DSpace Собрание:

Panel of serum biomarkers for non-invasive assessment of glomerular and tubular injury in patients with chronic glomerulonephritis with and without arterial hypertension

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Название: Panel of serum biomarkers for non-invasive assessment of glomerular and tubular injury in patients with chronic glomerulonephritis with and without arterial hypertension Авторы: Kraidashenko, O. V.; Dolinna, M. O.; Kolesnyk, Yu. M.; Kremzer, O. O.; Kraidashenko, O. O.; Крайдашенко, Олег Вікторович; Долінна, Марія Олександрівна; Колесник, Юрій Михайлович; Кремзер, Олександр Олександрович; Крайдашенко, Олександр Олегович Аннотация: Aim: to analyze histological kidney features in patients with chronic glomerulonephritis (CGN) with and without arterial hypertension (AH) and to assess the relationship between serum cystatin C, neutrophil gelatinase-associated lipocalin (NGAL), and interleukin-18 (IL-18) levels and histological signs of glomerular and tubulointerstitial kidney injury in patients with preserved renal function. Material and methods. This observational study included 219 patients with biopsy-proven CGN and preserved renal function. Patients were stratified into two groups: CGN with AH (n = 149) and CGN without AH (n = 70). A control group consisted of 60 apparently healthy individuals. Serum levels of cystatin C, NGAL, and IL-18 were measured using enzyme-linked immunosorbent assay. Renal biopsy specimens were evaluated using standard semi-quantitative criteria. Statistical analyses included group comparisons, Spearman’s rank correlation and receiver operating characteristic curve analysis. Мета роботи – проаналізувати гістологічні особливості нирок у пацієнтів із хронічним гломерулонефритом (ХГН) з артеріальною гіпертензією (АГ) та без неї, а також оцінити зв’язок між рівнями сироваткового цистатину С, ліпокаліну, асоційованого з желатиназою нейтрофілів (NGAL), та інтерлейкіну-18 (IL-18) і гістологічними ознаками гломерулярного та тубуло-інтерстиціального ушкодження у пацієнтів зі збереженою функцією нирок. Матеріали і методи. Обстежено 219 пацієнтів із біопсійно підтвердженим ХГН та збереженою функцією нирок. Пацієнтів поділили на дві групи: ХГН з АГ (n = 149) та ХГН без АГ (n = 70). До контрольної групи залучено 60 умовно здорових осіб. Рівні цистатину С, NGAL та IL-18 визначено імуноферментним методом (ELISA). Зразки біопсії нирки оцінено за стандартними напівкількісними критеріями. Статистичний аналіз передбачав порівняння груп, кореляційний аналіз Спірмена та ROC-аналіз.

Клінічна результативність застосування міофасціального релізу в комплексному лікуванні пацієнтів з міофасціальним больовим синдромом

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Название: Клінічна результативність застосування міофасціального релізу в комплексному лікуванні пацієнтів з міофасціальним больовим синдромом Авторы: Михалюк, Євген Леонідович; Кулинич, Роман Леонідович; Mykhaliuk, E. L.; Kulynych, R. L. Аннотация: Міофасціальний синдром є поширеною формою неспецифічного скелетно-м’язового болю, часто асоційованою з дегенеративно-дистрофічними ураженнями хребта, м’язовим гіпертонусом і тригерними точками. Багатофакторний патогенез, що включає ішемію, запалення та периферичну й центральну сенситизацію, обґрунтовує комплексне лікування із поєднанням міорелаксантів центральної дії та реабілітаційних методів. Мета дослідження: оцінка ефективності комплексного підходу до лікування пацієнтів з міофасціальним больовим синдромом із застосуванням міорелаксанту центральної дії толперизону гідрохлориду та міофасціального релізу. Матеріали і методи. У дослідження включено 31 пацієнта з міофасціальним больовим синдромом спини (17 чоловіків і 14 жінок; середній вік 37,4±3,2 року), яких розподілили на дві групи. Пацієнти першої групи (n=16) отримували толперизону гідрохлорид 150 мг 3 рази на добу протягом 14 днів. Пацієнти другої групи (n=15) додатково до аналогічної медикаментозної терапії пройшли 10 сеансів міофасціального релізу протягом 5 тижнів. Дослідження тривало 6 тижнів і передбачало три візити. Ефективність лікування оцінювали за SF-MPQ, Oswestry Disability Index (ODI), SF-12 та Patient Global Impression of Change (PGIC). Background. Myofascial syndrome is a common type of nonspecific musculoskeletal pain, often associated with degenerative and dystrophic spinal disorders, muscle hypertonicity, and trigger points. Its multifactorial pathogenesis, involving ischemia, inflammation, and peripheral and central sensitization, supports a comprehensive treatment approach combining centrally acting muscle relaxants with rehabilitation methods. Objective. To evaluate the effectiveness of a comprehensive treatment approach for patients with myofascial pain syndrome using the centrally acting muscle relaxant tolperisone hydrochloride and myofascial release. Participants and Methods. The study included 31 patients with myofascial back pain syndrome (17 men and 14 women; mean age, 37.4±3.2 years), who were divided into two groups. Patients in Group 1 (n = 16) received tolperisone hydrochloride (Toccata®) at a dose of 150 mg three times daily for 14 days. Patients in Group 2 (n = 15) received the same pharmacological treatment combined with 10 sessions of myofascial release over 5 weeks. The study lasted 6 weeks and included three visits. Treatment effectiveness was assessed using the Short-Form McGill Pain Questionnaire (SF-MPQ), Oswestry Disability Index (ODI), 12- Item Short Form Health Survey (SF-12), and Patient Global Impression of Change (PGIC).

Відновна терапія дисфункції нервової системи у хворих з дегенеративно-дистрофічними захворюваннями хребта

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Название: Відновна терапія дисфункції нервової системи у хворих з дегенеративно-дистрофічними захворюваннями хребта Авторы: Доценко, Сергій Якович; Подсевахіна, Світлана Леонтіївна; Dosenko, S.Y.; Podsevakhina, S. L. Аннотация: Дегенеративно-дистрофічні захворювання хребта є однією з провідних причин хронічного больового синдрому та зниження функціональних можливостей осіб працездатного віку. Неврологічні прояви дегенеративно-дистрофічних захворювань хребта пов’язані з компресією нервових корінців, порушенням нейром’язової провідності та структурними змінами міжхребцевих дисків і фасеткових суглобів. Попри широке застосування медикаментозного лікування, питання ефективності комплексних реабілітаційних підходів залишається актуальним. Мета дослідження. Оцінити ефективність інтегрованої відновної програми, що включає медикаментозну терапію та мануальні методи лікування, у пацієнтів із неврологічними проявами дегенеративно-дистрофічних захворювань хребта. Матеріали та методи. До дослідження було включено 102 пацієнти віком 30–65 років із клінічно та інструментально підтвердженими дегенеративно-дистрофічними захворюваннями хребта. Основна група (n=65) отримувала фармакологічну терапію в поєднанні зі стандартизованим курсом мануальної терапії (10 сеансів), тоді як контрольна група (n=37) – лише медикаментозне лікування. Ефективність оцінювали за інтенсивністю болю (ВАШ), показниками рухової активності хребта та результатами електронейроміографії. Статистична обробка включала критерії Шапіро-Уілка, t-тест Стьюдента, U-критерій Манна-Уітні та парний t-тест (p<0,05). Degenerative dystrophic spinal disorders represent one of the leading causes of chronic pain and reduced functional capacity in the working-age population. Neurological manifestations associated with degenerative dystrophic diseases of the spine frequently arise from radicular compression, impaired neuromuscular conduction, and structural changes in intervertebral discs and facet joints. Despite the wide use of pharmacological therapy, the need for effective combined rehabilitation strategies remains highly relevant. Objective. To evaluate the effectiveness of an integrated rehabilitation program that includes pharmacological treatment and manual therapy in patients with neurological manifestations of degenerative dystrophic diseases of the spine. Participants and Methods. A total of 102 patients aged 30–65 years with clinically and instrumentally verified degenerative-dystrophic diseases of the spine were enrolled. They were divided into two groups: the main group (n=65) received pharmacological therapy combined with a standardized course of manual therapy (10 sessions), while the control group (n=37) received only medication. Pain intensity (VAS), spinal mobility, and electroneuromyographic parameters were evaluated before and after treatment. Statistical analysis was performed using the Shapiro–Wilk test, Student’s t-test, Mann-Whitney U test, and paired t-test, with significance set at p<0.05.

Жорсткість артерій та ауторегуляція кровотоку передпліччя у хворих на гіпертонічну хворобу під впливом комбінованої терапії лозартраном з амлодипіном

Tue, 01 Jan 2013 00:00:00 GMT

Название: Жорсткість артерій та ауторегуляція кровотоку передпліччя у хворих на гіпертонічну хворобу під впливом комбінованої терапії лозартраном з амлодипіном Авторы: Доценко, Сергій Якович; Dotsenko бS. Ya. Аннотация: У 76 хворих на гіпертонічну хворобу II ст. виявлено тісний зв’язок підвищення жорсткості артерій м’язового типу з ауторегуляцією кровотоку передпліччя. Проба з м’язовим навантаженням значно підвищувала інформативність оцінки стану артерій. Виявлений позитивний вплив 24-тижневої комбінованої терапії лозартана з амлодипіном на структурно-функціональні судинні порушення. In 76 hypertensive patients revealed a close relationship of arterial stiffness in violation of forearm’s blood flow autoregulation. Muscle load test significantly increased the information content of evaluation of structural and functional arterial condition. Showed a positive effect of 24 weeks of combination therapy with amlodipine losartan on the structural and functional vascular disorders.