Хронічний гепатит С з позапечінковими проявами: клініко-патогенетична роль нейрогуморальної та ендотеліальної дисфункції, оптимізація діагностики і лікування

Abstract

На основі комплексного дослідження автоімунних порушень (змішані кріоглобуліни, ревматоїдний фактор, кардіоліпін, антинуклеарні антитіла), ендотеліальної функції (реактивна гіперемія плечової артерії, ендотелін-1, нітрити, L-аргінін), параметрів нейрогуморальної регуляції (варіабельність серцевого ритму) та якості життя (опитувальник SF-36) залежно від наявності та ступеня виразності позапечінкових проявів, формування ранньої вірусологічної відповіді та додаткового призначення до базисного патогенетичного лікування L-аргініну гідрохлориду хворим на хронічний гепатит С зі змішаною кріоглобулінемією наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, яке полягає в поліпшенні ранньої діагностики позапечінкових проявів хронічного гепатиту С та удосконаленні комплексного лікування. На підставі з’ясування патогенетичної ролі нейрогуморальної й ендотеліальної дисфункції в розвитку позапечінкових проявів визначені найбільш інформативні лабораторні параметри, які асоціюються з появою й прогресуванням ознак кріоглобулінемічного синдрому та приєднанням інших позапечінкових проявів, завдяки чому створено математичну модель для їх ранньої діагностики; обґрунтовано визначення функції ендотелію для прогнозування ризику клінічної маніфестації геморагічного кріоглобулінемічного васкуліту; доведено вплив формування ранньої вірусологічної відповіді на динаміку змішаної кріоглобулінемії і функцію ендотелію; поліпшено ефективність комплексного патогенетичного лікування завдяки обґрунтуванню додаткового призначення L-аргініну хворим на хронічний гепатит С зі змішаною кріоглобулінемією.