Динаміка маркерів деградації екстрацелюлярного матриксу у хворих зі STEMI при різних стратегіях лікування

Abstract

Мета дослідження – визначити динаміку матриксної металопротеїнази-9 і тканинного інгібітора металопротеїнази-2 у хворих зі STEMI при різних стратегіях лікування. Результати дослідження базуються на даних комплексного обстеження 305 хворих на ішемічну хворобу серця: 162 хворих зі STEMI, 81 особи з NSTEMI і контрольну групу склали 62 пацієнта зі стенокардією напруги (ІІ і ІІІ функціонального класу по 31 людині). Усі 305 обстежених були порівнянні за віком, соціальним статусом і статтю (при цьому співвідношення чоловіків до жінок було 4 до 1). Рівень МПП-9 в групі хворих STEMI склав 5286,90 [4038,10-6116,80] пг/мл і був достовірно вище, як проти 1858,90 [1493,30-2304,15] пг/мл в групі хворих NSTEMI (р < 0,05), так і в порівнянні з групою стабільної ІХС, де цей показник був 466,70 [358,60 – 568,40] пг/мл, (р < 0,05). У підгрупі тромболітичної терапії зі стентуванням через 2 тижні зниження даного показника було достовірним і склало 1Δ % = -73,18 %, у підгрупі тромболітичної терапії зниження було менш вираженим і склало 2Δ % =-44,87 %, у підгрупі стентування зниження було достовірним на 3Δ % = -80,88 %, найменшим зниження було у підгрупі консервативної терапії і склало 4Δ % = -11,07 %, (p < 0,05). Despite the great achievements of modern cardiology in the diagnosis of coronary heart disease and the development of evidence-based recommendations for the management of patients with such a disease, it is still associated with a high incidence of life-threatening complications. Patients with coronary heart disease who develop acute myocardial infarction have a high risk of acute heart failure and fatal heart rhythm disorders, which can lead to the death of patients. The purpose of the study was to determine the dynamics of matrix metalloproteinase-9 and tissue metalloproteinase- 2 inhibitor in patients with STEMI in different types of reperfusion therapy. Material and methods. The results of the study are based on the data of the comprehensive examination of 305 patients with coronary heart disease: 162 patients with STEMI, 81 persons with NSTEMI and 62 patients with angina pectoris (II and III functional class of 31 people) (the control group). All 305 examined patients were comparable in age, social status and sex (the ratio of men to women was 4 to 1). Results and discussion. The level of MPP-9 in the group of patients with STEMI was 5286.90 [4038.10- 6116.80] PG / ml and was significantly higher than in the group of patients with NSTEMI (p < 0.05) –1858.90 [1493.30 – 2304.15] PG/ml, and in comparison with the group of stable coronary artery disease, where this figure was 466.70 [358.60-568.40] PG/ml, (p < 0.05). The dynamics of MPP-9 in patients with STEMI were grouped into subgroups depending on treatment strategy. In the subgroup of thrombolitic therapy with stenting after 2 weeks, the reduction of this indicator was valid and amounted to 1Δ % = -73,18 %; in the subgroup of thrombolytic therapy decline was less pronounced and amounted to 2Δ % = -44,87 % in the stenting subgroup. The reduction was significant at 3Δ % = -80,88 %, the decline was least in the subgroup of conservative therapy and was 4Δ % = -11,07 %, (p < 0.05).