Indirect impact of seasonal factors on pediatric oral health

Abstract

Objective. To investigate the indirect impact of seasonal factors on pediatric oral health, focusing on the role of nasal breathing impairment as a mediating mechanism. Materials and methods. A total of 112 children aged 8–17 years were examined across all four seasons. Participants were divided into two groups: those with impaired nasal breathing (n=49) and those with physiological nasal breathing (n=63). Clinical evaluation included caries intensity (DMFS/dmfs), periodontal indices (PPD, BOP, CPI), orthodontic anomalies, and craniofacial morphology. Microbiological analysis of dental plaque and periodontal pockets was performed using qPCR for Streptococcus mutans, Lactobacillus spp., Porphyromonas gingivalis, Tannerella forsythia, and Treponema denticola. Statistical analysis assessed seasonal variability and group differences. Results. Seasonal variability was significant, with higher prevalence of nasal breathing impairment in winter (RR=1.52, OR=2.23, p<0.05). Children with impaired nasal breathing showed increased caries intensity (DMFS/dmfs: 6.0 vs. 3.8, p<0.01), higher bleeding on probing (49% vs. 29%, p<0.01), and elevated CPI scores (2 vs. 1, p<0.01). Microbiological analysis revealed significantly higher concentrations of cariogenic and periodontal pathogens in mouth-breathing children (increase of 0.9–1.2 log₁₀, p<0.001). Morphological evaluation confirmed craniofacial alterations consistent with vertical growth patterns. Conclusions. Seasonal factors indirectly affect pediatric oral health by influencing nasal breathing. Impaired nasal breathing is associated with increased oral disease burden and craniofacial changes, particularly during winter months. A study is planned to investigate the impact of the degree of nasal breathing impairment on children’s oral health (microbiota, periodontal indices, caries index, and local/systemic immunity). Мета. Дослідити непрямий вплив сезонних факторів на здоров'я порожнини рота дітей, зосереджуючись на ролі порушення носового дихання як посередницького механізму. Матеріали і методи. Роботу виконано на базі Навчально-наукового медичного центру Запорізького державного медико- фармацевтичного університету «Університетська клініка», на кафедрі терапевтичної, ортопедичної та дитячої стоматології Запорізького державного медико-фармацевтичного університету. Загалом було обстежено 112 дітей віком 8–17 років протягом усіх чотирьох сезонів. Учасників розділили на дві групи: ті, хто мав порушення носового дихання (n=49) і ті, хто мав фізіологічне носове дихання (n=63). Клінічна оцінка включала інтенсивність карієсу (DMFS/dmfs), пародонтальні індекси (PPD, BOP, CPI), ортодонтичні аномалії та краніофаціальну морфологію. Мікробіологічний аналіз зубного нальоту і пародонтальних кишень проводили методом qPCR на штами: Streptococcus mutans, Lactobacillus spp., Porphyromonas gingivalis, Tannerella forsythia і Treponema denticola. Статистичний аналіз оцінював сезонну мінливість і групові розбіжності. Результати. Сезонна мінливість була значною, із вищою поширеністю порушення носового дихання взимку (RR=1,52, OR=2,23, p<0,05). У дітей із порушенням носового дихання спостерігалася підвищена інтенсивність карієсу (DMFS/dmfs: 6,0 проти 3,8, p<0,01), вища кровоточивість при зондуванні (49% проти 29%, p<0,01) і підвищені показники CPI (2 проти 1, p<0,01). Мікробіологічний аналіз виявив значно вищі концентрації карієсогенних і пародонтальних патогенів у дітей, які дихають ротом (збільшення на 0,9–1,2 log₁₀, p<0,001). Морфологічна оцінка підтвердила краніофаціальні зміни, що відповідають вертикальним моделям росту. Висновки. Сезонні фактори опосередковано впливають на здоров'я порожнини рота дітей, впливаючи на носове дихання. Порушення носового дихання пов'язане зі збільшенням кількості захворювань порожнини рота і краніофаціальними змінами, особливо в зимові місяці. Планується дослідження для вивчення впливу ступеня порушення носового дихання на здоров'я порожнини рота дітей (мікробіота, пародонтальні індекси, індекс карієсу і місцевий/системний імунітет).