Детермінанти комплаєнсу в терапії епілепсії та їх роль у поліпшенні клінічних і соціальних наслідків

Abstract

Епілепсія є поширеним хронічним неврологічним захворюванням, що суттєво обмежує соціальну адаптацію та професійні можливості мільйонів пацієнтів у всьому світі. Однак низький рівень комплаєнсу, який, за статистичними даними, становить від 30% до 70%, є значною перешкодою для досягнення ремісії та поліпшення якості життя пацієнтів. Низький комплаєнс призводить до збільшення частоти та тяжкості нападів, розвитку епілептичного статусу, психологічних розладів та значного зниження якості життя, а також зростання економічних витрат на медичну допомогу. Отже, формування фармацевтичної грамотності набуває першочергової актуальності для перетворення пацієнтів на свідомих учасників власного лікування. Метою дослідження став всебічний аналіз та систематизація ключових етапів і ролей учасників ланцюга формування фармацевтичної грамотності населення України, зосереджуючи увагу на питаннях комплаєнсу до протиепілептичних препаратів і виявлення існуючих викликів, формування рекомендацій для практичного застосування та окреслення перспектив для подальших наукових розробок у цій сфері. Матеріалами дослідження слугували наукова та медична література, офіційні дані державних органів, інформаційні матеріали від виробників та громадських організацій. Застосовували методи аналітичного та синтетичного аналізу, систематизації, структурного та функціонального підходів, узагальнення та описовий. На основі здійсненого аналізу було визначено шість ключових ланок досліджуваного ланцюга: державні органи та регулятори, виробники протиепілептичних препаратів, медичні та фармацевтичні працівники, ЗМІ та освітні установи, громадські організації та пацієнт із його родиною. На основі цих даних запропоновано «Системну багатофакторну модель формування фармацевтичного комплаєнсу в терапії епілепсії», яка візуалізує та систематизує всі ключові компоненти медико-фармацевтичної допомоги, даючи змогу одержати цілісне уявлення про проблему та розробити ефективні стратегії її вирішення. Epilepsy is a common chronic neurological disease, which significantly limits the social adaptation and professional capacity of millions of patients worldwide. However, the low level of compliance, which, according to statistics, ranges from 30% to 70%, is a significant obstacle to achieving remission and improving the quality of life of patients. Low compliance leads to an increase in the frequency and severity of attacks, the development of epileptic status, psychological disorders and a significant decrease in quality of life, as well as an increase in economic costs of medical care. Thus, the formation of pharmaceutical literacy is of paramount relevance to transform patients into conscious participants in their own treatment. The purpose of the study was to analyze and systematize the key stages and roles of the chain participants in the formation of pharmaceutical literacy of the population of Ukraine, focusing on compliance issues for anti–epileptic drugs and identifying existing challenges, forming recommendations for practical application and outline of prospects for further scientific development. The research materials were scientific and medical literature, official data of state bodies, information materials from producers and public organizations. Methods of analytical and synthetic analysis, systematization, structural and functional approaches, generalization and descriptive were used. On the basis of the analysis, six key links of the investigated chain were identified: government agencies and regulators, anti-epileptic drugs manufacturers, medical and pharmaceutical workers, media and educational institutions, media and a patient with his family. On the basis of these data, a systematic multifactorial model of pharmaceutical compliance formation in epilepsy, which visualizes and systematizes all key components of medical and pharmaceutical care, allowing you to get a holistic view of the problem and develop effective strategies for solving it.