Консенсус експертів Всеукраїнської асоціації кардіологів України щодо зниження ризику серцево-судинних подій та госпіталізацій у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю із фракцією викиду лівого шлуночка понад 40 % на фоні застосування першого нестероїдного антагоніста мінералокортикоїдних рецепторів

Abstract

Хронічна серцева недостатність із помірно зниженою або збереженою фракцією викиду лівого шлуночка залишається актуальною медико соціальною проблемою через високу поширеність, складність діагностики, значний тягар коморбідності та несприятливий прогноз. У цьому консенсусі експертів узагальнено сучасні підходи до діагностики серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка, зокрема поетапний діагностичний пошук із використанням клінічної оцінки, ехокардіографічних показників і натрійуретичних пептидів. Окрему увагу приділено обмеженості доказової бази для більшості традиційних медикаментозних стратегій у пацієнтів із фракцією викиду лівого шлуночка - 40 % та потребі в додаткових патогенетично обґрунтованих підходах. Розглянуто роль патологічної гіперактивації мінералокортикоїдних рецепторів у розвитку запалення, фіброзу та ремоделювання міокарда. Представлено клінічні дані щодо фінеренону — інноваційного нестероїдного антагоніста мінералокортикоїдних рецепторів, який у дослідженні FINEARTS HF продемонстрував зниження на 16 % ризику серцево судинної смерті та подій, пов’язаних із погіршенням серцевої недостатності, в пацієнтів із фракцією викиду лівого шлуночка - 40 % при сприятливому профілі безпечності. Обґрунтовано доцільність включення фінеренону в майбутній стандарт сучасного лікування серцевої недостатності з помірно зниженою або збереженою фракцією викиду лівого шлуночка в Україні. Chronic heart failure with mildly reduced or preserved left ventricular ejection fraction remains an important medical and social problem due to its high prevalence, diagnostic complexity, substantial burden of comorbidities, and unfavorable prognosis. This expert consensus summarizes current approaches to the diagnosis of HFpEF, including a stepwise diagnostic work up based on clinical assessment, echocardiographic parameters, and natriuretic peptides. Particular attention is paid to the limited evidence base for most traditional pharmacological strategies in patients with LVEF - 40 % and to the need for additional pathogenetically justified therapeutic approaches. The role of pathological mineralocorticoid receptor overactivation in the development of inflammation, fibrosis, and myocardial remodeling is discussed. Clinical data on finerenone, an innovative nonsteroidal mineralocorticoid receptor antagonist, are presented. In the FINEARTS HF trial, finerenone demonstrated a 16 % reduction in the risk of cardiovascular death and events related to worsening heart failure in patients with LVEF - 40 %, with a favorable safety profile. The rationale for including finerenone in the future standard of contemporary treatment for HFmrEF/HFpEF in Ukraine is substantiated.