Антибактеріальна терапія хворих на ускладнений синдром діабетичної стопи

Abstract

Проведено обстеження та лікування 2137 хворих на ускладнений синдром діабетичної стопи (СДС) за період з 2005 по 2014 рр. (612 хворих - група порівняння, 1525 - основна, групи - репрезентативні). Встановлено, що хворим з поверхневими гнійно-некротичними процесами СДС, яким оперативне втручання проводиться в умовах поліклініки, антибактеріальна терапія (АБТ) може призначатися у вигляді таблетованих засобів. Для хворих ІІ та ІІІ груп у стаціонарі при призначенні АБТ слід пам'ятати, що при наявності чутливості до декількох антибактеріальних препаратів, слід використовувати послідовність - від слабкішого до сильнішого, а при ризику MRSA - лінезолід. При розвитку сепсису - препаратами вибору є фторхінолони ІІІ - ІV генерації, карбапенеми, а при наявності MRSA - лінезолід або ванкоміцин до будь-якого режиму АБТ. Запропонована тактика проведення АБТ сприяла зменшенню термінів перебування пацієнтів на стаціонарному лікуванні, в середньому з (33,8±1,5) ліжко/діб в групі порівняння до (21,4±2,4) ліжко/діб в основній групі (t=3,32; р<0,05), а також зниження післяопераційної летальності з 7,5 до 3,8% (2=6,74; р<0,05). Examined and treated 2137 patients with complicated diabetic foot syndrome (DFS) for the period from 2005 to 2014 (612 patients - a comparison group, 1525 - main groups - representative). Found that in patients with pyonecrotic processes of DFS in which surgery is performed in an ambulatory, ABT can be administered in the tablet forms. Patients of groups II-III the one should remember that in the presence of sensitivity to multiple antimicrobials, use sequence - from the weaker to the stronger, and at the risk of MRSA - linezolid. With the development of sepsis - drugs of choice are fluoroquinolones of III - IV generation, carbapenems, and the presence of MRSA - linezolid or vancomycin. Suggested tactics of ABT contributed to the reduction of length of hospitalization, with an average of (33,8±1,5) to (21,4±2,4) patient days (t=3,32; р<0,05), and the reduction of postoperative mortality from 7,5 to 3,8% (c2=6,74; р<0,05).