<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Собрание:</title>
    <link>http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/310</link>
    <description />
    <pubDate>Thu, 13 Aug 2026 14:32:46 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-08-13T14:32:46Z</dc:date>
    <item>
      <title>Особливості перебігу передменструального синдрому у жінок репродуктивного віку в умовах воєнного стану</title>
      <link>http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/25687</link>
      <description>Название: Особливості перебігу передменструального синдрому у жінок репродуктивного віку в умовах воєнного стану
Авторы: Фоміна, В. В.
Аннотация: Мета роботи: вивчення змін гормонального гомеостазу та стану ментального здоров’я у жінок в&#xD;
умовах воєнного часу.</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/25687</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Аналіз ефективності застосування персоніфікованого підходу до фізичної терапії у пацієнтів з травматичними ураженнями великогомілкового та малогомілкового нервів</title>
      <link>http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/25684</link>
      <description>Название: Аналіз ефективності застосування персоніфікованого підходу до фізичної терапії у пацієнтів з травматичними ураженнями великогомілкового та малогомілкового нервів
Авторы: Заволока, К. А.
Аннотация: Анотація: у статті розглянуто застосування персоніфікованого підходу до фізичної терапії у пацієнтів із травматичними ураженнями великогомілкового та малогомілкового нервів. Актуальність роботи пов’язана зі збільшенням кількості мінно-вибухових та вогнепально-осколкових травм, які супроводжуються порушенням ходи, зниженням м’язової сили, пропріоцептивними порушеннями та обмеженням функціональної незалежності пацієнтів. У роботі використовувався персоніфікований підхід до побудови програм фізичної терапії залежно від ступеня функціонального дефіциту. Для оцінювання функціонального стану застосовувалися мануальне м’язове тестування, гоніометрія, оцінювання пропріоцепції, візуально-аналогова шкала болю, 10-метровий тест ходьби та аналіз ходи за системою Rancho Los Amigos. Додатково оцінювалися пересування сходами та по похилій поверхні. У результаті проведення фізичної терапії у пацієнтів спостерігалося покращення м’язової сили, швидкості ходи, рухливості у суглобах нижньої кінцівки та зменшення інтенсивності больового синдрому. Отримані результати свідчать про ефективність індивідуалізації програм фізичної терапії відповідно до функціонального стану та потреб пацієнтів.</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/25684</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Епілепсія структурної етіології внаслідок перенесеного інсульту: сучасний стан проблеми та актуальні аспекти фізичної реабілітації пацієнтів</title>
      <link>http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/25683</link>
      <description>Название: Епілепсія структурної етіології внаслідок перенесеного інсульту: сучасний стан проблеми та актуальні аспекти фізичної реабілітації пацієнтів
Авторы: Кучерява, Т. В.
Аннотация: Анотація. Епілепсія структурної етіології внаслідок перенесеного інсульту є одним із клінічно значущих віддалених наслідків цереброваскулярних захворювань, що формується внаслідок структурного ушкодження головного мозку та може негативно впливати на функціональне відновлення пацієнтів. У роботі узагальнено сучасні наукові дані щодо механізмів розвитку цього стану, його клінічного значення та впливу на перебіг відновного періоду після інсульту. Проведено аналіз сучасних літературних джерел щодо особливостей ведення пацієнтів та актуальних аспектів фізичної реабілітації. Встановлено, що підвищення виживаності після цереброваскулярних подій зумовлює зростання актуальності проблеми та необхідність оптимізації реабілітаційних стратегій. Індивідуалізація програм фізичної терапії, міждисциплінарний підхід та врахування особливостей перебігу епілептичних нападів можуть розглядатися як перспективні напрями підвищення ефективності відновного лікування та покращення якості життя пацієнтів.</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/25683</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Технологічні особливості фізичної реабілітації для відновлення рухової діяльності при цементному ендопротезуванні кульшових суглобів</title>
      <link>http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/25644</link>
      <description>Название: Технологічні особливості фізичної реабілітації для відновлення рухової діяльності при цементному ендопротезуванні кульшових суглобів
Авторы: Циганок, Владислав Іванович; Омельченко, Ю. В.
Аннотация: Статтю присвячено дослідженню технологічних особливостей фізичної реабілітації після цементного ендопротезування кульшового суглоба. Висвітлено анатомо-фізіологічні передумови, специфіку цементної фіксації ендопротеза та характеристику досліджуваного контингенту пацієнтів. Представлено структуровану трьохетапну програму відновлення, що включає ранню активізацію, лікувальну фізкультуру, масаж, фізіотерапію, телереабілітацію та мультидисциплінарний підхід. Наведено результати порівняльного дослідження ефективності запропонованої та стандартної реабілітаційних програм. Доведено статистично значущу перевагу розробленої технології за показниками функціональної активності, зниження болю та якості життя. The article presents a comprehensive study of technological features of physical rehabilitation aimed at restoring motor activity in patients who have undergone cemented hip arthroplasty. The anatomical and physiological characteristics of the hip joint are analyzed, including the structural components of the joint — the femoral head, acetabulum, ligamentous apparatus, and neurovascular supply — which determine the rehabilitation approach and the rate of functional recovery. The specific features of cement fixation of the endoprosthesis components are discussed, and its advantages and disadvantages are compared with the cementless fixation method. The study involved patients after cemented hip arthroplasty, divided into a control group receiving standard rehabilitation and an experimental group receiving the developed individualized three-stage rehabilitation technology. The experimental program includes early mobilization initiated on the first postoperative day, individualized therapeutic exercise complexes, massage, modern physiotherapeutic methods (electrotherapy, hydrotherapy, magnetotherapy), telerehabilitation tools, and a multidisciplinary team approach involving an orthopedist, physical therapist, occupational therapist, and psychologist. The comparative analysis demonstrated a statistically significant advantage of the proposed rehabilitation technology. Patients of the experimental group showed greater improvement in pain scores on VAS, functional activity according to the Harris Hip Score and Barthel Index, six-minute walk distance, and quality of life according to SF-36. The frequency of postoperative complications, including contractures, gait disorders, and chronic pain, was markedly lower in the experimental group. The results confirm the high clinical effectiveness of the developed technology and substantiate the feasibility of its implementation in orthopedic and rehabilitation departments.</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/25644</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

