Зміст і структура загальнокультурної компетентності майбутніх фахівців галузі охорони здоров’я

Abstract

У статті досліджено зміст та структуру загальнокультурної компетентності як важливої складової професійної підготовки фахівців у системі вищої медичної освіти. Наголошено, що формування названої компетентності сприяє розвитку освітньої активності студентів, яка базується на власних цінностях та переконаннях, активізує процеси сприйняття та формує самостійну й активну позицію в навчанні, виховує розуміння необхідності вироблення навичок взаємодії з пацієнтами з урахуванням їх індивідуальних особливостей. Загальнокультурну компетентність розглянуто як синтез таких складових: когнітивний компонент, інформаційно-смисловий, емоційно-емпатійний, мотиваційно-ціннісний, етичний, комунікативний, проблемно-практичний. Підкреслено, що у своєму взаємозв’язку названі компоненти забезпечують систематизацію знань про сутність і закономірності комунікації, вплив етнокультурного чинника, розвивають навичку правильно зчитувати й інтерпретувати інформацію про соціокультурні особливості індивіда як важливі складники психологічного портрету пацієнта. Встановлено, що важливою складовою загальнокультурної компетентності є усвідомлення етичних норм і моральних принципів, які лежать в основі міжособистісної взаємодії та забезпечують діалог культур і світоглядів, постають як регулятори поведінки та елементи ціннісного знання. Обґрунтовано, що усвідомлене пізнання соціокультурної реальності, прийняття гуманістичних цінностей, здатність сприймати внутрішній світ іншої людини, встановлювати міжособистісну взаємодію на рівні розуміння й емпатії, а також уміння розв’язувати поставлені завдання шляхом інтеркультурної комунікації сприяє розвитку толерантності, актуалізує формування внутрішніх спонукань до ціннісної рефлексії, відповідального ставлення до життя і здоров’я людини, дотримання норм професійної етики та деонтології. Окреслено концептуальні засади формування загальнокультурної компетентності в системі вищої медичної освіти, які, зокрема, мають базуватись на вивченні дисциплін гуманітарного циклу. In the article the content and structure of general cultural competence as an important component of professional training of specialists in the system of higher medical education are studied. It is emphasized that the formation of the mentioned competence contributes to the development of students' educational activity, which is based on their own values and beliefs, activates the processes of perception and forms an independent and active position in learning, and fosters an understanding of the need to develop skills for interacting with patients, taking into account their individual characteristics. General cultural competence is considered as a synthesis of the following components: cognitive component, semantic, emotional-empathic, motivational-value, ethical, communicative, problem-practical, informational. It is emphasized that in their interrelationship, the mentioned components provide systematization of knowledge about the essence and patterns of communication, the influence of the ethnocultural factor, and develop the skill to correctly read and interpret information about the socio-cultural characteristics of the individual as important components of the patient's psychological portrait. It has been established that an important component of general cultural competence is the awareness of ethical norms and moral principles that underlie interpersonal interaction and ensure a dialogue of cultures and worldviews, acting as regulators of behavior and elements of value knowledge. It has been substantiated that conscious knowledge of socio-cultural reality, acceptance of humanistic values, the ability to perceive the inner world of another person, establish interpersonal interaction at the level of understanding and empathy, as well as the ability to solve tasks through intercultural communication contributes to the development of tolerance, actualizes the formation of internal motivations for value reflection, a responsible attitude to human life and health, and adherence to the norms of professional ethics and deontology. The conceptual principles of the formation of general cultural competence in the system of higher medical education are outlined, which, in particular, should be based on the study of disciplines of the humanitarian cycle.