http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/134 Sun, 24 May 2026 02:59:50 GMT 2026-05-24T02:59:50Z http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/25150 Название: Досвід викладання фізіологічного акушерства та удосконалення самостійної роботи студентів в умовах кредитно-модульної систем Авторы: Сюсюка, Володимир Григорович; Нерянов, Кирило Юрійович; Круть, Юрій Якович; Амро, Ірина Геннадіївна; Островський, Олександр Йосипович; Syusyuka, V. G.; Neryanov, K. Yu.; Krut, Yu. Ya.; Amro, І. G.; Ostrovskiy, O. Y. Аннотация: Метою викладання та основними завданнями навчальної дисципліни “акушерство та гінекологія” є кінцеві цілі, які ґрунтуються на базі навчальних цілей, визначених в освітньо-професійній програмі. В контексті Болонської системи мотивована самостійна робота студентів, що є ефективною складовою активізації сучасного навчального процесу та належить до основних форм навчання Самостійна робота є одним із основних способів оволодіння студентом матеріалу у вільний від обов’язкових навчальних занять час, тому основна роль викладача у позааудиторній самостійній підготовці полягає в тому, щоб зорієнтувати пошук студента та навчити його користуватись різними джерелами інформації. Summary. Aim of teaching Метою and the main tasks of educational subject “obstetrics and gynaecology” are the final goals which are grounded on the basis of study objects determined in educational and professional program. In context of Вologna system the motivated self-guided work of students which is effective component of activation of modern studying process and belongs to the main forms of studying. Self-guided work is one of the main means for students to master the material in time free from lessons that is why the basic role of teacher in the self-guided extracurricular training consists in orientation of students to search and teach him to use different information resources. Wed, 01 Jan 2014 00:00:00 GMT http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/25150 2014-01-01T00:00:00Z http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/25104 Название: Кредитно-модульна система і клінічне мислення Авторы: Павлюченко, Михайло Іванович; Pavlyuchenko, M. I. Аннотация: Приєднання України до кредитно-модульної системи на основі принципів Болонського процесу не могло не спричинити за собою необхідність глибокого реформування системи організації навчального процесу, в тому числі і на клінічних кафедрах медичних університетів. Необхідність поєднання основних вимог кредитно- модульної системи та розвиток таких не менш важливих для майбутнього лікаря якостей, як відпрацювання практичних навичок та закладання основ клінічного мислення залишаються найактуальнішими завданнями викладання на медичних факультетах. Саме тому, будучи основою реформування, кредитно-модульна система в університетах медичного профілю вимагає удосконалення з урахуванням специфіки підготовки лікарів. Resume. Ukraine’s accession to the credit– module system based on the principles of the Bologna process could not lead to the need for fundamental reform of the educational process, including the clinical departments of medical universities . Need to combine the basic requirements of credit-module system and the development of no less importance to the future of medical qualities as practical skills and lay the foundations of clinical thinking are the most urgent tasks of teaching in medical faculties . Therefore , as a basis for reform of credit– modular system in university medical profile require improvements to the specific training of doctors. Wed, 01 Jan 2014 00:00:00 GMT http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/25104 2014-01-01T00:00:00Z http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/25083 Название: Передменструальний синдром: можливості корекції порушень гормонального гомеостазу та ментального здоров’я із застосуванням комбінованого перорального контрацептиву з естетролом і дроспіреноном Авторы: Резніченко, Галина Іванівна; Резніченко, Наталія Юріївна; Гордійчук, О. О.; Богуславська, Наталія Юріївна; Трещак, І. І.; Reznichenko, G. I.; Reznichenko, N. Yu.; Gordiichuk, O. O.; Bohuslavska, N. Yu.; Treschak, І. І. Аннотация: Мета дослідження: вивчення ефективності препарату, що містить естетрол (Е4) і дроспіренон, у терапії хворих із передменструальним синдромом (ПМС) і його вплив на гормональний гомеостаз, ментальне здоров’я та якість життя. Матеріали та методи. 78 пацієнток із ПМС розподілено на 2 групи: порівняння – 46 жінок, які протягом 3 міс. отримували негормональну терапію, і досліджувану – 32 пацієнтки, які протягом 3 міс. застосовували препарат, що містить Е4 і дроспіренон. Контрольну групу становили 118 здорових жінок. Усі пацієнтки обстежені до та після лікування. Визначали рівні серотоніну, пролактину, фолікулостимулювального і лютеїнового гормонів, кортизолу, естрадіолу, прогестерону в сироватці крові; у добовій сечі – дофаміну, адреналіну, норадреналіну; досліджували стан ментального здоров’я та якість життя. Результати. У групі порівняння після терапії достовірно зменшувався відсоток підвищеної дратівливості/агресії; водночас достовірно підвищувався вміст дофаміну й знижувався естрадіолу, адреналіну, норадреналіну, кортизолу та рівень сприйнятого стресу. У досліджуваній групі достовірно зменшувалася більшість показників клінічних проявів ПМС і достовірно збільшувалися порівняно з початковими даними рівні всіх гормонів і наближалися до результатів контрольної групи. Також достовірно знижувалися показники нейротизму, депресії та інтегральної оцінки астенії, підвищувалась якість життя. Висновки. У хворих із ПМС до лікування встановлено наявність достовірних порушень гомеостазу гормональної системи; достовірне підвищення показників стресу, нейротизму, астенії й депресії та зниження якості життя. Тримісячна терапія негормональними препаратами не дозволила відновити клінічний, гормональний та ментальний стан жінок із ПМС. Використання препарату, що містить Е4 і дроспіренон, у терапії хворих із ПМС протягом 3 міс. дозволило суттєво покращити їх стан і гормональний фон та наблизити показники до результатів, отриманих у контрольній групі, що сприяло нормалізації ментального здоров’я і якості життя пацієнток цієї когорти. The objective: to study the effectiveness of a drug containing estetrol (Е4) and drospirenone in the treatment of patients with premenstrual syndrome (PMS) and its impact on hormonal homeostasis, mental health, and quality of life. Materials and methods. 78 patients with PMS were divided into 2 groups: comparison group – 46 women who received nonhormonal therapy for 3 months and study group – 32 patients who used a drug containing Е4 and drospirenone for 3 months. Control group consisted of 118 healthy women. All patients were examined before and after treatment. The levels of serotonin, prolactin, follicle stimulating hormone, luteinizing hormone, cortisol, estradiol, progesterone in blood serum were determined; in daily urine – dopamine, adrenaline, noradrenaline; mental health and quality of life were studied. Results. In the comparison group, after therapy, the percentage of increased irritability/aggression significantly decreased and the dopamine level significantly increased and the levels of estradiol, adrenaline, noradrenaline, cortisol and perceived stress significantly decreased. In the study group, most of PMS clinical manifestations significantly decreased and the levels of all hormones significantly increased compared to the initial data and approached the results of the control group. Also, the indicators of neuroticism, depression and integral assessment of asthenia significantly decreased and the quality of life improved. Conclusions. In patients with PMS, before treatment, significant disorders in the homeostasis of the hormonal system were found; indicators of stress, neuroticism, asthenia and depression increased significantly and quality of life – decreased. Threemonth therapy with non-hormonal drugs did not allow to restore the clinical, hormonal and mental state of women with PMS. The use of a drug containing Е4 and drospirenone in the treatment of PMS patients for 3 months significantly improved the patient’s state and hormonal level and led the indices closer to the results in the control group, which contributed to the normalization of mental health and quality of life of patients in this cohort. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/25083 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/25082 Название: Psychological state of pregnant women during the war in Ukraine and forced migration Авторы: Shelestova, L. P.; Sіusіuka, V. H.; Pavliuchenko, M. I.; Шелестова, Л. П.; Сюсюка, Володимир Григорович; Павлюченко, Михайло Іванович Аннотация: The article presents a review analysis of domestic and foreign scientific research regarding the impact of war on the psychological health of pregnant women, including internally displaced persons in Ukraine and refugee women to neighboring European countries. Results of modern research indicate that any upheavals, anxiety states, external stress factors, or other negative emotions intensify their influence on both the mother’s organism and her future child. In today’s realities, one of the main stress factors for Ukrainian women has become the war, and this can have consequences for two generations at once – both for the mother and for the child. Due to experienced trauma, loss of loved ones, forced migration, and constant fear for their own lives and the lives of relatives, pregnant women have a high risk of depression, anxiety, and post-traumatic stress disorder. The ongoing war in Ukraine has drawn the attention of European countries to numerous and diverse consequences, including the migration and economic crisis. It is displaced pregnant women who, according to systematic reviews and meta-analyses, are at an extremely high risk of psychological disorders. The issue of the impact of the war in Ukraine on the psychological state of pregnant women in neighboring European countries is currently studied only in isolated studies, and they indicate that refugees from Ukraine as a result of the war face additional risk factors, such as linguistic and cultural barriers, which hinder effective communication between patients and medical professionals. Therefore, the question arises of developing tools for psychological screening and a set of psychological support measures that take into account cultural factors. Further effective psychological health support for this contingent of women requires a complex interdisciplinary approach. У статті наведено оглядовий аналіз вітчизняних і закордонних наукових досліджень щодо впливу війни на психологічне здоров’я вагітних, зокрема внутрішньо переміщених осіб в Україні та жінок-біженок до сусідніх європейських країн. Результати сучасних досліджень свідчать, що будь-які потрясіння, тривожні стани, зовнішні стресові чинники або інші негативні емоції посилюють вплив як на організм матері, так і на її майбутню дитину. У реаліях сьогодення одним з основних стресових факторів для українських жінок стала війна, що може спричиняти наслідки відразу для двох поколінь – як для матері, так і для дитини. Через пережиті травми, втрату близьких, вимушене переселення та постійний страх за власне життя й життя рідних вагітні мають високий ризик розвитку депресії, тривожних розладів і посттравматичного стресового розладу. Війна в Україні, що триває, привернула увагу європейських країн до численних і різноманітних наслідків, зокрема міграційної та економічної криз. Саме переміщені вагітні, як свідчать дані систематичних оглядів і метааналізів, піддаються надзвичайно високому ризику психологічних розладів. Питання впливу війни в Україні на психологічний стан вагітних у сусідніх європейських країнах наразі висвітлене лише в поодиноких дослідженнях; їх результати свідчать, що жінки-біженки з України внаслідок війни стикаються з додатковими факторами ризику, як-от мовними та культурними бар’єрами, що перешкоджають ефективній комунікації між пацієнтками й медичними працівниками. З огляду на це актуальним є питання розроблення інструментів психологічного скринінгу та комплексу заходів психологічного супроводу з урахуванням культурних чинників. Подальша ефективна підтримка психічного здоров’я цього контингенту жінок потребує комплексного міждисциплінарного підходу. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/25082 2026-01-01T00:00:00Z