Features of management of ovarian cystic lesions in puberty: literature review

Abstract

In gynecological practice, ovarian cysts are a pressing problem. According to the literature, their frequency is increasing, and the majority is represented by follicular cysts and corpus luteum cysts. Most abdominal neoplasms in girls and adolescent girls originate from the ovaries. Functional ovarian cysts in girls account for 60% of all ovarian lesions, while true neoplasms are rare. Frequency, clinical presentation and histological distribution of these lesions differ from those in adults and require a specific therapeutic approach. It is essential to determine the likelihood of malignancy when evaluating ovarian cystic masses in children, as treatment approaches for benign and malignant lesions differ significantly. The main tool for their visualization is ultrasound examination, which can assess the size, location, and characteristics of masses. Magnetic resonance imaging or computed tomography are used for further evaluation if ultrasound findings are inconclusive or if malignancy is suspected. Serum markers may be considered to help assess the risk of tumor malignancy. Surgery is indicated in cases of failure to reduce cysts, large masses that cause symptoms, or if malignancy is suspected. Ovarian-sparing laparoscopy is preferred. Torsion, rupture, or hemorrhage may require urgent surgical intervention. Treatment should be performed in specialized centers to avoid unnecessary oophorectomies and to ensure the best outcome for preserving ovarian function, maintaining hormonal balance, sexual development, fertility, and overall health. У гінекологічній практиці кістозні утворення яєчників є актуальною проблемою. За даними літератури, їх частота зростає, а основна маса представлена фолікулярними кістами та кістами жовтого тіла. Більшість новоутворень черевної порожнини у дівчаток і дівчат-підлітків походять з яєчників. Функціональні кісти яєчників у дівчат становлять 60% усіх уражень яєчників, тоді як справжні новоутворення зустрічаються рідко. Частота, клінічна картина та гістологічний розподіл таких уражень відрізняються від таких у дорослих і вимагають спеціального терапевтичного підходу. Під час оцінювання кістозних утворень яєчників у дітей принциповим є визначення ймовірності злоякісності, оскільки підходи до лікування доброякісних і злоякісних уражень суттєво відрізняються. Основним інструментом їх візуалізації є ультразвукове дослідження, за допомогою якого можна оцінити розмір, розташування та характеристики утворень. Магнітно-резонансну томографію або комп’ютерну томографію використовують для подальшого оцінювання, якщо результати ультразвукового дослідження є неоднозначними, або існує підозра на злоякісність новоутворень. Сироваткові маркери можуть бути розглянуті, щоб допомогти оцінити ризик злоякісності пухлини. Хірургічне втручання показано у випадках відсутності редукції кіст, великих утворень, які зумовлюють симптоми, або якщо є побоювання щодо злоякісності. Перевагу віддають лапароскопії зі збереженням яєчників. Перекрут, розрив або крововилив можуть вимагати термінового хірургічного втручання. Лікування слід проводити у спеціалізованих центрах, щоб уникнути непотрібних оваріоектомій та забезпечити найкращий результат для збереження функції яєчників, підтримки гормонального балансу, статевого розвитку, фертильності й загального здоров’я.