Успішне ендоскопічне усунення високої кишкової непрохідності при синдромі Міріззі типу Vа у пацієнтки старечого віку

Abstract

Матеріали і методи. Випадок успішного ендоскопічного лікування високої кишкової непрохідності при синдромі Міріззі типу Vа у пацієнтки старечого віку. Результати. Ургентне ендоскопічне втручання у вигляді фрагментації та вилучення конкременту дозволило уникнути розширення об’єму операції у пацієнтки старечого віку. Післяопераційний період перебігав без ускладнень із повним регресом скарг. У даному випадку ендоскопічно-орієнтована тактика виявилася повністю ефективною. Проте важливо відмітити, що така стратегія потребує ретельного динамічного спостереження. Висновки. Клінічний випадок підкреслює важливість подальшої роботи наукової спільноти у напрямку стандартизації та розробки єдиних клінічних рекомендацій лікування пацієнтів із синдромом Міріззі та вказує на важливість мультидисциплінарного підходу до даної патології. Розробка ендоскопічних підходів до діагностики та лікування наразі є пріоритетними при даній патології, що вказує нам на необхідність покращення кваліфікації кадрів та матеріальної бази. The aim of the work: to analyze the results of endoscopic treatment of Mirizzi syndrome type Va. Materials and Methods. A case of successful endoscopic management of high intestinal obstruction in an elderly patient with Mirizzi syndrome type Va. Results. Urgent endoscopic intervention in the form of fragmentation and removal of the stone allowed to avoid expanding the volume of the operation in an elderly patient. The postoperative period proceeded without complications with complete regression of complaints. In this case, an endoscopy-oriented approach proved to be fully effective. However, it is important to note that such a strategy requires careful dynamic follow-up. Conclusions. The clinical case highlights the importance of further work by the scientific community towards standardization and development of uniform clinical recommendations for the treatment of patients with Mirizzi syndrome and indicates the importance of a multidisciplinary approach to this pathology. The development of endoscopic approaches to diagnosis and treatment is currently a priority for this pathology, which indicates the need to improve the qualifications of personnel and the material base.