Предиктори виникнення депресивних розладів у хворих на ішемічну хворобу серця після реваскуляризації міокарда

Abstract

Мета дослідження: визначення предикторної цінності показників внутрішньосерцевої гемодинаміки, активації симпато-адреналової системи та балансу вегетативної нервової системи щодо виникнення депресивного стану у хворих на ІХС після реваскуляризації міокарда. Матеріал і методи. Обстеження проведено у 95 чоловіків з ішемічною хворобою серця, постінфарктний кардіосклероз після оперативного втручання – реваскуляризації, у 65 хворих на ІХС було проведено стентування (середній вік (56,7±0,7) років) і 30 хворих після аорто-коронарного шунтування (АКШ) (в середньому віці (57,1±1,2) років). Отримані результати. Виявлено вплив факторів (варіабельність серцевого ритму та катехоламіни) на ймовірність розвитку виникнення депресивного стану у хворих на ІХС після реваскуляризації міокарда, методом застосування уніваріантної логістичної регресії. Для показників, які достовірно (p<0,05) продемонстрували передбачувану цінність, виконували мультиваріантний аналіз. Target of study: to identify predictors value of intracardiac hemodynamics, activation of sympathoadrenal system and the balance of the autonomic nervous system in the emergence of depressive conditions in patients with coronary heart disease after myocardial revascularization. Material and methods: the study is based on a survey of 95 full sick patients (men) after surgery – revascularization (coronary artery disease in 65 patients was conducted stenting (median age (56,7±0,7) years) and 30 patients after coronary artery bypass grafting (CABG) (men age (57.1±1,2) years). Results. The influence of factors (heart rate variability and catecholamines) on the probability of occurrence of depressive conditions in patients with coronary heart disease after myocardial revascularization, by use of univariate logistic regression. For indicators that are significantly (p<0,05) showed the expected value performed multivariate analysis.