Notable pirate! thou salt-water thief: художня репрезентація піратства в шекспірівському каноні

Abstract

В статті розглядаються художні стратегії творення образів піратів у драматичних творах В. Шекспіра. Прикметно, що самі персонажі-пірати у трагедіях та комедіях славетного єлизаветинця практично відсутні: образ пірата конструюється переважно «за лаштунками» дії, через згадки інших персонажів або актуалізацію в іншій іпостасі. Попри це, мотив нападу піратів виступає потужним рушієм сюжету (як-от, приміром, у трагедії «Гамлет»), а сам образ пірата постає досить амбівалентним – це ще не відчайдушний шукач пригод, яким його змальовує літературі пізніх епох, а більшою мірою символ морських подорожей, іноді й порятунку в корабельній аварії. Пірати як дійові особи й морські пригоди як частина сценічного дійства не представлені у п'єсах Шекспіра, створених до початку XVII ст.: це можна пояснити певною технічною недосконалістю більшості тогочасних театральних майданчиків. Належна сцено- графія подібних епізодів потребувала б значної кількості сценічних ефектів, які були до певного часу недоступні акторам шекспірівського театру. Тим не менш, позалаштункова присутність піратів у творах Шекспіра актуалізовувала низку етичних, політичних і соціальних проблем.