|
IRZSMU >
Кафедри >
Кафедра акушерства і гінекології >
Наукові праці. (Акушерство і гінекологія) >
Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс:
http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/23046
|
Название: | Assessment of the psycho-emotional state in pregnant women with hypertensive disorders using the stai and PSS-10 psychometric instruments |
Другие названия: | Оцінювання психоемоційного стану вагітних з гіпертензивними розладами на основі психодіагностичних інструментів STAI та PSS-10 |
Авторы: | Sіusіuka, V. H. Kyrychenko, M. M. Сюсюка, Володимир Григорович Кириченко, Михайло Михайлович |
Ключевые слова: | pregnancy hypertensive disorders gestational hypertension preeclampsia perceived stress trait anxiety state anxiety State-Trait Anxiety Inventory STAI Perceived Stress Scale PSS-10 psychometric assessment psychological evaluation pregnancy complications psycho-emotional state psychological stress antenatal care psychodiagnostics вагітність гіпертензивні розлади гестаційна гіпертензія прееклампсія сприйнятий стрес особистісна тривожність ситуативна тривожність шкала тривожності Спілбергера шкала сприйнятого стресу психометрична оцінка психологічне обстеження ускладнення вагітності психоемоційний стан психологічний стрес антенатальний догляд психодіагностика |
Дата публикации: | 2025 |
Библиографическое описание: | Sіusіuka V. Assessment of the psycho-emotional state in pregnant women with hypertensive disorders using the stai and PSS-10 psychometric instruments / V. Sіusіuka, M. Kyrychenko // Перспективи та інновації науки. Педагогіка. Психологія. Медицина. - 2025. - N 6. - С. 1706-1718. - https://doi.org/10.52058/2786-4952-2025-6(52)-1706-1718. |
Аннотация: | Hypertensive disorders during pregnancy, such as gestational
hypertension and preeclampsia, remain among the leading causes of maternal and
perinatal complications. In addition to physiological risk factors, the psycho-emotional
state of pregnant women plays a critical role in influencing obstetric outcomes. Recent
studies have highlighted the association between elevated levels of psychological stress
and anxiety and the development or worsening of hypertensive complications. This
study aimed to assess perceived stress, state anxiety, and trait anxiety in pregnant
women diagnosed with hypertensive disorders using validated psychometric
instruments.
A total of 65 pregnant women participated in the study: 35 with hypertensive
complications and 30 pregnant women without diagnosed hypertensive disorders.
Psychological assessment was performed using the State-Trait Anxiety Inventory
(STAI) and the Perceived Stress Scale (PSS-10). Comparative analysis revealed
significantly higher levels of state and trait anxiety and perceived stress in the
hypertensive group. Median STAI-S and STAI-T scores were 44.00 (IQR: 40.00–
48.50) and 51.00 (IQR: 46.00–59.00), respectively, while the perceived stress score
reached a median of 28.00 (IQR: 24.00–32.50). In the control group, these values were
substantially lower: STAI-S – 31.00 (IQR: 28.25–34.00), STAI-T – 36.00 (IQR:
33.25–39.00), and PSS-10 – 20.50 (IQR: 17.00–24.00) (all p < 0.05). High trait anxiety
(STAI-T ≥ 45) was identified in 85.71% of the hypertensive group, and elevated
perceived stress (PSS-10 ≥ 32) was observed in 28.57% of cases. Statistically
significant correlations were found between perceived stress and both state and trait
anxiety, reflecting a close interrelationship between different dimensions of emotional
distress in this population. Гіпертензивні розлади під час вагітності, зокрема гестаційна
гіпертензія та прееклампсія, залишаються серед провідних причин материнських
і перинатальних ускладнень. Окрім фізіологічних факторів ризику, важливу роль
у впливі на перебіг вагітності відіграє психоемоційний стан жінки. Останні
дослідження підкреслюють зв’язок між підвищеним рівнем психологічного
стресу, тривожності та розвитком або погіршенням перебігу гіпертензивних
ускладнень. Метою цього дослідження було оцінити рівень сприйнятого стресу,
ситуативної та особистісної тривожності у вагітних із гіпертензивними
розладами з використанням валідизованих психодіагностичних інструментів.
У дослідженні взяли участь 65 вагітних жінок: 35 з гіпертензивними
розладами під час вагітності та 30 з без подібних ускладнень. Психологічне
оцінювання проводилося за допомогою шкали тривожності Спілбергера (STAI)
та шкали сприйнятого стресу (PSS-10). Порівняльний аналіз виявив достовірно
вищі рівні ситуативної та особистісної тривожності, а також сприйнятого стресу
в групі вагітних з гіпертензивними розладами. Медіанні значення STAI-S і STAIT
становили відповідно 44,00 (IQR: 40,00–48,50) та 51,00 (IQR: 46,00–59,00), а
показник PSS-10 – 28,00 (IQR: 24,00–32,50). У контрольній групі ці показники були значно нижчими: STAI-S – 31,00 (IQR: 28,25–34,00), STAI-T – 36,00 (IQR:
33,25–39,00), PSS-10 – 20,50 (IQR: 17,00–24,00) (у всіх випадках p < 0,05).
Високий рівень особистісної тривожності (STAI-T ≥ 45) був виявлений у 85,71%
жінок основної групи, а підвищений рівень сприйнятого стресу (PSS-10 ≥ 32) – у
28,57%. Статистично значущі кореляції були виявлені між рівнем сприйнятого
стресу та обома типами тривожності, що відображає тісний взаємозв’язок між
різними проявами емоційного напруження в цього контингенту жінок. |
URI: | http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/23046 |
Располагается в коллекциях: | Наукові праці. (Акушерство і гінекологія)
|
Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.
|