Стилістичні та лінгвокультурні особливості роману Шанталь Ґаран "Natalia"

Abstract

Стаття присвячена дослідженню дебютного роману «Natalia», написаного квебекською письменницею Шанталь Гаран. Твір доступний завдяки перекладу львівського видавництва Анетти Антоненко. Як особливий різновид діалогу різних культур переклад має ряд спеціальних прийомів для найкращого відображення стилістичних особливостей оригінального твору, які використані і для розглянутого роману. Визначено лінгвокультурну специфіку та відображення індивідуального стилю авторки у творі. Серед використаних методів для дослідження твору є як літературознавчі – біографічний, серед мовознавчих – описовий та контекстуального аналізу. Значне місце у романі посідають лексичні реалії, подані різними мовами, найбільше німецьких та англійських, значно менше французьких, чимало з них пов'язано з подіями Другої світової. Більшість з цих висловів авторка пояснює та перекладає французькою сама, у тому ж реченні, що дозволяє не відволікатись читачу на примітки. Використання саме німецької обумовлено біографією головної героїні. Захоплення героїв музикою відображено завдяки цитатам англійською. Нечисленні латинські стійкі вислови позначають важливі для письменниці поняття. Фразеологічні одиниці є виразною ознакою індивідуального стилю письменниці, присутні також трансформовані та індивідуально-авторські, завдяки ним створено ефект подвійної актуалізації, градації, їх зміст обігрується для створення іронічного контексту. Серед символів у творі використано релігійний – образ Божої Матері Ченстоховської та генеалогічного дерева як основи сюжету та базового для героїв поняття. Досліджено основні тропи роману – епітети, порівняння. Роман, написаний авторкою-іноземкою про долю української жінки-єврейки примушує задуматись над багатьма важливими питаннями. The article is devoted to the study of the debut novel "Natalia", written by the Quebec writer Chantal Harand. The work is available thanks to the translation of the Lviv publishing house by Anetta Antonenko. As a special type of dialogue between different cultures, translation has a number of special techniques. It is designed to best reflect the stylistic features of the original work. Such techniques are also used for the considered novel. Linguistic-cultural specificity and reflection of the author's individual style in the work are determined. Among the methods used for researching the work is biographical, which belongs to literary studies. Among the linguistic methods are descriptive and contextual analysis. Lexical realities occupy a significant place in the novel. Lexical realities are presented in different languages, mostly German and English, much less French. Many lexical realities are associated with the events of World War II. Most of these expressions are explained and translated into French by the author herself, in the same sentence. This allows the reader not to be distracted by notes. The use of the German language is due to the biography of the main character. The characters' passion for music is reflected through quotes in English. A few Latin aphorisms denote concepts important to the writer. Phraseological units are a distinctive feature of the writer's individual style. In addition to standard phraseological units in different languages, there are also transformed and individually authored ones. Thanks to such units, the effect of double actualization and gradation is created. The content of such units is used to create an ironic context. Among the symbols used in the work is the religious image of Our Lady of Czestochowa. Also among the symbols is a family tree as the basis of the plot and a basic concept for the characters. The main tropes of the novel are investigated – epithets, comparisons, rhetorical questions, ellipsis, gradation, parcellation, tautology, aposiopesis, polysyndeton. A novel written by a foreign author about the fate of a Ukrainian Jewish woman who survived the war. It forces readers to think about many important questions.