Профілактика гострого панкреатиту після транспапілярних ендоскопічних втручань з приводу холедохолітіазу та стенозуючого папіліту

Abstract

Реферат Проаналізовані фактори ризику виникнення панкреатиту після проведення ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатографії (ЕРХПГ) у 178 хворих, яким здійснені ендоскопічні транспапілярні втручання. За результатами дослідження встановлено, що діаметр спільної жовчної протоки (СЖП) є незалежним предиктором виникненням пост—ЕРХПГ панкреатиту. Форма і тип великого сосочка дванадцятипалої кишки (ВСДК) не можуть бути предикторами підвищення активності амілази у сироватці крові у хворих після виконання транспапілярних ендоскопічних втручань, проте, їх слід брати до уваги під час вибору методики канюляції ВСДК. Abstract The risk factors were analyzed for pancreatitis occurrence after performance of endoscopic retrograde cholangiopancreatography (ERCHPG) in 178 patients, in whom endoscopic transpapillary interventions were accomplished. In accordance to the investigation there was established, that diameter of common biliary duct constitute the independent predictor of the post—ERCHPG pancreatitis occurrence. The form and type of the duodenal papilla magna cannot serve as predictors of the amylase activity rising in the blood serum after performance of transpapillary endoscopic interventions, but they must be taken into account while choosing the duode nal papilla magna canulation procedure.