DSpace Общество: створена 01.04.2023 р.

Предиктори виникнення депресивних розладів у хворих на ішемічну хворобу серця після реваскуляризації міокарда

Fri, 01 Jan 2016 00:00:00 GMT

Название: Предиктори виникнення депресивних розладів у хворих на ішемічну хворобу серця після реваскуляризації міокарда Авторы: Філімонова, Інна Володимирівна; Filimonova, I. V. Аннотация: Мета дослідження: визначення предикторної цінності показників внутрішньосерцевої гемодинаміки, активації симпато-адреналової системи та балансу вегетативної нервової системи щодо виникнення депресивного стану у хворих на ІХС після реваскуляризації міокарда. Матеріал і методи. Обстеження проведено у 95 чоловіків з ішемічною хворобою серця, постінфарктний кардіосклероз після оперативного втручання – реваскуляризації, у 65 хворих на ІХС було проведено стентування (середній вік (56,7±0,7) років) і 30 хворих після аорто-коронарного шунтування (АКШ) (в середньому віці (57,1±1,2) років). Отримані результати. Виявлено вплив факторів (варіабельність серцевого ритму та катехоламіни) на ймовірність розвитку виникнення депресивного стану у хворих на ІХС після реваскуляризації міокарда, методом застосування уніваріантної логістичної регресії. Для показників, які достовірно (p<0,05) продемонстрували передбачувану цінність, виконували мультиваріантний аналіз. Target of study: to identify predictors value of intracardiac hemodynamics, activation of sympathoadrenal system and the balance of the autonomic nervous system in the emergence of depressive conditions in patients with coronary heart disease after myocardial revascularization. Material and methods: the study is based on a survey of 95 full sick patients (men) after surgery – revascularization (coronary artery disease in 65 patients was conducted stenting (median age (56,7±0,7) years) and 30 patients after coronary artery bypass grafting (CABG) (men age (57.1±1,2) years). Results. The influence of factors (heart rate variability and catecholamines) on the probability of occurrence of depressive conditions in patients with coronary heart disease after myocardial revascularization, by use of univariate logistic regression. For indicators that are significantly (p<0,05) showed the expected value performed multivariate analysis.

The bacterial characteristic of the purulonecrotic focus in complicated diabetic foot syndrome depending on its clinical form

Wed, 01 Jan 2014 00:00:00 GMT

Название: The bacterial characteristic of the purulonecrotic focus in complicated diabetic foot syndrome depending on its clinical form Авторы: Shapoval, S. D.; Savon, I.; Ryazanov, D. Yu.; Sofilkanych, M. M.; Шаповал, Сергій Дмитрович; Савон, Ігор Леонідович; Рязанов, Дмитро Юрійович; Софілканич, Михайло Михайлович Аннотация: A study of the microflora of 1037 patients with complicated diabetic foot syndrome (DFS) was conducted over the period of 2010 through 2014. The quantity of gram-positive flora among aerobic germs increased from 52.7% (2010) to 61.4% (2014) with Staphylococcus aureus (62.5%) and Enterococcus faecalis (23.5%) prevailing. Enterobacter spp. and Escherichia coli prevailed among aerobic gram-negative flora. The plating of Pseudomonas aeruginosa grew from 17.2% (2010) to 22.4% (2014). The number of microbe associations extracted from the primary suppurative focus increased from 46.9% to 53.1%. Both common features and differences were discovered during the study of the microbial landscape of patients with different forms of complicated DFS. The increase in the dynamics of gram-positive flora study and the number of microbe associations, as well as the growth of MRSA, was a common pattern. The results of the antibiogram study are indicative of the high resistance of the detected microflora to I-II generation antibiotics.

Корекція депресивних розладів у хворих на ускладнений синдром діабетичної стопи

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Название: Корекція депресивних розладів у хворих на ускладнений синдром діабетичної стопи Авторы: Шаповал, Сергій Дмитрович; Shapoval, S. D. Аннотация: Попри розвиток медичної науки, багато питань методологічного підходу до лікування хворих на синдром діабетичної стопи (СДС) потребують додаткового вивчення та з’ясування. Це передусім стосується особливостей депресивних розладів. Метою дослідження було оцінити частоту та виразність депресивного розладу у хворих на ускладнений СДС, а також ефективність фармакотерапії венлафаксином. Проведено комплексне клініко- психопатологічне обстеження 289 пацієнтів з ускладненим синдромом діабетичної стопи упродовж 2020–2025 рр. Усі пацієнти мали ЦД ІІ типу та перебували на лікуванні в міському гнійно-септичному центрі з ліжками для пацієнтів із синдромом діабетичної стопи КНП «Міська лікарня № 4» м. Запоріжжя. Критеріями включення у дослідження були: гнійно-некротичні процеси стопи діабетика та випадки, коли захворювання ускладнювалося сепсисом. Критерії виключення: цукровий діабет І типу та хворі, що знаходилися на гемодіалізі. Середній вік пацієнтів становив 66,2±2,3 років. Середня тривалість захворювання на цукровий діабет – 12,3±1,6 років. Усі хворі оперовані, проведено розтин і дренування гнійно-некротичного вогнища стопи або ампутації різного рівня. Депресивні розлади виявлено у 180 пацієнтів (62,3%). Для оцінювання ефективності психофармакотерапії депресивних розладів хворих розподілили на дві групи. Пацієнти контрольної групи (n=94) отримували стандартну терапію (місцеве лікування ран, антибактеріальну, інфузійну, дезагрегантну та судинну терапії, знеболювання, корекцію глікемії). Пацієнтам основної групи (n=86) разом зі стандартною терапією призначали венлафаксин (Venlafaxine) у дозуванні 75–150 мг вранці під час їди протягом трьох місяців. Психопатологічне дослідження проводили за допомогою шкали Гамільтона для оцінення депресії (HDRS) під час госпіталізації до стаціонару на 20–21-шу добу лікування і через три місяці після початку терапії. Оцінку якості життя хворих на ускладнений СДС при депресії проводили на основі опитувальника SF-36. Статистичний аналіз проводили з використанням програмного пакета Statgraphics Plus for Windows 7.0. У контрольній групі (стандартна терапія) депресивний розлад не мав достовірного (p>0,05) поліпшення. Проведений курс психофармакотерапії депресивних розладів у пацієнтів з ускладненим СДС продемонстрував значну ефективність як щодо зменшення проявів депресії (p<0,05), так і щодо поліпшення якості життя пацієнтів (p<0,05). Застосування венлафаксину дозволило знизити вираженість депресії вже на 20–21-шу добу лікування. Редукція депресивної симптоматики найбільш виразно зафіксована через три місяці від початку терапії. Annotation. Despite the development of medical science, many issues of the methodological approach to the treatment of patients with diabetic foot syndrome (DFS) require additional study and clarification. This applies, first of all, to the features of depressive disorders. The aim of the study was to assess the frequency and severity of depressive disorders in patients with complicated DFS, as well as the effectiveness of pharmacotherapy with venlafaxine in them. A comprehensive clinical and psychopathological examination of 289 patients with complicated diabetic foot syndrome was conducted for the period 2020-2025. All patients had type II diabetes and were being treated at the city purulent-septic center with diabetic foot beds of the KNP «City Hospital No. 4» in Zaporizhia. The inclusion criteria in the study were: purulent-necrotic processes of the diabetic foot and cases when the disease was complicated by the development of sepsis. Exclusion criteria: type I diabetes and patients on hemodialysis. Depressive disorders were detected in 180 patients, which was 62.3%. To assess the effectiveness of psychopharmacotherapy of depressive disorders, patients were divided into two groups. Patients in the control group (n=94) received standard therapy (local wound treatment, antibacterial, infusion, antiplatelet and vascular therapy, anesthesia, correction of glycemia). Patients in the main group (n=86) were prescribed venlafaxine (Venlafaxine) in a dose of 75-150 mg in the morning with meals for 3 months, along with standard therapy. Psychopathological examination using the Hamilton Depression Rating Scale (HDRS) was performed during hospitalization in the hospital, on the 20-21st day of treatment and 3 months after the start of therapy. The assessment of the quality of life of patients with complicated SDS with depression was carried out on the basis of the questionnaire SF-36. Statistical analysis was performed using the software package «Statgraphics Plus for Windows 7.0». In the control group (standard therapy), depressive disorder did not undergo significant (p>0.05) improvement. All patients underwent surgery, an autopsy and drainage of the purulent-necrotic focus of the foot or amputation at different levels were performed. The average age of the patients was 66.2±2.3 years. The average duration of diabetes mellitus was 12.3±1.6 years. In the control group (standard therapy), depressive disorder did not undergo significant (p>0.05) improvement. The conducted course of psychopharmacotherapy of depressive disorders in patients with complicated SDS had a significant effect, both on the manifestations of depression itself (p<0.05) and on the improvement of the quality of life of patients (p<0.05). Treatment with venlafaxine allowed to reduce the manifestations of depression already on the 20-21st day of treatment. The reduction of depressive symptoms was most clearly recorded 3 months after the start of therapy.

The state of microcirculation in the lower extremities in patients with sepsis complicated by complicated diabetic foot syndrome

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Название: The state of microcirculation in the lower extremities in patients with sepsis complicated by complicated diabetic foot syndrome Авторы: Shapoval, S. D.; Шаповал, Сергій Дмитрович Аннотация: Objective. To study lower limb blood flow parameters in patients with sepsis against the background of complicated diabetic foot syndrome using laser Doppler flowmetry. Materials and Methods. A total of 126 patients with sepsis caused by complicated diabetic foot syndrome were examined. All patients were treated at the city purulent-septic center with “diabetic foot beds” at Zaporizhzhia City Hospital No. 4 between 2005 and 2025. The cause of sepsis in 115 (91.3%) patients was “wet” gangrene of the lower extremities. In the remaining 11 (8.7%) patients, sepsis developed due to phlegmon and widespread osteomyelitis of the foot. All patients underwent surgery under general anesthesia. Additionally, a control group of 18 healthy individuals was formed for participation in the study. Microcirculation was assessed using laser Doppler flowmetry with the LAKK-02 analyzer (LAZMA Scientific and Production Enterprise LLC). Results. In patients with sepsis complicated by diabetic foot syndrome, the mean blood flow rate—as a constant component of blood circulation—was (9.23 ± 0.54) perfusion units, which was three times higher than the corresponding control value; this difference was statistically significant (p < 0.05). The increase in the mean perfusion index indicated an increase in blood volume in the arterioles and venules. The mean perfusion fluctuation index, as a variable component of blood circulation, was (1.4 ± 0.22) perfusion units and was 2 times higher than the control values (p < 0.05). This indicated increased modulation of blood circulation and more intensive functioning of the mechanisms of active microcirculation control. The coefficient of variation was (17.65 ± 1.69)% and was 2 times lower than control values, with a statistically significant difference (p < 0.05). This reflected a deterioration in microcirculation. Conclusions. The use of laser Doppler flowmetry in patients with sepsis against the background of complicated diabetic foot syndrome allows for obtaining reliable data on the state of the microcirculatory bed of the lower extremities.