http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/283 Sat, 30 May 2026 12:59:39 GMT 2026-05-30T12:59:39Z http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/25253 Название: Формування громадянської свідомості студентів як пріоритет освітньо-виховної роботи кафедри суспільних дисциплін ЗДМФУ в умовах війни Авторы: Утюж, Ірина Геннадіївна; Сепетий, Дмитро Петрович; Іріоглу, Юрій Олександрович; Денисенко, Вікторія Володимирівна Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/25253 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/25206 Название: Симуляційні технології навчання як відповідь на виклики воєнного часу Авторы: Колесник, Юрій Михайлович; Моргунцова, Світлана Андріївна; Туманський, Валерій Олексійович; Школова, Олена Петрівна; Дмитрієв, Вадим Сергійович; Ганошенко, Юрій Анатолійович Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/25206 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/25148 Название: Світоглядна мотивація пізнавальної діяльності Авторы: Бідзіля, Петро Омелянович; Жадько, Віталій Андрійович; Bidzilya, P. O.; Zhadko, V. A. Аннотация: У статті розглянуті основні типи світоглядної самосвідомості, які є визначальними для мотивації і вибору людиною певного способу мотивації життєдіяльності. Міфологічний світогляд насичує свідомість універсальними образами фантазії, що безпосередньо визначають її суб’єктно-суб’єктивну поведінку, не завжди прогнозовану у своїх наслідках; релігійний спонукає до їх самокритичного осмислення вірою в наявність об’єктивного розуму як єдиного суб’єкта світо– й людинотворчості; філософський формує потребу в долученні самосвідомості до досвіду історії пізнавального мислення. За такого розуміння сутності світогляду є можливість, сформувати у студентів: почуття самокритики; бажання вивчати досвід пізнання і життя попередників; повагу до професорсько-викладацького складу як носія пізнавального і життєвого досвіду; постійний потяг до самопізнання, адже з’являється відчуття власної недосконалості, яке штовхає до звичної патерналістської практики; таку ж постійну жагу до отримання знань, оскільки, будучи отримані зусиллями пам’яті, вони не просвітлюють душевну суб’єктивно-свавільну темряву. Такий же рівень світоглядної мотивації свідомості має бути у професорсько-викладацького складу. Тоді можна сподіватись на втілення в практику навчально-освітньої діяльності одвічної педагогічної мрії про утвердження суб’єкт-суб’єктних відносин між тими, хто має бажання вчитись, і тими, хто має бажання, навчаючи інших, навчатись сам. Annotation. The basic types of worldview consciousness, which are determinant for motivating and selecting certain way of human life motivating, are discussed in the article. Mythological worldview satiates consciousness with universal fantasy images that directly determine its subject– subjective behavior which are not always predictable in their effects; religious encourages to their self-critical reflection by belief in the existence of objective reason as unified subject of world and human creativity; philosophical creates the need for adding consciousness to experience of the history of cognitive thinking. With such understanding of the worldview essence it will be possible to form in students: a sensation of self-criticism; desire to learn the experience of cognition and life of the predecessors; respect for the scholastic staff as bearer of cognitive and life experiences; constant aspiration toward self-cognition, because of feeling of imperfection, which pushes up the usual paternalistic practices; the same constant thirst to gain knowledge as being derived effort of memory, they are clarifying emotional subjective self-willed darkness. The same level of worldview motivation of the consciousness must be in the minds of the scholastic staff. Then we can expect the implementation in practice of teaching and educational activities age-old pedagogical dream about subject– subjective relations between those who have a desire to learn, and those who would like by teaching others to study themselves. Wed, 01 Jan 2014 00:00:00 GMT http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/25148 2014-01-01T00:00:00Z http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/25086 Название: Неототалітаризм і трансформація демократії в сучасному світі: концептуалізація поняття Авторы: Утюж, Ірина Геннадіївна; Денисенко, Вікторія Володимирівна; Utiuzh, I. H.; Denysenko, V. V. Аннотация: В статті представлений соціально-філософський аналіз неототалітарних тенденцій в розвитку сучасної держави, пов’язаних з посиленням розвитку цифрової, технологічної та біотехнологічної складової в сучасній цивілізації, що надало політичній владі нові інструменти контролю над суспільством та індивідом. Ці тенденції сьогодні є однаково актуальними як для авторитарних держав, так і для класичних держав ліберальної демократії. Відсутність уніфікованого наукового визначення неототалітаризму і всестороннього аналізу причин становлення та особливостей цього типу соціально-політичної моделі обумовлює актуальність дослідження. На сьогодні в соціально-філософському дискурсі та в політології відсутнє уніфіковане розуміння дефініції «неототалітаризм». Цим терміном характеризують різні по своїй суті тенденції, починаючи від посилення авторитарної влади в Китаї та Росії до характеристики процесів глобалізації та ототожнення його з поняттям «неоколоніалізм». Це створює основу для непорозуміння, а тому потребує уточнення і теоретичного осмислення. Метою дослідження є теоретичне переосмислення і вивчення питань трансформації політичних режимів та соціально-філософський аналіз неототалітарних тенденцій в сучасному світі Завдання дослідження: 1) проаналізувати формування поняття «неототалітаризм» як предмету соціальної і політичної філософії; 2) визначити основні риси неототалітарної моделі. Концепція неототалітаризму має безперечно важливе практичне значення для політології та теоретичне для політичної філософії та інших політичних і соціальних наук. Вона дозволяє зрозуміти нові форми взаємовідносин між владою та індивідом, владою і суспільством в умовах технологічної та інформаційної революції, постіндустріального суспільства і глобалізації. Висвітлює негативні зміни, що відбуваються в традиційно демократичних країнах. Відмінність ознак неототалітарної моделі від «класичного тоталітаризму» не робить її менш небезпечною. Дослідження цього явища є критично важливим для вироблення стратегій протидії загрозам свободи, прав людини, демократії в умовах руйнування системи міжнародної безпеки. The article presents a political and philosophical analysis of neototalitarian tendencies in the development of the modern state, associated with the strengthening of scientific and technological progress, which has provided political power with new tools for controlling society and the individual. These tendencies are equally relevant today for both authoritarian states and classical states of liberal democracy. The lack of a unified scientific definition of neototalitarianism and a comprehensive analysis of the reasons for the formation and features of this type of political model determines the relevance of the study. Today, there is no unified understanding of the definition of “neototalitarianism” in socio-philosophical discourse and political science. This term characterizes essentially different trends, ranging from the strengthening of authoritarian power in China and Russia to the characterization of globalization processes and its identification with the concept of “neocolonialism”. This creates a basis for misunderstanding, and therefore requires clarification and theoretical understanding. The purpose of the study is a theoretical rethinking and study of issues of transformation of political regimes and a socio-philosophical analysis of neototalitarian tendencies in the modern world. The objectives of the study: 1) to analyze the formation of the concept of “neototalitarianism” as a subject of social and political philosophy; 2) to determine the main features of the neototalitarian model. The concept of neototalitarianism is undoubtedly of important practical importance for political science and theoretical importance for political philosophy and other political and social sciences. It allows us to understand new forms of relationships between power and the individual, power and society in the conditions of technological and information revolution, post-industrial society and globalization. It highlights the negative changes taking place in traditionally democratic countries. The difference in the features of the neototalitarian model from "classical totalitarianism" does not make it less dangerous. The study of this phenomenon is critically important for developing strategies to counter threats to freedom, human rights, and democracy in the conditions of the destruction of the international security system. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/25086 2026-01-01T00:00:00Z