Clinical and pathophysiological characteristics of hemodynamic alterations in patients with lower extremity varicose veins

Abstract

Chronic venous disease (CVD) of the lower extremities, specifically at the stage of chronic venous insufficiency, is a prevalent condition among adults characterized by a progressive clinical course and declining quality of life. This necessitates a detailed assessment of hemodynamic changes within the venous system. Aim. To identify the clinical and pathophysiological features of hemodynamic changes prior to surgery and determine their association with the clinical class of the disease. Materials and methods. The study included 139 patients (aged 18–75 years) with CVD classes C3–C6 (CEAP classification). Patients were divided into three groups with subgroups based on the treatment method. Assessment included clinical examination, duplex scanning (measuring diameters of the saphenofemoral and saphenopopliteal junctions (SFJ and SPJ), great and small saphenous veins (GSV and SSV), tributaries, and perforators). Disease severity was evaluated using the Venous Clinical Severity Score (VCSS), and quality of life using the Chronic Venous Insufficiency Questionnaire (CIVIQ-20). Statistical analysis utilized Student’s t-test and Pearson correlation coefficient (r). Results. A statistically significant direct correlation was found between higher CEAP clinical classes and worsening CIVIQ-20 and VCSS scores (p < 0.05). Duplex ultrasound revealed a strong positive correlation between disease progression and increased diameters of the GSV, SSV, SFJ, and SPJ, as well as a greater number and size of tributaries and perforators with pathological reflux. The number of affected anatomical segments in the superficial venous system also increased with disease severity. Conclusions. Combined analysis of duplex data, CIVIQ-20, and VCSS is critical for optimal surgical decision-making. Future studies should prioritize elucidating the biochemical mechanisms underlying CVD progression and assessing the long-term outcomes associated with various surgical approaches. Варикозна хвороба нижніх кінцівок (ВХНК) у стадії хронічної венозної недостатності – одна з найпоширеніших патологій у дорослого населення. Клінічний перебіг ВХНК швидко прогресує і спричиняє зниження якості життя. Це обґрунтовує необхідність детального вивчення гемодинамічних змін венозного русла. Мета роботи – визначити клінічні та патофізіологічні особливості цих змін до оперативного лікування та встановити їх взаємозв’язок із клінічним класом хвороби. Матеріали і методи. До дослідження залучили 139 пацієнтів віком від 18 до 75 років із ВХНК класів С3–С6 за класифікацією CEAP. Обстежених поділили на три групи (з підгрупами) залежно від способу лікування. Здійснили загальноклінічне обстеження залучених до дослідження пацієнтів, виконали дуплексне сканування з оцінюванням діаметрів сафено-феморального та сафено-поплітеального з’єднань, великої та малої підшкірних вен, притокових і перфорантних вен, визначили клінічну тяжкість перебігу захворювання за шкалою Venous Clinical Severity Score (VCSS), оцінили якість життя за опитувальником Chronic Venous Insufficiency Questionnaire (CIVIQ-20), застосували статистичні методи (t-критерій Стьюдента, коефіцієнт кореляції Пірсона). Результати. Встановлено, що підвищення клінічного класу ВХНК за класифікацією CEAP має достовірний прямий кореляційний зв’язок зі зниженням якості життя пацієнтів за CIVIQ-20 і поглибленням тяжкості клінічного перебігу хвороби за VCSS. Дані дуплексного сканування дали змогу встановити прямий позитивний кореляційний зв’язок між ступенем порушення кровотоку та підвищенням клінічного класу ВХНК (p < 0.05). Так, визначено достовірне збільшення діаметрів великої та малої підшкірних вен, сафено-феморального з’єднання, сафено-поплітеального з’єднання, а також кількості та розмірів притокових, перфорантних вен із патологічним гемодинамічним рефлюксом, кількості уражених анатомічних ділянок системи поверхневих вен нижніх кінцівок. Висновки. Комплексне оцінювання даних дуплексного сканування, показників якості життя за CIVIQ-20 і тяжкості перебігу захворювання за VCSS є ключовим під час визначення тактики хірургічного лікування. Доцільно продовжити дослідження біохімічних механізмів прогресування ВХНК і віддалених результатів хірургічного лікування.