Теоретичні підходи до дослідження адаптації кадрового потенціалу в умовах структурних змін економіки

Abstract

У статті здійснено комплексний аналіз теоретичних підходів до адаптації кадрового потенціалу в умовах структурних змін економіки. Розглянуто еволюцію поняття кадрового потенціалу від класичних моделей людського капіталу до сучасних інтегративних концепцій, що враховують соціальнопсихологічні, мотиваційні та інституційні чинники. Автор визначає виклики цифровізації, автоматизації та глобалізації, які радикально змінюють вимоги до професійних компетенцій та гнучкості трудових ресурсів. Рекомендовано комплексний багаторівневий підхід до управління адаптацією кадрового потенціалу, що включає індивідуальний, організаційний, регіональний і державний рівні. Наведено авторське бачення кадрового потенціалу, що підкреслює важливість інтеграції традиційних і сучасних методологічних підходів для підвищення конкурентоспроможності та інноваційного розвитку національної економіки. Запропоновано науково обґрунтовані рекомендації щодо формування ефективних стратегій розвитку кадрового потенціалу в умовах постійних економічних та технологічних трансформацій. The article provides a comprehensive analysis of theoretical approaches to the adaptation of human capital under conditions of structural economic changes. It traces the evolution of the concept of human capital from classical economic models, emphasizing education and skills accumulation, to modern integrative frameworks that incorporate social, psychological, motivational, and institutional dimensions. The study highlights the profound challenges posed by digitalization, automation, and globalization, which fundamentally transform labor market demands, requiring workers to develop enhanced flexibility, continuous learning capabilities, and multidisciplinary competencies. The special attention is given to the necessity of a multi-level, comprehensive approach to managing the adaptation of human capital, encompassing individual, organizational, regional, and national policy levels.