Анализ патофизиологических моделей артериальной гипертензии у мелких лабораторных животных

Abstract

Актуальність теми: Артеріальна гіпертензія (АГ) неоднорідна в етіології та патогенезі, супроводжується незворотними змінами в органах-мішенях. Виникає необхідність виділити найбільш адекватні експериментальні моделі для її вивчення, розробки методів діагностики, профілактики та лікування. Метою біло проаналізувати відомі експериментальні моделі артеріальної гіпертензії, виділити найбільш тотожні патології людини. Матеріали і методи Булі вибрані дві моделі – спонтанно-гіпертензивні щури лініі SHR та моделі, що індукується кортикостероїдами з сольовим навантаженням. Тварини були розподілені на три групи: контроль, спонтанная та сольова гіпертензія. Тварин зважували, виміряли артеріальний тиск, проводили аналіз варіабельності серцевого ритму; серце виймали з грудної клітки, зважували, визначали питому щільність та вагу, рівень глюкози крові; отримані дані обробляли за допомогою параметричної t статистики Стьюдента. Результати. Отримані такі дані: підвищення систолічного тиску на 28 % у SHR и 36 % у Vistar з преднізолоном, вага тварин була на 25 % и 45 % вище контролю, підвищення питомої ваги та щільності серця у SHR на 23% у и на 14% відповідно. При розрахунку питомої ваги органу по відношенню до маси у SHR коефіцієнт не змінювався, у щурів з преднізолоном – зменшувався на третину. У SHR було відмічено переважання симпатичного компоненту, а у Vistar з преднізолоном – парасимпатичного компоненту ВНС. Висновки: модель АГ у щурів лінії SHR тотожна есенційній гіпертензії людини; модель з введенням преднізолону та сольовим навантаженням необхідно використовувати для вивчення симптоматичної АГ людини, що спричинена ендокринними порушеннями з комплексом метаболічних зрушень. Introduction: Arterial hypertension (AH) is heterogeneous in its etiology and pathogenesis, and is accompanied by irreversible changes in the target organs. There is a dire necessity to identify the most appropriate experimental models for its studying, developing methods of diagnosis and management, and for preventing its occurrence. The aim was to study the available experimental models of AH, to identify the most identical to the human pathology. Materials and methods. Two models were chosen: the 1st model involved spontaneously hypertensive rats of SHR line and the 2nd model was induced with corticosteroids and salt load, the last one was divided into three groups: control, spontaneous hypertension test and salt test groups. We weighed animals, measured their blood pressure, assessed heart rate variability (HRV). Then, the heart was removed from the thorax, weighed and measured specific gravity, specific weight, blood glucose level, the findings obtained was processed according to parametric Student t statistics. Results. Data obtained showed an increase in systolic blood pressure by 28% in SHR rats, and by 36% in Wistar rats which were given prednisolone, the weight of animals was by 25% and by 45% above the values in the control group. The increase the specific gravity and density of the heart in SHR rats exceeded by 23% and 14% respectively. When calculating the ration between the specific weight of the organ and body mass the coefficient was not changed in SHR rats, while the administration of prednisolone resulted in its 3-fold reduction. SHR rats were noticed to show the predominance of the sympathetic component, while Wistar rats against the background of prednisolone demonstrated parasympathetic division of the HNS. Conclusions. AH modelled in SHR rats is identical to human essential hypertension; the model with the prednisolone introduction and salt load should be used for studying human symptomatic hypertension caused by endocrine disorders with complex metabolic disorders.