http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/278 Thu, 23 Apr 2026 00:32:28 GMT 2026-04-23T00:32:28Z http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/24834 Название: Шляхи підвищення мотивації до вивчення дисципліни "латинська мова та основи медичної термінології" в медичному університеті Авторы: Куліченко, Алла Костянтинівна; Kulichenko, A. K. Аннотация: У статті розглянуто шляхи підвищення мотивації до вивчення академічної дисципліни «Латинська мова та основи медичної термінології» в медичному університеті та обґрунтовано їх доцільність. Зокрема, увагу зосереджено на таких методичних аспектах, як: вітання та прощання латинською мовою; використання латинських прислів’їв і приказок, самостійне вивчення латинських прислів’їв і приказок протягом навчального року, енциклопедичні хвилини, позааудиторні види роботи тощо. У дослідженні використано: аналіз, синтез, узагальнення, систематизацію, інтерпретацію педагогічної літератури для визначення понятійно-термінологічного апарату роботи, спостереження ‒ для з’ясування оптимальних шляхів підвищення мотивації до вивчення дисципліни «Латинська мова та основи медичної термінології». The article deals with the ways of increasing motivation towards the academic discipline ‘Latin and the Fundamentals of Medical Terminology’ at the medical university and proves their usefulness. Specifically, the author’s attention is focused on such methodical aspects as: ‒ the greeting and farewell in Latin. The author believes that it is important for the first-year students as a form of respect to language and to a lecturer; ‒ the usage of the Latin proverbs and sayings. Firstly, by using the given educational material the lecturer may achieve an educational (moralizing) goal in the classroom. Secondly, a proverb is one of important tools in the phonetic warming up that helps students to prepare their organs of speech for different activities in class. Thirdly, through proverbs and sayings students learn many words and master grammar rules; ‒ self-study of the Latin proverbs and sayings during the school year. Students are proposed to learn by heart a certain number (about 50) of eloquent expressions during the school year. They choose interesting proverbs by themselves; ‒ encyclopedic minutes. This is a short presentation of some informative facts (myths, legends) that related to the peculiarities of the Latin language; ‒ different projects. Students can be involved as listeners or speakers into studentsʼ research societies (circles) organized by the Department of Foreign Languages; in the studentsʼ scientific conferences at all levels; in cultural events related to foreign languages, including Latin. The following methods are used in the article: analysis, synthesis, generalization, classification, interpretation of pedagogical sources with the purpose to determine the conceptual and terminological apparatus; observation ‒ with the purpose to identify the ways of increasing motivation towards the academic discipline ‘Latin and the Fundamentals of Medical Terminology’. The prospect of further research is the analysis of the student’s interest while studying the discipline Latin and the Fundamentals of Medical Terminology (foreign languages) at the medical university. Thu, 01 Jan 2015 00:00:00 GMT http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/24834 2015-01-01T00:00:00Z http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/24833 Название: Специфіка американської педагогічної думки кінця ХІХ–початку ХХ ст. Авторы: Куліченко, Алла Костянтинівна; Kulichenko, A. K. Аннотация: Статтю присвячено висвітленню особливостей американської педагогічної думки кінця ХІХ – початку ХХ ст. на прикладі ідей представників педагогіки прагматизму В. Джеймза, Ф. Паркера, Е. Торндайка, Ф. МакМаррі, П. Монро. У дослідженні використано такі теоретичні методи: аналіз, синтез, узагальнення, систематизація, інтерпретація історико-педагогічних джерел для з’ясування стану розробленості проблеми та її зв’язку з важливими науковими розвідками сучасності. Автор зазначає, що в США кінець ХІХ ст. ознаменував появу прагматичної педагогіки, принципи якої відрізнялися від традиційної освітньої парадигми. The article deals with the peculiarities of the American pedagogical ideas at the end of the ХІХth – the beginning of the ХХth centuries, considering ideas of pragmatic pedagogy by such representatives as W. James, F. Parker, E. Thorndike, F. McMurry, P. Monroe. There are the following theoretical methods that are used in the article: analysis, synthesis, generalization, classification, interpretation of historical and pedagogical sources with the purpose to decide the status of the problem and its correlation with important scientific researches of our time. The author points out that the end of the XIXth century in the US has marked a turning point for the pragmatic pedagogy, which principles differ from the traditional educational paradigm. Besides, the article proposes the number of the brightest pragmatic pedagogy representatives. Among them there are W. James (the main aims of the new pedagogy are: to provoke interest – to foresee – to prepare – to impart knowledge – to fix a result – to promote further development; the best method of teaching is a comprehensive information review with the help of multiple repetition that, as a result, turns into a habit; the interest is a continuation of unconditioned instincts); E. Thorndike (education is an organization of stimulus and response; three laws of learning: the law of readiness, the law of exercise and the law of effect); F. McMurry (the factors that influence the educational process: achievement of certain goals, extrapolation of ideas, formulation and usage of ideas, evaluation of the statement correctness and importance, memorizing, providing with a positive attitude to knowledge, stimulation of personality development); P. Monroe (modification of the school curriculum according to the social development needs) and others. As for the prospects for further research, they are connected with the comparison of the American pragmatic pedagogy and Ukrainian pedagogy at the end of the ХІХth – the beginning of the ХХth centuries. We could distinguish similarities and differences, trace the implementation of the American educational ideas into the educational process of the Ukrainian schools during the named period. Wed, 01 Jan 2014 00:00:00 GMT http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/24833 2014-01-01T00:00:00Z http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/24832 Название: Dartmouth Medical School in the USA: Establishment, Innovators, and Innovations (the Late 18th – 19th Century) Авторы: Kulichenko, A.; Куліченко, Алла Костянтинівна Аннотация: The article reveals the peculiarities of the Dartmouth Medical School establishment. Moreover, the author appeals to American outstanding innovators and innovations from the late 18th century to the 19th century. Note that N. Smith was an innovator-organizer of American medical schools (Dartmouth Medical School, Yale School of Medicine, Bowdoin Medical School, and Jefferson Medical College in Philadelphia). Besides, N. Smith’s methods of typhus treating and certain surgical operations, as ovariotomy, staphyloraphy, were innovative in American medicine. Also, R. Mussey, D. Crosby, E. Peasley, C. Frost provided innovative activity at Dartmouth Medical School during the 19th century. Among the crucial innovations, there were new departments, implementation of new teaching methods within the educational process, use of various European practices and devices, including the X-ray apparatus, etc. Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/24832 2020-01-01T00:00:00Z http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/24823 Название: Medical school of Columbia University: innovative activity from its establishment until the late 19th century Авторы: Kulichenko, A. K.; Куліченко, Алла Костянтинівна Аннотация: The article deals with the innovative activities at the Medical School of Columbia University from 1767 to the late 19th century. Moreover, the author points to the prerequisites for the establishment of the Medical School in New York. Firstly, in 1750 young and skilled doctors moved to New York and started to conduct private classes for those wishing to master medicine. Secondly, in 1760 according to the law, every doctor and surgeon had to obtain special permission – a license for practicing. As a result, in 1767, the Medical School of King’s College appeared. It should be noted that it changed its official name many times for many reasons. Finally, in the late 19th century it became the Medical School of Columbia University. There was intensive development of both individual and collective innovations in the 1840s – 1850s. Сучасний коледж лікарів та хірургів Вагелоса Колумбійського університету належить до одного з п’яти найстаріших закладів медичної освіти Америки. Цей медичний коледж пройшов тернистий шлях – від медичної школи з шістьма професорами до потужного осередку інноваційної освіти та медицини. Статтю присвячено огляду інноваційної діяльності медичної школи Колумбійського університету з 1767 р. до кінця ХІХ ст. У дослідженні використано такі методи: бібліографічний (для пошуку науково-педагогічних джерел, присвячених питанню діяльності медичної школи Колумбійського університету в окресленому періоді); контент-аналіз та систематизація науково-педагогічних джерел (для з’ясування стану розробленості проблеми й виявлення необхідного фактологічного матеріалу у світовому педагогічному дискурсі); проблемно-хронологічний (для визначення передумов створення, відкриття та функціонування медичної школи Колумбійського університету (друга половина ХVIII – кінець ХІХ ст.), зокрема провадження інноваційної діяльності). Передумовами заснування медичної школи в Нью-Йорку стала поява у 1750 р. молодих та здібних лікарів, які проводили приватні заняття для охочих опанувати медицину. У 1760 р., з’явився закон, який зобов’язував кожного лікаря та хірурга отримати спеціальний дозвіл – ліцензію на приватну практику. Як результат, у 1767 р. було відкрито медичну школу Королівського коледжу, яка багато разів змінювала свою офіційну назву через низку причин. Охочі мали змогу отримати ступінь бакалавра медицини, а через рік після цього – ступінь доктора медицини. Важливо вказати, що, по-перше, в закладі освіти відбувалася як індивідуальна (С. Клоссі, Дж. Джонз, Н. Ромейн, В. Мотт, Дж. Долтон та ін.), так і колективна інноваційна діяльність. Інтенсивний розвиток інновацій припав на 1840 – 1850-ті рр. Наприкінці ХІХ ст. заклад освіти отримав назву «медична школа Колумбійського університету» й став повноцінним структурним підрозділом зазначеного освітнього осередку. Перспективами подальших розвідок вважаємо висвітлення інновацій у Дартмутському медичному коледжі в окреслений період. Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/24823 2020-01-01T00:00:00Z