|
|
IRZSMU >
Кафедри >
Кафедра внутрішніх хвороб 1 >
Наукові праці. (ВХ-1) >
Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс:
http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/23909
|
| Название: | Особливості показників добового моніторування електрокардіограми та структурно-функціонального ремоделювання серця у хворих на Q-інфаркт міокарда в гострому періоді після первинного коронарного втручання |
| Другие названия: | Features of Holter ECG monitoring indicators and structural and functional cardiac remodeling in patients with Q-wave myocardial infarction in the acute period after primary coronary intervention |
| Авторы: | Лашкул, Дмитро Андрійович Савченко, Ю. В. Lashkul, D. A. Savchenko, Yu. V. |
| Ключевые слова: | Q-інфаркт міокарда первинне перекутане коронарне втручання реперфузійна терапія варіабельність серцевого ритму добовий моніторинг ЕКГ ехокардіоскопія myocardial infarction primary percutaneous coronary intervention reperfusion therapy cardiac rate Holter ECG monitoring echocardioscopy |
| Дата публикации: | 2025 |
| Издатель: | Запорізький державний медико-фармацевтичний університет |
| Библиографическое описание: | Лашкул Д. А. Особливості показників добового моніторування електрокардіограми та структурно-функціонального ремоделювання серця у хворих на Q-інфаркт міокарда в гострому періоді після первинного коронарного втручання / Д. А. Лашкул, Ю. В. Савченко // Запорізький медичний журнал. - 2025. - Т. 27, № 6(153). – С. 440-447. - DOI: 10.14739/2310-1210.2025.6.338149. |
| Аннотация: | Мета роботи – визначити особливості показників добового моніторування електрокардіограми (ЕКГ) і структурно-функціонального ремоделювання серця у хворих на Q-інфаркт міокарда (Q-ІМ) у гострому періоді після первинного перкутанного
коронарного втручання (пПКВ).
Матеріали і методи. Обстежили 78 хворих на Q-ІМ у гострому періоді, яких поділили на 2 групи: група 1 – пацієнти (n = 42),
які у гострому періоді Q-ІМ отримали реперфузійну терапію (пПКВ), медіана віку – 62 (52; 71) роки; група 2 – пацієнти
(n = 36), які не увійшли у «терапевтичне вікно» для пПКВ та одержали стандартну медикаментозну терапію, медіана віку
– 67,5 (61,5; 75,0) року.
Результати. Середній коригований інтервал QT (QTс) становив 404 (391; 423) мс та 418 (397; 445) мс відповідно. У групі 1
зафіксовано достовірно меншу кількість випадків формування акінезії лівого шлуночка (ЛШ) (14 vs 21, р = 0,03), значно
більшу кількість хворих із нормальною фракцією викиду (ФВ) (30 vs 19, р = 0,01) та меншу кількість хворих зі зниженою ФВ
(1 vs 8, р = 0,01). Визначено тенденцію до меншої тривалості QTс (на 3,35 %, р = 0,05). Встановлено кореляційний зв’язок
тривалості QTс і кількості епізодів ішемічних змін сегмента ST (r = 0,36, р < 0,05), тривалості епізодів тахікардії (r = 0,37,
р < 0,05; r = 0,43, р < 0,05), кількості шлуночкових екстрасистол (ШЕ) вдень і вночі (r = 0,52, р < 0,05; r = 0,51, р < 0,05),
кількості поодиноких та парних ШЕ (r = 0,49, р < 0,05 та r = 0,45, р < 0,05). Виникнення акінезії ЛШ корелювало з кількістю
епізодів суправентрикулярних алоритмій (r = 0,35, р < 0,05), а аневризми ЛШ – із кількістю ШЕ в денний і нічний час (r = 0,35,
р < 0,05; r = 0,38, р < 0,05). В обох групах були хворі зі значно зниженою та помірно зниженою варіабельністю серцевого
ритму (ВСР): 13 vs 16 (р = 0,2). В обидва періоди у групах дослідження зафіксовано підвищення відносної величини спектра
VLF від сумарної ТР понад 30 % і зниження компонента HF менше за 15 %. Кількість хворих із RMSSD <20 мс становила
19 (45 %) vs 16 (44 %) відповідно за групами, р = 1,0. Aim. To identify the features of Holter ECG monitoring indicators and structural and functional cardiac remodeling in patients with
Q-wave myocardial infarction (Q-MI) in the acute period after primary coronary intervention (PCI).
Materials and methods. In total, 78 patients with acute Q-MI were divided into 2 groups: group 1 – patients (n = 42) who underwent
PCI during the acute period of Q-MI (median age 62 (52; 71) years); group 2 – patients (n = 36) who received standard pharmacological
therapy (median age 67.5 (61.5; 75.0) years).
Results. The mean corrected QT interval (QTc) was 404 (391; 423) ms and 418 (397; 445) ms in groups 1 and 2, respectively.
Group 1 demonstrated a significantly lower incidence of left ventricular (LV) akinesia (14 vs. 21 cases, p = 0.03), a significantly
higher number of patients with normal ejection fraction (EF) (30 vs. 19, p = 0.01), and fewer patients with reduced EF (1 vs. 8,
p = 0.01). A trend toward a shorter QTc was observed in group 1 (by 3.35%, p = 0.05). QTc duration correlated with the number
of ST-segment episodes (r = 0.36, p < 0.05), the duration of tachycardia episodes (r = 0.37, p < 0.05; r = 0.43, p < 0.05), the
number of premature ventricular contractions (PVCs) during the day and night (r = 0.52, p < 0.05; r = 0.51, p < 0.05), and the number of single and paired PVCs (r = 0.49, p < 0.05; r = 0.45, p < 0.05). The presence of LV akinesia correlated with episodes of
supraventricular arrhythmias (r = 0.35, p < 0.05), while the presence of LV aneurysm correlated with the number of PVCs during
both daytime and nighttime periods (r = 0.35, p < 0.05; r = 0.38, p < 0.05). In both groups, patients with significantly or moderately
reduced heart rate variability (HRV) were observed: 13 vs. 16 (p = 0.2). In both study periods, an increase in the relative value
of the very low frequency (VLF) component (>30 % of total power, TR) and a decrease in the high-frequency (HF) component
(<15 %) were noted. The number of patients with RMSSD <20 ms was similar between groups: 19 (45 %) vs. 16 (44 %), p = 1.0. |
| URI: | http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/23909 |
| Располагается в коллекциях: | Аспірантура: наукові праці, доповіді, тези Наукові праці. (ВХ-1)
|
Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.
|