Досвід організації навчання лікарів у системі безперервного професійного розвитку в сучасних умовах функціонування системи охорони здоров'я

Abstract

Досвід навчальної роботи в умовах карантинних обмежень та локдаунів дав змогу на практиці вивчити можливості дистанційної форми навчання та сформувати об’єктивну оцінку її в структурі безперервного професійного розвитку (БПР) для лікарів. Мета роботи — порівняти особливості та можливості очної, заочної та дистанційної форм навчання в організації БПР лікарів у сучасних умовах функціонування системи охорони здоров’я України. Учасниками опитування були відзначені такі недоліки дистанційних онлайн-навчальних заходів: відсутність можливості отримувати інформацію, яка цікава слухачу в поглибленому форматі та конкретній формі, тому що переважаючий об’єм відеоконференції не дозволяє проводити дискусії, використовувати обмін досвідом, розбирати клінічні випадки та ін. Дистанційна форма навчання суттєво обмежує можливості відпрацювання практичних навичок та вмінь, оволодіння якими становить до 75 % навчального часу в форматі очного та очно-заочного навчання. До привабливих сторін, з точки зору учасників дистанційного навчання, належать: можливість отримати бали для реєстрації БПР без відриву від основної роботи, можливість вибору тематики та сучасність інформаційних заходів. Проте, традиційна очна та очно-заочна форми навчання також мають свої недоліки, а саме, наприклад: виїжджати та проживати у містах проведення заходів за відсутності державного фінансування на ці витрати, тобто за рахунок самого лікаря. Використання інноваційних освітніх технологій, таких як дистанційне навчання та онлайн-комунікація, у підготовці лікарів не може в повній мірі замінити класичні форми навчання. Оптимальними виявляються комбіновані форми організації навчального процесу, які дають змогу раціонально використовувати ресурс учасників освітнього процесу.