Використання міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я в практиці фізичного терапевта в ранній реабілітації у педіатрії

Abstract

Анотація. У сучасній системі медичної реабілітації фізичний терапевт виконує не лише функцію корекції окремих симптомів чи порушених рухових патернів, а й формує реабілітаційний діагноз, що ґрунтується на оцінюванні функціонування дитини в реальному життєвому середовищі. Традиційні підходи, орієнтовані переважно на нозологію або локальні зміни структури тіла, не забезпечують цілісного бачення впливу порушень на розвиток, активність і соціальну участь дитини, що є особливо важливим у педіатрії. Міжнародна класифікація функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я (класифікація компонентів функціональності та обмеження життєдіяльності) є універсальною біопсихосоціальною моделлю, рекомендованою Всесвітньою організацією охорони здоров’я для комплексного оцінювання стану здоров’я та функціонування пацієнтів незалежно від діагнозу [1]. У педіатричній реабілітації фізичний терапевт має оцінити не лише тілесні функції, а й рівні активності, участі та впливу контекстуальних (середовищних і особистісних) факторів на розвиток дитини. МКФ забезпечує системну основу для постановки реабілітаційного діагнозу, формування цілей і планування програми втручань, особливо в ранньому віці, що сприяє підвищенню якості життя дитини та оптимізації процесу реабілітації. У статті проаналізовано сучасні наукові підходи до застосування МКФ у практиці фізичного терапевта в ранній реабілітації у педіатрії. Висвітлено роль МКФ як інструменту формування реабілітаційного діагнозу, планування індивідуальних програм втручання та моніторингу результатів. Показано, що використання категорій МКФ забезпечує стандартизацію оцінювання, підвищує якість міждисциплінарної взаємодії та сприяє орієнтації цілей на активність і участь дитини. Розглянуто особливості педіатричного використання МКФ та основні результати досліджень українських і зарубіжних авторів. Наголошено на важливості мультидисциплінарної співпраці та стандартизації оцінювання з використанням ICF-CY (версії MКФ для дітей і молоді), що сприяє ефективному плануванню фізичної терапії дітей з руховими порушеннями. Зазначено про необхідність інтеграції МКФ у клінічну практику фізичного терапевта як сучасного стандарту оцінювання та доказово-орієнтованого підходу до реабілітації дітей з функціональними обмеженнями.Abstract. In the modern system of medical rehabilitation, a physical therapist performs not only the function of correcting individual symptoms or disturbed movement patterns, but also forms a rehabilitation diagnosis based on an assessment of the child's functioning in a real life environment. Traditional approaches, focused mainly on nosology or local changes in body structure, do not provide a holistic vision of the impact of disorders on the development, activity and social participation of the child, which is especially important in pediatrics. The International Classification of Functioning, Life Limitations, and Health (Classification of Functionality Components and Life Limitations) is a universal biopsychosocial model recommended by the World Health Organization for comprehensive assessment of health and functioning of patients regardless of diagnosis [1]. In pediatric rehabilitation, a physical therapist must assess not only bodily functions, but also levels of activity, participation, and the impact of contextual (environmental and personal) factors on a child's development. The ICF provides a systematic basis for rehabilitative diagnosis, goal formation, and intervention program planning, especially at an early age, which helps improve the child's quality of life and optimize the rehabilitation process. The article analyzes modern scientific approaches to the application of ICF in the practice of a physical therapist in early rehabilitation in pediatrics. The role of ICF as a tool for forming a rehabilitation diagnosis, planning individual intervention programs and monitoring results is highlighted.It is shown that the use of ICF categories ensures the standardization of assessment, increases the quality of interdisciplinary interaction and helps to focus goals on the child's activity and participation. Peculiarities of pediatric use of ICF and the main results of research by Ukrainian and foreign authors are considered. The importance of multidisciplinary collaboration and standardization of assessment using ICF-CY (version of ICF for children and youth) is emphasized, which contributes to effective planning of physical therapy for children with movement disorders. The need to integrate the ICF into the clinical practice of a physical therapist as a modern assessment standard and an evidence-based approach to the rehabilitation of children with functional limitations is indicated.