DSpace Общество:

Досвід використання лазерної термотерапії у комплексній реабілітації хворих після оперативних втручань на колінному суглобі

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Название: Досвід використання лазерної термотерапії у комплексній реабілітації хворих після оперативних втручань на колінному суглобі Авторы: Алипова, Олена Євгенівна; Величко, К. В.; Шуткін, Ю. П. Аннотация: В умовах реабілітаційної клініки проведено оцінку ефективності оптимізованої лікувальної програми з використанням фізичного методу високоінтенсивної лазеротерапії – технології лазерної термотерапії (ЛТТ) у 56 хворих після оперативних втручань з приводу травм колінного суглоба. Встановлено, що застосування ЛТТ сприяло вірогідно (p<0,05) більш значущому та швидшому регресу больового синдрому, зменшенню набряку, покращенню функціонального стану кінцівки та поліпшенню повсякденного функціонування хворих порівняно із стандартною терапією, що обгрунтовує доцільність впровадження ЛТТ у клінічну та реабілітаційну практику ведення таких пацієнтів.

Prevalence of the infinite tone phenomenon after the submaximal PWC170 test in adolescent male athletes aged 11-17 years

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Название: Prevalence of the infinite tone phenomenon after the submaximal PWC170 test in adolescent male athletes aged 11-17 years Авторы: Mykhaliuk, Ye.; Horokhovskyi, Ye.; Bosenko, A.; Khoroshukhad, M.; Bazylchuk, V.; Михалюк, Євген Леонідович Аннотация: Purpose. The infinite tone phenomenon (ITP), defined as the absence of Korotkoff phase V during blood pressure measurement, is observed more frequently in sports medicine following controlled physical exercise than in general clinical practice. Despite reported prevalence rates of up to 57.5% among athletes, its clinical significance and the need for individual clinical assessment remain debated. The aim of this study was to determine the prevalence of ITP following submaximal PWC170 testing in adolescent male athletes aged 11–17 years. Materials & Methods. A retrospective cross-sectional study was conducted using data from routine medical examinations at the Zaporizhzhya Medical and Sports Dispensary (2021–2022). The study included 471 male athletes aged 11–17 years (soccer, swimming, handball) divided into two groups: ITP group (n=249) and non-ITP group (n=222). Physical work capacity was assessed using the PWC170 submaximal test. HR and BP were measured at rest, after each exercise bout, and during recovery.

Технологічні особливості фізичної реабілітації для відновлення рухової діяльності при цементному ендопротезуванні кульшових суглобів

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Название: Технологічні особливості фізичної реабілітації для відновлення рухової діяльності при цементному ендопротезуванні кульшових суглобів Авторы: Циганок, Владислав Іванович; Омельченко, Ю. В. Аннотация: Статтю присвячено дослідженню технологічних особливостей фізичної реабілітації після цементного ендопротезування кульшового суглоба. Висвітлено анатомо-фізіологічні передумови, специфіку цементної фіксації ендопротеза та характеристику досліджуваного контингенту пацієнтів. Представлено структуровану трьохетапну програму відновлення, що включає ранню активізацію, лікувальну фізкультуру, масаж, фізіотерапію, телереабілітацію та мультидисциплінарний підхід. Наведено результати порівняльного дослідження ефективності запропонованої та стандартної реабілітаційних програм. Доведено статистично значущу перевагу розробленої технології за показниками функціональної активності, зниження болю та якості життя. The article presents a comprehensive study of technological features of physical rehabilitation aimed at restoring motor activity in patients who have undergone cemented hip arthroplasty. The anatomical and physiological characteristics of the hip joint are analyzed, including the structural components of the joint — the femoral head, acetabulum, ligamentous apparatus, and neurovascular supply — which determine the rehabilitation approach and the rate of functional recovery. The specific features of cement fixation of the endoprosthesis components are discussed, and its advantages and disadvantages are compared with the cementless fixation method. The study involved patients after cemented hip arthroplasty, divided into a control group receiving standard rehabilitation and an experimental group receiving the developed individualized three-stage rehabilitation technology. The experimental program includes early mobilization initiated on the first postoperative day, individualized therapeutic exercise complexes, massage, modern physiotherapeutic methods (electrotherapy, hydrotherapy, magnetotherapy), telerehabilitation tools, and a multidisciplinary team approach involving an orthopedist, physical therapist, occupational therapist, and psychologist. The comparative analysis demonstrated a statistically significant advantage of the proposed rehabilitation technology. Patients of the experimental group showed greater improvement in pain scores on VAS, functional activity according to the Harris Hip Score and Barthel Index, six-minute walk distance, and quality of life according to SF-36. The frequency of postoperative complications, including contractures, gait disorders, and chronic pain, was markedly lower in the experimental group. The results confirm the high clinical effectiveness of the developed technology and substantiate the feasibility of its implementation in orthopedic and rehabilitation departments.

Ефективність мультимодальних фізичних методів у комплексній реабілітації хворих з хронічним вертеброгенним больовим синдромом попереково-крижової локалізації

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Название: Ефективність мультимодальних фізичних методів у комплексній реабілітації хворих з хронічним вертеброгенним больовим синдромом попереково-крижової локалізації Авторы: Алипова, Олена Євгенівна; Черепок, Олександр Олексійович; Ткаліч, Ігор В'ячеславович; Повєріна, Г. В.; Ротко, В. П. Аннотация: Проведено динамічне клініко-неврологічне і функціональне реабілітаційне обстеження 37 хворих (середній вік (51,3±5,8) років; чоловіків – 24 (64,86 %)) із хронічним вертеброгенним больовим синдромом (ВБС) внаслідок дегенеративно-дистрофічного ураження хребта (ДДУХ) попереково-крижової локалізації до та після проведення двох циклів амбулаторної реабілітації у довготривалому періоді. Реабілітаційна програма включала базове медикаментозне лікування, кінезіотерапевтичні вправи, лікувальний масаж та додатково мультимодальні фізичні методи: високотонову HiToP терапію – 14 процедур, ультразвукову фармакофізіотерапію (УЗТ) – 20 процедур фонофорезу каріпаіну та 14 сеансів голкорефлексотерапії (ГРТ). Ефективність реабілітаційного курсу оцінювали за динамікою даних візуально – аналогової шкали болю (ВАШ) та індексу непрацездатності Освестрі (Oswestry Disability Index – ODI). За результатами проведеного лікування у 34 (91,89 %) хворих досягнуто вірогідного (на 47,24 %; р<0,001) зменшення інтенсивності больового синдрому за шкалою ВАШ та регресу обмежень повсякденного функціонування, пов’язаного з болем за індексом Освестрі на 60,29 % (р<0,001). Включення мультимодальних фізичних методів (HiToP терапії, УЗТ, ГРТ) до програми реабілітації хворих з ВБС на тлі ДДУХ попереково-крижового відділу сприяло суттєвому регресу інтенсивності болю і пов’язаних з ним обмежень життєдіяльності, що доцільно враховувати у клінічному менеджменті даної категорії пацієнтів.