Вплив вираженості порушення носового дихання на стоматологічний статус дітей

Abstract

Порушення носового дихання у дітей пов’язані з функціональними змінами в порожнині рота, що впливають на мікробний склад і підвищують ризик розвитку карієсу зубів і запалення пародонту. Мета дослідження – вивчити клінічні та мікробіологічні особливості порожнини рота у дітей із порушенням носового дихання. Матеріали та методи. Обстежено 112 дітей віком 8–17 років. Пацієнтів розподілено на дві групи: основну (n = 63) – із порушенням носового дихання та контрольну (n = 49) – із фізіологічним носовим диханням. Оцінку функції носового дихання проводили методом передньої активної риноманометрії. Стоматологічне обстеження включало визначення індексів DMFS/dmfs, PPD, BOP. Мікробіологічне дослідження виконували методом кількісної ПЛР із визначенням основних карієсогенних і пародонтопатогенних мікроорганізмів. Результати оцінювали у log10 копій ДНК/мл. Наукова новизна. Встановлено особливості змін мікробного складу порожнини рота у дітей із порушенням носового дихання на основі кількісної оцінки рівня карієсогенних та пародонтопатогенних мікроорганізмів. Доведено, що порушення носового дихання супроводжується одночасним підвищенням рівня основних представників карієсогенної флори та «червоного комплексу» пародонтопатогенів, що відображає формування дисбіотичного мікробного профілю. Nasal breathing disorders in children are associated with functional alterations in the oral cavity, affecting microbial composition and increasing the risk of dental caries and periodontal inflammation. Purpose of the study is to investigate clinical and microbiological features of the oral cavity in children with impaired nasal breathing. Materials and Methods. A total of 112 children aged 8–17 years undergoing dental treatment for caries were examined. Patients were divided into a main group (n = 63) with impaired nasal breathing and a control group (n = 49) with normal nasal breathing. Nasal function was assessed using anterior active rhinomanometry. Dental examination included DMFS/dmfs, PPD, and BOP indices. Microbiological analysis was performed using quantitative PCR targeting Streptococcus mutans, Lactobacillus spp., Porphyromonas gingivalis, Tannerella forsythia, and Treponema denticola. Results were expressed as log10 DNA copies/ml. Statistical analysis was performed using non-parametric methods. Scientific novelty. The study established specific features of oral microbial composition in children with impaired nasal breathing based on quantitative assessment of cariogenic and periodontopathogenic microorganisms. It was demonstrated that nasal breathing impairment is associated with simultaneous increase in cariogenic bacteria and redcomplex pathogens, indicating the formation of a dysbiotic oral microbiological profile.