DSpace Собрание:

Особливості морфогенезу серця в постнатальному періоді після внутрішньоплідної дії антигену та дексаметазону (анатомо-експериментальне дослідження)

Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT

Название: Особливості морфогенезу серця в постнатальному періоді після внутрішньоплідної дії антигену та дексаметазону (анатомо-експериментальне дослідження) Авторы: Чернявський, Артур Валерійович; Cherniavskyi, A. V. Аннотация: В дисертаційній роботі визначені особливості морфогенезу серця щурів в постнатальному періоді після внутрішньоплідної дії антигену та дексаметазону. Анатомічним та морфометричним методами з’ясовано динаміку маси тіла, абсолютної і відносної маси серця щурів від народження до 45-ї доби життя в нормі та після внутрішньоутробного введення стафілококового анатоксину та дексаметазону. Встановлено, що маса тіла новонароджених тварин обох експериментальних груп достовірно нижче, порівняно із контрольною групою. У експериментальних щурів після внутрішньоплідного введення дексаметазону спостерігається достовірне зниження абсолютної маси серця на 3, 9, 14 та 21-шу добу після народження. За допомогою морфометричного методу досліджено динаміку змін товщини стінки лівого і правого шлуночків та міжшлуночкової перегородки, стінки артерій, а також ядерно-цитоплазматичного відношення кардіоміоцитів та відносної площі, яку займають артеріальні судини в мокарді серця щурів від народження до 45-ї доби життя в нормі та після внутрішньоутробного введення стафілококового анатоксину та дексаметазону. Встановлено, що товщина стінки лівого шлуночка та міжшлуночкової перегородки серця тварин, яким у внутрішньоутробному періоді вводили стафілококовий анатоксин поступово збільшується з першої до 45-ї доби життя з піком зростання на 5-ту добу (23,01 % та 26,1 % відповідно). Динаміка збільшення товщини стінки правого шлуночка має хвилеподібний характер з найбільшим приростом на 3-тю та 21-шу добу. Товщина стінки лівого і правого шлуночків та міжшлуночкової перегородки серця щурів експериментальної групи є меншою протягом перших трьох тижнів після народження, вирівнюється із значеннями контрольної групи після 21-ї доби, а на 45-ту стає достовірно більшою. Зміни ядерно-цитоплазматичного відношення кардіоміоцитів в шлуночках серця тварин після внутрішньоплідного введення антигену характеризуються схожою динамікою із контрольними тваринами (поступове збільшення до 14-ї доби, різке зниження до 21-ї), однак значення показника в експериментальній групі на 9-ту та 14-ту добу (відповідно 0,254±0,012 та 0,317±0,012) є достовірно меншими, ніж в контрольній групі (0,346±0,012 та 0,375±0,015 відповідно). На 30-ту добу після народження відносна площа, яку займають артеріальні судини в міокарді шлуночків експериментальних щурів (3,73±1,15 %) достовірно менша, порівняно із значеннями контрольної групи (7,05±1,67 %). Товщина комплексу інтима-медіа артерій серця щурів обох експериментальних груп була достовірно меншою протягом всього терміну спостереження. В групі тварин, яким у внутрішньоутробному періоді вводили дексаметазон, товщина стінки лівого шлуночка, правого шлуночка та міжшлуночкової перегородки серця зростає інтенсивніше та є більшою протягом перших п’яти діб, після чого темпи приросту знижуються, а значення стають меншими за контроль, та залишаються такими до 21-ї доби. В подальшому тоншою залишається тільки стінка правого шлуночка. Динаміка ядерно-цитоплазматичного відношення кардіоміоцитів шлуночків серця в експериментальній групі змінюється: максимального значення показник досягає на 5-ту добу (0,4±0,013), в той час, як в контрольних щурів цей момент припадає на 14-ту добу (0,375±0,015). In the dissertation work the main morphological peculiarities of cardiac morphogenesis in postnatal period after intrauterine effect of an antigen and Dexamethasone are determined. Using anatomical and morphometric methods the dynamics of body weight and the absolute and relative weight of the heart of rats from birth up to the 45th day of life in normal condition and after intrauterine injection of staphylococcal toxoid and Dexamethasone were found out. The body weight of newborn animals of both experimental groups was significantly lower compared to the control group. In experimental rats, after the intrauterine administration of Dexamethasone there was a significant decrease of the absolute mass of the heart on the 3rd, 9th, 14th and 21st day after birth. Using morphometric research method, the dynamics of thickness of left and right ventricles and interventricular septum, artery wall, as well as the nuclear-cytoplasmic ratio of cardiomyocytes and the relative area occupied by arterial vessels in the myocardium of the rat heart from the birth up to the 45th day of life in normal condition and after intrauterine injection of staphylococcal toxoid and Dexamethasone solution were determined. It was found that the wall thickness of the left ventricle and interventricular septum of animals that were injected with staphylococcal toxoid in the prenatal period gradually increased from the 1st up to the 45th day of life with a peak of growth on the 5th day (23.01 % and 26.1 % respectively). The dynamics of the increase of right ventricle wall thickness had a wave-like nature with the largest increase on the 3rd and 21st days. The wall thickness of the left and right ventricles and the interventricular septum of heart in experimental group is less during the first three weeks after birth in comparison with the values of the control group after the 21st day, and becomes significantly higher at the 45th day. Changes in the nuclear-cytoplasmic ratio of cardiomyocytes in the ventricles of heart of antigen-treated animals are characterized by similar dynamics with control rats (gradual increase up to the 14th day, a rapid decline by the 21st day), but the value of nuclear-cytoplasmic ratio in the experimental group on the 9th and 14th day (0.254 ± 0.012 and 0.317 ± 0.012, respectively) were significantly less than in the control group (0.346 ± 0.012 and 0.375 ± 0.015, respectively). Thus, intrauterine antigen impact disturbed intensity but not dynamics of cardiomyocytes proliferation . On the 30th day after birth the relative area occupied by the arterial vessels in the ventricles of the experimental rats (3.73 ± 1.15 %) was significantly less compared to the values of the control group (7.05 ± 1.67 %). The thickness of the arteries intima-media complex in experimental rats was significantly less throughout all the observation period. After intrauterine exposure of Dexamethasone in newborns and on the 5th day after birth thickness of the right ventricle wall was significantly greater than in control group, due to possible premature cardiomyocytes maturation. This tendency lasted for the first two weeks, after that the differences equalized, and at the 45th day of experiment it became even thinner than in control group. The thickness of the left ventricular wall and interventricular septum was significantly greater during the 1st and the 3rd day in experimental animals in comparison with those injected with the saline, and from the 5th day it became less. This tendency continued until the 45th day after birth, when these differences equalized. Dynamics of nuclear-cytoplasmic ratio of the ventricle cardiomyocytes in experimental group changes: the maximum value is obtained at the 5th day (0.400 ± 0.013), while in control rats this moment is observed at the 14th day (0.375 ± 0.015).

Реактивність пародонту при використанні різних пломбувальних матеріалів на тлі експериментального цукрового діабету (анатомо-експериментальне дослідження)

Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT

Название: Реактивність пародонту при використанні різних пломбувальних матеріалів на тлі експериментального цукрового діабету (анатомо-експериментальне дослідження) Авторы: Варакута, Ольга Анатоліївна; Varakuta, O. A. Аннотация: В дисертаційній роботі визначено морфологічні особливості перебудови структур пародонту щурів при використанні різних пломбувальних матеріалів на тлі експериментального цукрового діабету. За результатами проведеного комплексного дослідження, а саме оцінки особливостей фібрило-архітектоніки м’яких тканин пародонту і будови мікроциркуляторного русла власної пластинки ясен щурів експериментальних груп була отримана цілісна картина морфоструктурних перебудов «опорно-утримуючого апарату зубу» при сформованому цукровому діабеті та при його поєднанні із пломбуванням зубів фотополімерною або цементною пломбами. Визначено, що їх встановлення практично не впливає на гісто-топографічні характеристики пародонту щурів, при цьому усі групи колагенових фібрилярних утворювань зберігають добру розгалуженість з поєднанням поодиноких тонких еластичних волокон. Однак цікавою знахідкою у щурів з цементною пломбою порівняно до групи з фотополімерної було виявлення на 2-у тижні спостереження достовірної більшості на 16,2 % зубо-ясеневих волокон колагену та помірне зниження у тварин з фотополімером фібрилогенезу на 6-у тижні. Показник інтенсивності накопичення лектинової мітки фібронектину був меншим порівняно до контролю на 4-у і 6-у тижнях у щурів з фотополімерною пломбою, а з цементною – не відрізнявся від значень контролю протягом всіх строків спостереження. Необхідно відмітити, що після встановлення фотополімерної пломби у щурів було виявлено звуження артеріол і венул в сітчастому шарі, а після цементної пломби достовірних відмінностей від контроля ідентифіковано не було. Формування та прогресування цукрового діабету показало в парадонті достовірне та прогресуюче зниження товщини колагенових волокон, які ставали значно стоншеними, переривчастими, звивистими, характеризувалися зменшенням інтенсивності накопичення лектинової мітки до PFA+-колагену ІІІ типу. На 6-у тижні спостереження відмічається зменшення діаметрів артеріол в обох шарах порівно до контролю, в той час як діаметр венул в сосочковому шарі достовірно збільшується. Такі зміни мікроциркуляторного русла проявлялись явищами крововиливів, звуженням просвіту судин мікроциркуляторного русла у власній пластинці слизової оболонки, венозним повнокров’ям і дилатацією просвітів капілярів. При поєднанні експериментального цукрового діабету і наявності різних пломбувальних матеріалів формуються однотипні зміни - значне та прогресуюче з часом достовірне стоншення колагенових волокон порівняно до контролю із максимумом на 6-у тижні спостереження. Еластичні волокна набували переривистий та звивистий характер на всіх 3-х термінах спостереження. За показниками товщини різних груп колагенових волокон достовірної різниці встановлено не було, так само як і не було таких відмінностей порівняно до групи з цукровим діабетом. Порівняння досліджуваних параметрів щурів з фотополімерними пломбами і щурів з цими пломбами на тлі цукрового діабету показало достовірне стоншення волокон вже на 4-у тижні, що досягало максимального зменшення на 6-у. Така сама картина була відмічена при порівняні цементних пломб і цих самих пломб на тлі ЦД. PFA+ -волокна колагену ІІІ типу при поєднанні ЦД та встановлення пломб характеризувалися розщепленням, переривчастістю, були подрібнені на окремі фрагменти, особливо в сосочковому шарі. Колагеновий каркас ставав дезорганізованим та фрагментованим, особливо на 6-у тижні спостереження від розвитку експериментального цукрового діабету. Показник інтенсивності накопичення лектинової мітки фібронектину був меншим порівняно до контролю на 4-у і 6-у тижнях спостереження у щурів з обома видами пломбувального матеріалу на тлі діабету. Відбулися значні зміни накопичення мітки до ламініну, що виявлені на 6-у тижні у щурів з фотополімерною пломбою на тлі цукрового діабету. The morphological features of periodontal structures remodeling in using various filling materials in rats with experimental diabetes mellitus have been identified in the thesis. Based on the comprehensive study results, a holistic picture of morphostructural changes in the "supporting apparatus of the tooth" in diabetes mellitus and in its combination with composite or cement fillings insertion has been provided via assessing the fibrillar architecture of periodontal soft tissues and the microvascular structure of the gingival lamina propria in rats of experimental groups. It has been found that filling insertion had hardly affected the histotopographic characteristics of the periodontium in rats, as all groups of collagen fibrillar structures remained appropriate branching combined with single thin elastic fibers. However, an interesting finding in rats with cement filling compared to the composite group was a significant 16.2 % increase in dentogingival collagen fibers at the 2nd week and a moderate decrease in fibrillogenesis in the animals with the composite one at the 6th week. The intensity of the lectin label of fibronectin accumulation was lower compared to the control at the 4th and 6th weeks in rats with composite filling, while there were no differences between the cement and the control groups during the entire observational period. A narrowing of the arterioles and venules in the reticular layer after the composite filling insertion in the rats is worth noting, as well as no significant differences between the cement and the control groups. Diabetes mellitus development and progression showed a significant and progressive decrease in the thickness of collagen fibers in the periodontium, which appeared to become significantly thinner, discontinuous, tortuous, and were characterized by a decrease in the intensity of lectin label accumulation to PFA+ type III collagen. At the 6th week of observation, there was a decrease in the arteriolar diameters in both layers equally to the control, while the venular diameters in the papillary layer were significantly increased. Such microvasculature changes were manifested in hemorrhages, narrowed microvascular lumen in the lamina propria of the mucosa, venous congestion and dilatation of the capillary lumens. Similar changes were detected in experimental diabetes mellitus combined with various filling materials presence - considerable and progressive significant thinning of collagen fibers compared to the control with a maximum at the 6th week of observation. Elastic fibers were discontinuous and tortuous at all 3 time points of observation. There was no significant difference in the different groups of collagen fibers thickness, as well as there were no such differences compared to the diabetes mellitus group. Comparison of the studied parameters between the rats with the composite fillings and the diabetes mellitus rats with these fillings showed a significant thinning of the fibers at the 4th week reaching a maximum reduction at the 6th week. The same picture was observed when comparing between the cement fillings and those in combination with diabetes mellitus. PFA+ type III collagen fibers in the fillings insertion combined with diabetes mellitus were characterized by disintegration, discontinuity, fragmentation, especially in the papillary layer. The collagen skeleton became disorganized and fragmented, especially at the 6th week of experimental diabetes mellitus onset. The intensity of the lectin label of fibronectin accumulation was lower compared to the control at the 4th and 6th weeks of observation in rats with both types of filling material combined with diabetes. There were significant changes in the accumulation of laminin label, which were detected at the 6 week in the rats with the composite filling combined with diabetes. The study has shown progressive changes in the periodontium hemomicrovasculature due to vascular hyperemia, perivascular edema and numerous hemorrhages resulting in detachment of periodontal tissues from the inner surface of the alveolus in the animals with diabetes mellitus and the presence of both filling material types. The developed manifestations resulted from a decrease in the arteriolar diameter in both layers compared to the control, especially at the 6th week, an increase in venules in the papillary and a decrease in the reticular layer, which was typical exclusively for the group with diabetes mellitus and composite filling.

Морфологічні особливості печінки щурів після внутрішньоутробного введення антигену та глюкокортикоїду (анатомо-експериментальне дослідження)

Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT

Название: Морфологічні особливості печінки щурів після внутрішньоутробного введення антигену та глюкокортикоїду (анатомо-експериментальне дослідження) Авторы: Богданов, Павло Валерійович; Bohdanov, P. V. Аннотация: В дисертаційній роботі визначені основні морфологічні особливості печінки щурів в нормі та після внутрішньоутробного введення стафілококового анатоксину та розчину дексаметазону. За допомогою анатомічних та морфометричних методів дослідження з’ясовано динаміку абсолютної та відносної маси печінки щурів від народження до 90 доби життя в нормі та після внутрішньоутробного введення стафілококового анатоксину та дексаметазону. Встановлено, що абсолютна маса печінки в експериментальній групі тварин, яким у внутрішньоутробному періоді вводили стафілококовий анатоксин поступово збільшується з першої до 90 доби життя з піком зростання на 14 добу (493,5±30,96 мг). In the dissertation work the main morphological peculiarities of rat liver in normal and after intrauterine effect of a staphylococcal toxoid and dexamethasone solution are identified. Using anatomical and morphometric research methods the dynamics of absolute and relative liver mass in normal and after intrauterine effect of staphylococcal toxoid and dexamethasone were identified. It is found that the absolute mass of the liver in experimental group of animals, which in the intrauterine period were injected with staphylococcal toxoid, gradually increases during the first three months of life with a peak at 14th day (493.5 ± 30.96 mg).

Будова та морфогенез тимусу в постнатальному періоді після внутрішньоутробного введення стафілококового анатоксину та дексаметазону (анатомо-експериментальне дослідження)

Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT

Название: Будова та морфогенез тимусу в постнатальному періоді після внутрішньоутробного введення стафілококового анатоксину та дексаметазону (анатомо-експериментальне дослідження) Авторы: Аравіцький, Євген Олегович; Aravitskiy, E. O. Аннотация: Дисертаційна робота присвячена з’ясуванню особливостей будови та морфогенезу тимусу в постнатальному періоді після внутрішньоутробного введення стафілококового анатоксину та дексаметазону за допомогою морфометричного, гістологічного, лектингістохімічного, імуногістохімічного та статистичного методів. Доповнено дані відносно того, що після пренатального введення дексаметазону спостерігається зниження кортико-медулярного співвідношення на 36 % на 1-у добу життя порівняно з тваринами Int групи, переважно за рахунок зменшення відносної площі внутрішньої кори (на 44,9 %), й до 30-ї доби цей показник так і не досягає референтних значень. Це супроводжується статистично достовірним зменшенням відносної кількості малих (зокрема, на 45,9 % на 1-у добу) і середніх лімфоцитів (найбільше на 41,7 % на 3-ю добу) у корковій речовині тимусу, та підвищенням відносної кількості лімфоцитів у стадії апоптозу (максимально в 13,5 разів на 1-у добу) у порівнянні з показниками Int тварин протягом перших 30-и діб після народження. Крім того відзначається збільшення частки великих лімфоцитів і лімфобластів внутрішньої кори тимусу з 3-ї по 21-у добу після народження, та збільшення частки лімфоцитів у фазі мітозу у корковій речовині тимусу протягом 9-и діб (найбільше на 3-ю добу у 3,2 рази) у Dex тварин, (p<0,05). Також виявлено статистично достовірне збільшення частки епітеліоцитів у корі тимусу до 14-ї доби життя, максимально у 2,2 рази на 2-у добу, у порівнянні з референтними показниками. The thesis is devoted to the clarification of the peculiarities of the thymus structure and morphogenesis in the postnatal period after intrauterine introduction of staphylococcal anatoxin and dexamethasone with by means of morphometric, histological, lectinhistochemical, immunohistochemical and statistical methods. It was supplemented that after prenatal administration of dexamethasone, a decrease of cortico-medullary ratio by 36 % on the 1st day of life was observed, if to compare with the intact animals, mainly due to a decrease in the relative area of the inner cortex (by 44.9 %), and up to 30th day this index didn't reach the reference values. This was accompanied by a statistically significant decrease in the relative number of small lymphocytes (particularly by 45.9 % on the 1st day) and medium lymphocytes (max by 41.7 % on the 3rd day) in the cortex, and an increase in the relative number of apoptic lymphocytes (max in 13.5 times on the 1st day) if to compare with intact animals during the first 30 days after birth. In addition, there was an increase in the proportion of large lymphocytes and lymphoblasts of the inner cortex from the 3rd to the 21st day after birth, and an increase in the proportion of lymphocytes in the mitotic phase in the cortex during first 9 days (max on the 3rd day in 3.2 times) in animals after prenatal administration of dexamethasone (p<0.05). Also, a statistically significant increase in the proportion of epitheliocytes in the thymic cortex to the 14th day of life was detected, at max 2.2 times on the 2nd day, in comparison with the reference indexes.