Rhupus-синдром у рутинній клінічній практиці системного червоного вовчака

Abstract

Rhupus-синдром — це рідкісне аутоімунне захворювання, для якого характерним є поєднання ознак ревматоїдного артриту (РА) і системного червоного вовчака (СЧВ). Аналіз сучасних наукових досліджень демонструє, що Rhupus-синдром є окремим перехресним аутоімунним захворюванням, а не проявом поліартриту у хворих на СЧВ. У статті представлено клінічний випадок Rhupus-синдрому у пацієнтки молодого віку із симптомами поліартриту(ерозивного характеру за результатами МРТ) в поєднанні з типовими шкірними ураженнями при СЧВ (фотосенсибілізація, «метелик», виразки слизовоїоболонки рота), а також наявністю антинуклеарних антитіл та антитіл до двоспіральної ДНК при підвищеному вмісті С-реактивного білка та ревматоїдного фактора у крові. Таким чином, у пацієнтки були симптоми, які відповідали одночасно і критеріями ACR/EULAR(2010) для PA, iACR( 1997) для СЧВ. Для тривалого контролю над захворюванням найбільш оптимальною стала схема застосування метилпреднізолону в дозі 6 мг/добу перорально в поєднанні з метотрексатом у дозі 20 мг/тиж перорально. Резюме. Rhupus-синдром — это редкое аутоиммунное заболевание, для которого характерно сочетание признаков ревматоидного артрита (РА) и системной красной волчанки (СКВ). Анализ современных научных исследований показывает, что Rhupus-синдром является отдельным перекрестным аутоиммунным заболеванием, а не проявлением полиартрита у больных СКВ. В статье представлен клинический случай Rhupus-синдрома у пациентки молодого возраста с симптомами полиартрита (имеющего эрозивный характер по результатам МРТ) в сочетании с типичными кожными поражениями при СКВ (фотосенсибилизация, «бабочка», язвочки слизистой оболочки рта), а также наличием антинуклеарных антител и антител к двуспиральной ДНК при повышенном содержании С-реактивного белка и ревматоидного фактора в крови. Таким образом, у пациентки имелись симптомы, которые соответствовали одновременно и критериям ACR/EULAR (2010) для РА, nACR( 1997) для СКВ. Для длительного контроля над заболеванием наиболее оптимальной стала схема применения метилпреднизолона в дозе 6 мг/сутперорально в сочетании с метотрексатом в дозе 20 мг/нед перорально. Summary- Rhupus-syndrome is a rare autoimmune disease, which characterized by a combination of rheumatoid arthritis (RA) symptoms and systemic lupus erythematosus (SLE). Analysis of modern scientific research shows that Rhupus-syndrome is a separate cross-autoimmune disease, but not a manifestation of polyarthritis in patients with SLE. Our article presents a clinical case of Rhupus-syndrome in a young woman with symptoms of polyarthritis (erosive type according to MRI results) in combination with typical skin lesions in SLE (photosensitization, lupus butterfly, mouth ulcers), and the presence of antinuclear antibodies, antibodies to ds-DNA with elevated levels of C-reactive protein and rheumatoid factor in the blood. Thus, the patient had symptoms that met to ACR/EULAR (2010) criteria forRA and ACR (1997) for SLE. For long-term control of the disease, the most optimal was using of methylprednisolone in a dose of 6 mg per day orally in combination with methotrexate at a dose of 20 mg per week orally.