Analysis of providing emergency care to patients with myocardial infarction without ST segment elevation

Abstract

A high mortality rate due to acute myocardial infarction (AMI) stimulates the analysis of the quality of emergency medical care at the prehospital stage. Firstly, an analysis of the reasons for the treatment of patients with AMI to general practitioners is necessary. Secondly, the quality of the provision of medical services by general practitioners is one of the criteria for the effectiveness of the implementation of patient management protocols, which requires a systematic analysis and relevant studies. The objective: to analyze the provision of emergency medical care to patients with acute myocardial infarction without ST segment elevation (NSTEMI) when they seek medical care. Materials and methods. The referral routes for hospitalization of patients with acute coronary syndrome and clinical manifestations were analyzed among 280 patients with STEMI and 91 patients with NSTEMI. The assessment of treatment tactics in patients with NSTEMI was carried out in the following paragraphs of the emergency medical care protocol: determination of blood saturation, ensuring reliable venous access, administration of nitroglycerin in aerosol (1–2 doses or 0,4–0,8 mg), use of acetylsalicylic acid (ASA) after chewing 160–325 mg, the use of clopidogrel 300 mg orally; the appointment of β-blocker; narcotic analgesic; anticoagulant. Statistical data processing was carried out using non-parametric criterion χ2. Results. Appeals to primary health care centers were significantly more frequent in patients with NSTEMI, due to the clinical course of the disease. Conclusion. At the stage of medical care by general practitioners, only the appointment of acetylsalicylic acid met the criteria for the implementation of the protocol for the provision of emergency medical care to patients with NSTEMI. Високий рівень летальності при гострому інфаркті міокарда (ГІМ) стимулює до аналізу якості надання екстреної медичної допомоги (ЕМД) на догоспітальному етапі. По-перше, необхідний аналіз причин звернення хворих на ГІМ до сімейної амбулаторії. По-друге, якість надання медичних послуг лікарями загальної практики є одним із критеріїв ефективності впровадження протоколів з ведення пацієнтів, що потребує систематичного аналізу та проведення відповідних досліджень. Мета дослідження: аналіз надання екстреної медичної допомоги хворим на ГІМ без елевації сегмента ST (NSTEMI) при їхньому звернені по медичну допомогу. Матеріали та методи. Шляхи направлення на госпіталізацію хворих на гострий коронарний синдром і клінічні прояви були проаналізовані у 280 пацієнтів зі STEMI та 91 хворого з NSTEMI. Оцінювання лікувальної тактики у пацієнтів із NSTEMI проводили за наступними пунктами протоколу ЕМД: визначення сатурації крові, забезпечення надійного венозного доступу, призначення нітрогліцерину в аерозолі (1–2 дози або 0,4–0,8 мг), застосування ацетилсаліцилової кислоти (АСК) в дозі 160–325 мг, застосування клопідогрелю 300 мг всередину, призначення β-адреноблокатору, наркотичного аналгетика та антикоагулянту. Статистичне оброблення даних проводили з використанням непараметричного критерію χ2. Результати. Звернення до центрів первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД) було достовірно більш частим у пацієнтів із NSTEMI, що обумовлено клінічним перебігом захворювання. Заключення. На етапі центрів первинної медико-санітарної допомоги достовірно якісним було виконання протоколу надання екстреної медичної допомоги пацієнтам з NSTEMI лише за пунктом призначення ацетилсаліцилової кислоти.