги повною мірою визначити її управлінську ефективність. В умовах воєнного стану, обмежених ресурсів і європейської інтеграції особливого значення набуває формування комплексного підходу до оцінювання цифрової трансформації охорони здоров’я (ЦТОЗ). Мета роботи – теоретичне обґрунтування підходів до оцінювання ефективності ЦТОЗ, а також визначення основних критеріїв, індикаторів та управлінських обмежень такого оцінювання в умовах воєнного стану, європейської інтеграції та післявоєнного відновлення. Матеріали і методи. Емпіричну базу дослідження становили статистичні та аналітичні матеріали Міністерства охорони здоров’я України та Національної служби здоров’я України, Всесвітньої організації охорони здоров’я та Європейського Союзу, результати соціологічних досліджень, а також наукові дослідження та практичні приклади функціонування цифрових медичних систем. Методами дослідження є системний, інституційний, порівняльно-аналітичний, метод аналізу публічної політики, структурно-функціональний, а також аналізу, синтезу й узагальнення. The number of electronic services implemented, healthcare facilities connected to digital systems, and registered users characterises the scale of digitalization but does not fully demonstrate its administrative effectiveness. In the context of martial law, limited resources, and European integration, developing a comprehensive approach to evaluating the digital transformation of healthcare is becoming particularly important. The aim of the study is to provide a theoretical justification for approaches to evaluating the effectiveness of the digital transformation of healthcare and to identify the main criteria, indicators, and administrative constraints of such evaluation under martial law, European integration, and post-war recovery. Materials and methods. The empirical basis of the study comprises statistical and analytical data published by the Ministry of Health of Ukraine, the National Health Service of Ukraine, the World Health Organization, and the European Union; the results of sociological surveys; scientific studies; and practical examples of the functioning of digital healthcare systems. The research methods include the systemic, institutional, comparative and analytical, structural and functional methods, the public policy analysis method, as well as the methods of analysis, synthesis, and generalization. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/26095 Название: Теоретичні підходи до дослідження адаптації кадрового потенціалу в умовах структурних змін економіки Авторы: Третяк, В. І.; Юшков, Павло Олексійович; Більська, О. В.; Салига, К. С.; Tretiak, V. I.; Yushkov, P. O.; Bilska, O. V.; Salyga, K. S. Аннотация: У статті здійснено комплексний аналіз теоретичних підходів до адаптації кадрового потенціалу в умовах структурних змін економіки. Розглянуто еволюцію поняття кадрового потенціалу від класичних моделей людського капіталу до сучасних інтегративних концепцій, що враховують соціальнопсихологічні, мотиваційні та інституційні чинники. Автор визначає виклики цифровізації, автоматизації та глобалізації, які радикально змінюють вимоги до професійних компетенцій та гнучкості трудових ресурсів. Рекомендовано комплексний багаторівневий підхід до управління адаптацією кадрового потенціалу, що включає індивідуальний, організаційний, регіональний і державний рівні. Наведено авторське бачення кадрового потенціалу, що підкреслює важливість інтеграції традиційних і сучасних методологічних підходів для підвищення конкурентоспроможності та інноваційного розвитку національної економіки. Запропоновано науково обґрунтовані рекомендації щодо формування ефективних стратегій розвитку кадрового потенціалу в умовах постійних економічних та технологічних трансформацій. The article provides a comprehensive analysis of theoretical approaches to the adaptation of human capital under conditions of structural economic changes. It traces the evolution of the concept of human capital from classical economic models, emphasizing education and skills accumulation, to modern integrative frameworks that incorporate social, psychological, motivational, and institutional dimensions. The study highlights the profound challenges posed by digitalization, automation, and globalization, which fundamentally transform labor market demands, requiring workers to develop enhanced flexibility, continuous learning capabilities, and multidisciplinary competencies. The special attention is given to the necessity of a multi-level, comprehensive approach to managing the adaptation of human capital, encompassing individual, organizational, regional, and national policy levels. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/26070 Название: Цифрова трансформація охорони здоровья як об’єкт публічної політики: від технологічної модернізації до управлінської трансформації Авторы: Руденко, Роман Ігорович Аннотация: Розглянуто цифрову трансформацію охорони здоров’я не лише як процес упровадження електронних сервісів та цифрових технологій, а як складний об’єкт публічної політики. Обґрунтовано відмінність між цифровізацією та цифровою трансформацією в сфері охорони здоров’я, визначено управлінській зміст цифрової трансформації, її зв'язок з доступністю, якістю, безперервністю та безпекою медичної допомоги та стійкістю системи охорони здоров’я в умовах воєнного стану. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/25725 Название: Порівняльний аналіз факторів ризику у чоловіків та жінок працездатного віку, хворих на гіпертонічну хворобу Авторы: Лашкул, З. В.; Курочка, В. Л.; Бібик, І. Г.; Чемирисов, Володимир Васильович; Авраменко, В. С.; Lashkul, Z. V.; Kurochka, V. L.; Bibik, I. G.; Chemirisov, V. V.; Avramenko, V. S. Аннотация: Гіпертонічна хвороба заслуговує на першочергову увагу не лише з медико-соціальної точки зору, а й виходячи з реальних можливостей впливу на неї. На регіональному та місцевому рівнях необхідно провести детальний аналіз, який включає стан здоров’я населення та причини нерівності за показниками здоров’я серед різних категорій населення, насамперед артеріальної гіпертензії, яка в структурі всіх захворювань системи кровообігу становить до 48%. Серед факторів ризику, що впливають на захворюваність і смертність від гіпертонічної хвороби, найбільший вплив мають, за думкою респондентів-чоловіків, куріння, їжа з високим вмістом тваринних жирів, малорухливий спосіб життя, безсоння, надмірна вага, надмірне вживання алкоголю, а респонденти-жінки зазначили передусім малорухливий спосіб життя, надмірну вагу та їжу з високим вмістом тваринних жирів. Переважна більшість респондентів не приділяє своєму здоров'ю належної уваги, постійно вживають призначені лікарями гіпотензивні засоби менше половини респондентів, Вивчення та аналіз факторів, що призводять до виникнення гіпертонічної хвороби показали, що для їх профілактики та зниження рівня захворюваності необхідно розробити систему заходів, спрямованих на поліпшення організації системи профілактики та стимулювання готовності пацієнтів виконувати рекомендації лікаря. Hypertensive disease deserves priority attention not only from a medico-social point of view, but also based on real possibilities of influencing it. At the regional and local levels, a detailed analysis is needed, including the health status of the population and the causes of health inequalities among various population groups, in particular hypertension, which in the structure of all diseases of the circulatory system is up to 48%. One of the actual problems is the establishment of factors that affect the formation of a certain level of compliance. At present, a number of complex theoretical and practical issues related to the compliance of patients with essential hypertension remain unresolved, namely: the dominant types of compliance are not defined. Moreover, there are no systematized ideas about the patterns of its formation and the basic psychological factors affecting its functioning are not identified. The purpose of the study is theoretical and comparative analysis of risk factors in men and women of working age with hypertensive disease. Object and methods of research: a system for preventing arterial hypertension in the able-bodied population. In the course of the research, the following methods were used: statistical, expert assessments, questioning, sociological. 2017-01-01T00:00:00Z